Жіноче тіло стало державним ділом Росії
Важливим пунктом зустрічі Путіна з жінками, що відбулася напередодні 8 березня, стало репродуктивне здоров’я окупантів. Він заявив, що необхідно надати уваги реабілітації та лікуванню військових, які після повернення з України зіткнулися з проблемами фертильності. А російський депутат Мілонов запропонував дарувати жінкам на 8 березня вагітність. За альтернативний варіант подарунка він має на увазі копію військового контракту як знак того, що чоловік «пішов захищати Батьківщину».
У тому, що в Москви зараз два завдання – змусити жінок більше народжувати й водночас гробити чоловіків в Україні – немає нічого нового. Але цікаві методи, якими у РФ намагаються це поєднати.
Смерть в Україні дорожча, ніж народження у РФ
Ще наприкінці минулого року Путін підписав указ про створення Ради з демографічної та сімейної політики. Новий консультативний орган у Кремлі готуватиме для нього «пропозиції щодо вдосконалення» державної політики у сфері демографії. Посаду голови Ради Путін доручив спікеру Ради Федерації Валентині Матвієнко.
Вона має терміново знайти рішення для подолання демографічної кризи, що посилюється. А вона посилюється. Ще 2018 року він поставив завдання за шість років зупинити природне скорочення населення. Але, попри нацпроєкт «Демографія» вартістю 4 трлн рублів, у 2016–2023 роках РФ утратила 3,5 млн осіб через перевищення смертності над народжуваністю. За підсумками 2023 року, кількість народжених дітей впала до мінімуму з 1999 року: на світ з’явилися 1,264 млн немовлят – на третину менше, ніж у 2014-му (1,94 млн).
Після закінчення терміну нацпроєкту – у 2024 році, за даними Росстату, народжуваність упала ще нижче – до історичного мінімуму: 599,6 тисячі дітей за перше півріччя. У відповідь Кремль за дорученням Путіна розробив стратегію «сімейноцентризму», яка передбачає просування «традиційних цінностей», зміцнення інституту сім’ї та шлюбу, популяризацію образу багатодітної родини, і навіть державні нагороди для дідусів і бабусь, які мають багато онуків.
У 2025 році заборона «пропаганди чайлдфрі» у РФ була остаточно закріплена законодавчо. У такий спосіб влада намагається перекласти відповідальність за демографічну катастрофу із себе (бідність, війна, слабка медицина) на «ворожий західний вплив» та «егоїзм» молоді. Відповідний закон забороняє поширення інформації, яка «пропагує відмову від народження дітей» у медіа, кіно, рекламі та соцмережах. Штрафи за це можуть сягати 1 млн рублів. Це рішення є частиною ширшої стратегії переходу до мілітаризованого консерватизму, де мати розглядається передусім як «матка».
Попри заборону «пропаганди чайлдфрі», кількість офіційних шлюбів у РФ продовжує скорочуватися, а середній вік жінок, які народжують першу дитину змістився до 29–30 років. Держава заборонила «слово», але не змогла змінити реальність.
У лютому цього року Путін закликав бізнес і регіони стимулювати народжуваність фінансовими виплатами. Про реальні пріоритети найліпше свідчать цифри. Наприклад, у Тульській області вагітним школяркам, студенткам коледжів, технікумів і університетів виплачують по 150 тисяч рублів. Водночас у цьому ж регіоні у 2026 році передбачена одна з найвищих виплат за контракт із МО РФ: загальна сума сягає 2–3 млн рублів. Також виплачують 195 тисяч рублів в разі мобілізації, до 1 млн – у разі поранення, і близько 6 млн – у разі загибелі. Отже, смерть на війні в Україні оцінюється у 40 разів дорожче, ніж народження в Росії.
Фертильні мрії 73-річного Путіна і 76-річної Матвієнко
Новий 2026 рік у контексті підвищення народжуваності почався із скандалу: в пологовому будинку Новокузнецька №1 лише за одні вихідні загинули дев’ять новонароджених. Слідчий комітет РФ розслідує, що саме сталося в медичному закладі, який і раніше роками накопичував погану репутацію у відгуках та місцевих пабліках. Крім того, в акушерському стаціонарі міської лікарні №1 (до якої належить пологовий будинок) фіксували гострий кадровий дефіцит: були потрібні акушерки (сім ставок), неонатологи (дві), акушери-гінекологи (20), анестезіологи-реаніматологи (18).
Подібна ситуація спостерігається в багатьох регіонах Росії. Попри гасла про «підвищення народжуваності», Міністерство охорони здоров’я РФ закриває установи, де приймають менше ніж 100 пологів за пів року (раніше цей поріг був нижчим). У віддалених містах (наприклад Бодайбо в Іркутській області) зовсім немає пологового будинку. Жінкам доводиться їхати сотні кілометрів до перинатальних центрів у великих містах. Деякі пологові будинки взагалі перетворили на військові шпиталі (як це сталося в Омську). Загалом у РФ за п’ять років закрито понад 150 пологових будинків у провінції.
Уже засвідчено своєрідний ефект «акушерської пустелі» в регіонах із низькою щільністю населення (Забайкалля, Архангельська область, Якутія). У малих містах із населенням до 50 тисяч осіб народжуваність упала на 12–15 % більше, ніж у середньому по країні. Найгірша ситуація в регіонах Центральної Росії (Псковська, Смоленська, Івановська області) та на Далекому Сході. Зокрема, Псковська область має один із найвищих показників природного скорочення населення. Закриття малопотужних пологових будинків призвело до того, що коефіцієнт народжуваності тут упав нижче 1,0 (за норми 2,1). У Магаданській області через відтік кадрів і закриття пунктів кількість народжень на 1000 осіб стала мінімальною за останні 30 років. У віддалених регіонах (Тива, Алтай) зафіксовано зростання смертності немовлят на 4–6 %.
І на цьому тлі влада РФ установлює нормативи для жінок. Депутатка Держдуми Утяшева заявила, що «у віці від 22 до 27 років можна спокійно народити трьох дітей. А потім у жінок буде ще 20 років, щоб за цей час народити ще, якщо буде бажання».
Але з огляду на все, фертильно-репродуктивні мрії 73-річного Путіна і 76‑річної Матвієнко нездійснені. Формула «народжувати більше, а помирати швидше» працює тільки наполовину, до того ж з усіма відповідним наслідками.
Макс Мельцер
