Пекін уже насадив на гак кульгаву кремлівську качку
Те, що Пекін готуватиме кремлівську качку довго і за всіма рецептами своєї високої політичної кухні було зрозуміло одразу ж після повномасштабного вторгнення в Україну, коли в Росії після введення західних та світових санкцій фактично не залишилося великих ринків збуту своєї сировини. Але те, що кремлівська качка буде сама не тільки насаджуватися на китайський гак, а й розповідати, як це приємно навіть не їй, а поварові, було неочікувано.
РФ майже задарма пускає газ у Піднебесну
Цього тижня глава «Роснефти» Ігор Сєчін на VII Російсько-китайському енергетичному бізнес-форумі заявив буквально таке: «Росія має унікальну ресурсну базу й готова використовувати її для забезпечення Китаю, який завдяки нашим енергоресурсам досягає власних стратегічних цілей». Далі головного російського нафтовика, що називається, понесло. Він заявив, що за підсумками минулого року, Росія забезпечила майже 19 % усього китайського імпорту енергоресурсів на суму близько 100 млрд доларів США.
Про що не сказав Сєчін, так це про знижки, завдяки чому Китай фактично й заощадив ці 100 млрд доларів США. Найбільші з них – близько 16 % (якщо порівняти з цінами інших постачальників) – Росія давала у 2022 році. До 2023 року середня знижка скоротилася до 5 %, у 2024 році майже зникла, а у 2025-му знову почала зростати: 2,8 % у першому кварталі та 6,3 % – у другому. А вже після того як США запровадили санкції проти «Роснефти» та «Лукойла», російські знижки на нафту для Китаю й поготів побили всі рекорди.
Від нафтовиків не відстають і газовики. Провідний російський виробник скрапленого природного газу «Новатек» знизив ціни на свою продукцію на 30–40 %, щоб спонукати китайців купувати газ зі свого проєкту «Арктик СПГ-2». Компанія продала свою першу партію, яка була доставлена 28 серпня, зі знижкою в розмірі від 3 до 4 американських доларів до базової азіатської ціни СПГ, що становить близько 11 доларів США. Вже під час наступних постачань (всього із серпня їх було 14) знижки вже сягали близько 30–40 %. Загалом росіяни продають китайцям свій СПГ за ціною від 28 до 32 млн доларів США, водночас ринкова вартість перевищує 44 млн доларів США.
Пекін зневажає і не демпінгує
До того ж Пекін аж ніяк не збирається демпінгувати в торгівлі з Москвою. І саме в найпотрібніших технологічних сферах. Ба більше, китайські компанії значно підвищують ціни на товари, які купує російський ВПК. За дослідженням фінського інституту Bofit, у 2021–2024 роках ціни на китайські товари під експортним контролем для Росії зросли на 87 %, тоді як для інших країн – лише на 9 %. У деяких випадках РФ просто переплачує: наприклад, імпорт китайських підшипників подорожчав на 76 %, хоча фактичні обсяги постачань навіть зменшилися на 13 %. Отже, хоч Росія і знаходить способи купувати потрібні технології через Китай, їй доводиться платити набагато більше.
У самій Росії це, звісно, знають. Але наказано мовчати, щоб не дражнити китайських «товаришів». Саме тому на вулицях Москви представлені банери з цитатами Сі Цзіньпіна, а депутати Держдуми пропонують вивчати в школах китайську мову замість англійської. Проте економічна реальність набагато суворіша за пропагандистську. «Китай не поводиться як союзник. Іноді він нас підводить і припиняє платежі, іноді користується ситуацією, іноді це справжній грабіж, у цьому немає нічого союзницького», – визнають у Росії.
Зневажливе ставлення КНР до Росії наочно довів вересневий Східний економічний форум у Владивостоку, який був заявлений як «авторитетний діловий майданчик для країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону». Від КНР на форум не приїхав жоден представник уряду. Не надіслали чиновників МЗС і Центробанку. Найвищим за рангом гостем із Китаю став заступник голови Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Лі Хунчжун. До того ж у делегації, що супроводжувала його, також не було жодного чиновника з рангом вище «заступника». На форум не приїхав жодний топ-менеджер найбільших компаній КНР. Замість них прибули мер міста Фуюань (населення 122 тисячі осіб) та віце-губернатор однієї із провінції.
На цьому тлі в Росії наказано радіти принаймні буму китайських туристів у РФ. Але й тут вийшов конфуз, до всього настільки сильний, що не втримався навіть відомий z-політолог Марков, який перерахував декілька підводних каменів «повноводної» туристичної китайської ріки до Росії. Серед них: китайські туристи літають на китайських літаках китайських авіакомпаній; зупиняються в Росії в готелях, які контролює китайський бізнес; їздять в автобусах китайських компаній; харчуються в китайських ресторанах (де навіть меню російською мовою немає) китайських бізнесменів; купують сувеніри в магазинах китайських фірм і продукцію, яку виробляють у Росії китайські фірми; навіть гіди – китайці, і турфірми – китайські. Марков робить висновок: «отже, китайські гроші можуть оминати російську економіку».
Ситуація із залежністю від Китаю дійшла такого рівня, що Москва вже почала (поки що завуальовано) займати гроші в Пекіну. Мінфін РФ уперше випустить державні облігації, номіновані в китайських юанях. Одна облігація коштуватиме 10 000 юанів (приблизно 114 тисяч рублів). Як зазначають профільні експерти, це вперше після лютого 2022 року, коли Росія намагається позичити гроші в іноземній валюті. Зазначмо, російські компанії вже певний час випускають свої облігації в юанях. Зараз на російському ринку таких корпоративних паперів накопичилося майже на 167 млрд юанів.
Цікавий у цьому сенсі й інший китайський грошовий аспект – із країнами-членами Шанхайської організації співробітництва (ШОС). (Разом із БРІКС – організації, з якими носиться Путін як «нової архітектури євразійської безпеки»). Підраховано, що у 2024 році на кожен долар, експортований дев'ятьма країнами-членами ШОС до Китаю, вони імпортують назад три. Чистий прибуток Китаю від торгівлі з партнерами по ШОС становить 31 %. Загалом позитивне сальдо Китаю в ШОС склало торік – 157 млрд доларів США. На цей рік (прогноз) – 166 млрд доларів США. Поки що найбільший дисбаланс позитивного сальдо торгівлі у КНР із Таджикистаном – 82 %, Киргизстаном – 75 %, і з Білоруссю – майже 60 %. Росія, з огляду на все, вже незабаром їх наздожене.
Дійшло до смішного. У вересні, напередодні візиту Путіна в Пекін, на сайті Кремля з’явилося повідомлення, що Росія почне масове постачання живих північних оленів до Китаю. Там використовують їхні роги та м'ясо в кулінарії та медицині. Ну а поки російські олені ще готуються до відправлення, готуючи кульгаву кремлівську качку, Пекін вже абсолютно неприховано крутить її на гаку. У потрібний момент вона буде готова до вживання.
Макс Мельцер
