Банальність російського зла в Україні перебуває на атомному рівні
Ганна Арендт, німецько-американська політична філософиня, описуючи процес над нацистським злочинцем Адольфом Ейхманом, увела концепт «банальність зла». Його суть у тому, що зло може чинитися звичайними, зовні пересічними, людьми, які просто виконують накази, не ставлять під сумнів систему й уникають власної моральної відповідальності. Ця «банальність» у тому, що зло рутинне, народжене з бездумної покори, конформізму та небажання думати про наслідки своїх дій. Ідеї Арендт не померли разом із німецьким нацизмом, а набули ще більшої актуальності в умовах російського путінінізму.
Три роки чорнобильського «саркофага»
Саме цим пояснюється той факт, що коли 24 лютого 2022 року окупанти захопили ЧАЕС, вони не тільки вільно переміщалися забороненими зонами станції, вивозили обладнання, а й рили окопи в «рудому лісі» (10-кілометровій зоні ЧАЕС, яка досі містить високу дозу радіонуклідів). Але водночас, утримуючи в заручниках її працівників, окупанти переконували їх, що «приїхали на навчання».
Рівно за три роки після тих подій, у лютому 2025-го, в захисний купол над аварійним четвертим енергоблоком ЧАЕС потрапив російський дрон. Сайт МАГАТЕ тоді повідомив, що команда агентства, яка базувалася на місці події, почула вибух о 01:50, а потім дим і пов'язану з ним пожежу.
А вже минулого тижня глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі після інспекції на ЧАЕС констатував: «Захисний купол утратив свої основні функції безпеки, включно із здатністю утримувати всередині небезпечні матеріали». Він підкреслив, що тимчасові ремонтні роботи на куполі є недостатніми, і потрібне термінове комплексне відновлення для запобігання подальшій деградації.
Нагадаємо, цей купол (відомий як «саркофаг»), був уведений в експлуатацію в 2019 році. Планували, що він запобігатиме поширенню радіоактивного пилу і аерозолів протягом 100 років. Не простояв і шести. І винна в цьому винятково Росія. Загалом із початку її повномасштабного вторгнення на українських АЕС та навколо них було зафіксовано низку серйозних інцидентів, які напряму загрожували ядерній та радіаційній безпеці.
На ЗАЕС порушено шість із семи «принципів ядерної безпеки»
Особливо складна ситуація склалася на Запорізькій АЕС, що перебуває під російською окупацією з березня 2022 року. Найбільш критичні ексцеси на ній пов'язані з фізичною присутністю російських військ та постійним ризиком утрати зовнішнього електроживлення, необхідного для охолодження реакторів. Станом на грудень цього року МАГАТЕ зафіксувало вже 11 повних блекаутів на ЗАЕС. Щоразу станція змушена переходити на резервні дизель-генератори, які є останнім бар'єром безпеки. Зафіксовано численні обстріли майданчика АЕС та прилеглої території, що призводило до пошкоджень інфраструктури, зокрема насосних станцій, пожежної частини, розподільчих пристроїв (ВРП-750 кВ) та датчиків радіаційного моніторингу. Були випадки спрацювання аварійного захисту на енергоблоках через обстріли.
Після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року рівень води в місцевому водосховищі, яке є основною охолоджувальною системою ЗАЕС, критично знизився. І це вже створило довгостроковий ризик для безпеки охолодження.
Інші українські АЕС також зазнали загроз унаслідок бойових дій. 19 вересня 2022 року російська ракета впала всього за 300 метрів від реакторів Південноукраїнської АЕС. Ударна хвиля пошкодила її будівлі та розбила понад сотні вікон. Крім того, зафіксовано численні випадки критично низьких прольотів російських крилатих ракет безпосередньо над майданчиком станції.
Під час масованих повітряних атак на енергетичну інфраструктуру України (наприклад, 23 листопада 2022 року) на ній та інших АЕС (Рівненська та Хмельницька), спрацьовував аварійний захист. Ці та інші «інциденти» багаторазово порушували сім ключових принципів ядерної безпеки, визначених МАГАТЕ. Зокрема:
1. Фізична цілісність об'єктів реакторів, сховищ відпрацьованого палива, чи радіоактивних відходів – повинна зберігатися.
2. Справність усіх систем і обладнання має бути повністю функціональною в будь-який час. Системи охолодження, контролю та захисту мають працювати безперебійно.
3. Експлуатаційний персонал АЕС повинен мати змогу виконувати свої обов'язки у сфері безпеки та ухвалювати рішення без зайвого тиску.
4. Безпечне зовнішнє електропостачання. Блекаути змушують АЕС покладатися на резервні дизель-генератори, що є серйозним ризиком.
5. Безперервність логістичних ланцюгів, що передбачає постачання палива, запасних частин, хімічних реагентів, а також ротацію персоналу.
6. Ефективний радіаційний моніторинг.
7. Надійний зв'язок із національним регулятором та іншими органами влади, що є життєво необхідним для координації дій у кризовій ситуації.
Після того як стало очевидно, що ці сім принципів безпеки постійно порушуються на ЗАЕС, Рафаель Гроссі у травні 2023 року на засіданні Ради Безпеки ООН представив уже п'ять принципів для захисту саме цієї станції.
Зокрема, заборона нападу на неї: не здійснювати жодних нападів із використанням будь-яких засобів (зокрема мінометних обстрілів, артилерії, ракет) на ЗАЕС або з її території. Заборона використання ЗАЕС як бази: станцію не можна використовувати як сховище або майданчик для важкого озброєння (РСЗВ, артилерійських систем, ракетних установок) та військового персоналу, що може бути використаний для наступу. Захист зовнішнього живлення: не піддавати загрозі позамайданчикові ЛЕП, необхідні для зовнішнього електропостачання станції. Захист усіх споруд, систем та компонентів, які мають вирішальне значення для безпечної та захищеної роботи станції від нападів або актів саботажу. Безперешкодний доступ МАГАТЕ: не вживати жодних дій, що підривають реалізацію цих принципів, а також забезпечити агентству безперешкодний доступ до всіх частин станції.
З останніх новин на цю тему: у вересні 2025 року експертам МАГАТЕ не дозволили перевірити запаси пального, необхідного для рятівних (поки що) дизель-генераторів. Їм відмовили в доступі до нещодавно збудованої дамби на каналі охолоджувачів, а також у доступі до турбінних залів та реакторних блоків, посилаючись на те, що вони нібито «опечатані». І вже у вересні цього року під час виступу перед Радою керівників агентства у Відні Гроссі констатував, що «на ЗАЕС порушено шість із семи засад ядерної безпеки».
Навіщо «наришкіни» кидають «брудні бомби»
У цьому контексті не зайвим буде нагадати, що Росія періодично поширює фейки про нібито «брудну бомбу» чи «українські провокації» на ЗАЕС та інших станціях. Іноді доходило до смішного. До прикладу, голова Служби зовнішньої розвідки РФ Наришкін у червні 2023 року заявив, що «партія опроміненого палива була таємно відправлена з Рівненської АЕС для заховання у сховищі відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі, що є підозрілим».
Насправді у транспортуванні відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) на зберігання чи перероблення в зону ЧАЕС немає нічого екстраординарного. Бо там сформоване відповідне Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Це сертифікована МАГАТЕ автономна ядерна установка, призначена для тривалого зберігання ВЯП із Південноукраїнської, Хмельницької та Рівненської АЕС. Раніше, до речі, його вивозили до РФ (це щороку коштувало Україні близько 200 млн доларів США). Тому Київ вирішив остаточно відмовитися від його вивезення до Росії. І сталося це рівно за рік до повномасштабного вторгнення – у лютому 2021-го. Наришкін, звісно, про це знав, але, що називається, «вкинув».
Періодично Москва «вкидає», що «Київ планує удари по ЗАЕС» чи створює нові «брудні бомби». Три роки тому, у грудні 2022-го, МАГАТЕ заявило, що на трьох зазначених росіянами об’єктах – Інституті ядерних досліджень у Києві, Східному гірничо-збагачувальному комбінаті в Жовтих Водах та на Південному машинобудівному заводі у Дніпрі не виявлено жодних ознак незаявленої ядерної діяльності та матеріалів. Але «наришкіни» відтоді так і не вгамувалися та періодично продовжують кидати такі інформаційні «брудні бомби».
Пояснення цьому просте: той самий Чорнобиль, на відміну від українців чи європейців (або японців – в силу відомих причин), для росіян так і не став частиною ані колективної, ані індивідуальної пам’яті. Саме тому вони риють окопи в «рудому лісі», беруть у заручники працівників АЕС та влаштовують на них свої військові бази. Банальність російського зла в Україні перебуває на атомному (у всіх сенсах) рівні.
Але погана новина в тому, що російське зло розповзається. Воно вже не тільки буденно б’є по українських АЕС, а й відкрито шукає «обмежену ядерну ціль» у Європі. І немає жодної гарантії, що якийсь із російських дронів, що все банальніше літають над нею, зрештою не потрапить в один із її 165 активних ядерних реакторів.
Макс Мельцер
