Полювання без сезону: як Росія стала цілорічним військкоматом
1 квітня почався черговий призов на строкову службу до ЗС Росії. Його по-старому ще називають весняним, але це не так. Із 2026 року призов у Росії став цілорічним, продовжуючи тим самим перманентну мобілізацію. Чоловіки країни опинилися в лещатах системи, де шлях від мирного життя до окопу скоротився до кількох кліків у державному реєстрі.
Нагадаємо, правила призову до російської армії почали змінювати після початку повномасштабної війни проти України. У 2023 році в РФ ухвалили закон, який запровадив електронні повістки та єдиний реєстр військовозобов’язаних, штрафи за неявку до військкомату зросли, а призовний вік підвищили до 30 років.
Щодо осіннього призову – 2025, то до збройних сил і інших військ та формувань було направлено 135 тисяч новобранців. Це стало найбільшим показником із 2016 року, коли до армії було відправлено 152 тисячі осіб, а також із початку повномасштабної війни в Україні. Зокрема, у 2022 році призвали 120 тисяч строковиків, у 2023-му – 130, а 2024-го – 133 тисячі. Проте всі попередні рекорди має побити 2026 рік, в якому, згідно з указом Путіна, до армії мають набрати 261 тисячу осіб.
4 березня 2026 року Путін підписав указ № 139, за яким штатна чисельність ЗС РФ збільшується до 2 391 770 осіб. Із них кількість військовослужбовців зросла на 2640 осіб, досягнувши 1 502 640.
Влада також вирішила максимально спростити шлях від повістки до окопу. Нова законодавча ініціатива скасовує автоматичне зупинення призову під час судових суперечок щодо правомірності призову. Фактично чоловікам пропонують складний юридичний квест: оскаржувати дії військкомату вже безпосередньо з війська.
«Запасні» полки та «Великий брат» МО РФ
Наприкінці грудня Путін ініціював своїм указом призов на воєнні збори, що дають змогу провести гібридну мобілізацію членів «стратегічного неактивного резерву» (запасників). Цю саму мету переслідує закон про призов резервістів для охорони стратегічних об'єктів. Головне – це відбір за категоріями та військово-обліковими спеціальностями людей, яких можна відправити на фронт. Якось уникнути зборів чи «охорони стратегічних об’єктів» у резервістів немає можливості – це вже вважатимуть дезертирством.
МО РФ вирішило отримати повний доступ до даних РАЦС – відповідний законопроєкт, внесений до Держдуми 20 березня. Це надає військовому відомству право запитувати в електронній формі відомості про реєстрацію актів цивільного стану з Єдиного державного реєстру РАЦС у режимі реального часу. Це вирішує ключову проблему військового обліку та мобілізації: точну ідентифікацію громадян.
Друга проблема – їхні соціальні зв’язки – вирішуватиметься через месенджер MAX, який інтегрується з «Держпослугами» та іншими державними сервісами. Цей месенджер надасть повний доступ до контактів, чатів, груп і листувань. Разом ці два інструменти – база РАЦС і MAX – перетворюють МО РФ на «Великого брата», який отримає повний цифровий профіль будь-якої російської «мобілізаційної худоби», загальне «поголів’я» якої оцінюється у 10–12 мільйонів.
Студентська безпілотна весна – 2026
Останнім часом активізувалася робота за студентським напрямом. З'являлося безліч повідомлень про те, що студентів змушують кидати навчання і йти в армію. Кампанії з вербування (офіційно – виключно у «безпілотні війська») тривають у понад 200 університетах і коледжах 23 регіонів Росії. Вербувати є кого: станом на минулий рік у російських ВНЗ навчалося 2,2 млн чоловіків. Численні витоки аудіозаписів та свідчення ізсередини них показують, що співробітників вишів дедалі сильніше змушують виконувати встановлений план набору – переконати 2 % студентів підписати контракт з армією. Якщо це розпорядження буде виконано, армія отримає додатково 44 тисячі осіб, а в разі його поширення на коледжі – 76 тисяч.
Вигадали й інший спосіб студентського весняного призову. Депутат Держдуми Делягін виступив із ініціативою: розширити мережу військово-навчальних центрів (ВНЦ) при вишах по всій країні. Логіка зрозуміла – якщо студенти не йдуть у казарми, треба, щоб казарма прийшла до них.
Пояснення просте: престиж кадрової служби стрімко котиться донизу. Вступні вимоги до військових училищ впали до мінімуму, а терміни прийому документів торік продовжували мало не до останнього дзвоника. Але навіть такі «акції небаченої щедрості» не допомагають заповнити вакантних місць курсантів.
«На фронті катастрофічно бракує професійних офіцерів. Взводами командують люди без профільної освіти, які проходили навчання в екстреному режимі "на коліні"», – б’є на сполох Делягін у своїх зверненнях до Міноборони та Міносвіти.
Масштабне розширення мережі ВНЦ – це спроба швидко «підлатати дірки» в мобілізаційному ресурсі. Фактично влада намагається перетворити кожен державний університет на кузню молодшого командного складу, щоб хоч якось компенсувати втрати та кадровий вакуум, спричинений тривалою війною.
Зрештою, не варто забувати, що мобілізація в Росії юридично ніколи не припинялася, адже указ № 647 «Про оголошення часткової мобілізації в Російській Федерації», який підписав Путін 21 вересня 2022 року, лишається чинним.
Усі ці, а також багато інших явних та прихованих мобілізаційно-призовних нововведень (і все це, зазначмо, в умовах, коли в Росії офіційно не оголошено воєнного стану), доводять, що на четвертий рік війни путінська військова машина зіткнулася з очевидним парадоксом: попри гучні звіти про «успіхи», система комплектування армії стоїть перед суворим викликом: контрактно-добровольчий ресурс майже вичерпано. Тому мобілізаційний примус стає єдиним інструментом виживання режиму.
МО РФ звично переконує, що призовники-2026 служитимуть виключно на території Росії. Але «СВО» відбувається в «конституційно нових регіонах РФ», і захищати їх ті самі призовники повинні. Звісно, всі це розуміють. Як і те, що нещодавні заяви Пєскова та Медведєва про «відсутність необхідності в новій мобілізації» варто сприймати як сигнал про протилежне.
Недавній, але вже історичний досвід «часткової мобілізації» 2022 року підтверджує: Кремль починає «забалакувати» проблему саме в той момент, коли відповідне рішення уже лежить на столі.
Макс Мельцер
