Одним з основних джерел фінансування бюджету під час великої війни, разом із допомогою від міжнародних партнерів, стало розміщення державних цінних паперів – облігацій внутрішньої державної позики. За січень-жовтень Міністерство фінансів та НБУ провели понад 40 основних тижневих серій аукціонів з розміщення ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики). У межах аукціонів із продажу та обміну цінних паперів залучено понад 400 млрд гривень (в еквіваленті). Одна з тенденцій – населення нарощує купівлю державних облігацій. З початку року такі інвестиції зросли приблизно на 60 млрд гривень – до понад 173 млрд. Наступного року ця цифра, прогнозують, збільшиться ще на 50–100 млрд гривень. З’ясуємо, за яких умов.

ЧАСТКА ОДВП У ВЛАСНОСТІ ФІЗОСІБ ЗРОСТАЄ: ПРИЧИНИ І ПОТЕНЦІЙНІ НАСЛІДКИ

За даними депозитарію НБУ, упродовж січня-жовтня 2026 року уряд України залучив від розміщення ОВДП на аукціонах понад 345 млрд гривень, більш як 450 млн доларів та майже 700 млн євро. Загалом у період від початку повномасштабного вторгнення до 31 жовтня 2026-го Міністерство фінансів залучило на первинних аукціонах понад 1,8 трлн гривень, більше як 11 млрд доларів і до 4 млрд євро.

Максимальна дохідність державних цінних паперів, які розміщували на аукціонах у жовтні, становила 16,75% річних у гривнях. ОВДП, номіновані в доларах та євро, минулого місяця не розміщували.

На 1 листопада загальний портфель ОВДП у власності юридичних осіб становив 1138,1 млрд грн в еквіваленті. Ідеться про цінні папери номіналом більш як 1 трлн гривень, понад 1 млрд доларів та більш ніж 610 млн євро.

Загальний портфель ОВДП у власності нерезидентів (іноземних громадян та компаній) – 18,2 млрд гривень в еквіваленті.

Загальний портфель ОВДП у власності фізичних осіб перевищив 173 млрд гривень в еквіваленті. Структура портфеля за валютами випуску: 105,5 млрд грн; 1,17 млн дол. США; 285 млн євро.

Найактивніше українці інвестують у такий вид цінних паперів, як військові облігації. Порівняймо: загальний портфель військових облігацій у власності юридичних осіб (без банків) – 71,7 млрд гривень в еквіваленті порівняно з приблизно 87 млрд у жовтні 2025-го. Натомість портфель військових облігацій у власності фізичних осіб за рік збільшився із 76 млрд до понад 111 млрд гривень.

Водночас нинішній рік, за висновками експертів, став переломним: інвестиції фізичних осіб у державні цінні папери вперше зростають швидше, ніж обсяги строкових депозитів. Для порівняння подають статистику за перші вісім місяців року, коли вартість ОВДП на руках у громадян збільшилася приблизно на 50 млрд гривень, а строкові вклади в банках – лише на 36–40 млрд.

Зростання популярності таких інвестиційних інструментів серед населення пояснюють, зокрема, можливістю купувати облігації за невеликі суми через «Дію», застосунки банків та інвестиційних компаній. Зокрема, поки що власниками найбільшого портфеля держоблігацій залишаються НБУ і державні та комерційні банки, але частка фізичних осіб перманентно зростає. Приміром, населення володіє вже до 45% усіх валютних ОВДП, які перебувають в обігу.

Наші співвітчизники дедалі більше усвідомлюють: вкладати вільні кошти у державні цінні папери – за визначенням, найнадійніші інструменти в країні, – вигідніше, ніж просто класти їх на банківський депозит. ОВДП мають більшу дохідність, а отриманий у такий спосіб прибуток не оподатковується.

«Арифметика проста: середня ставка за депозитами – приблизно 13% річних. Тобто чиста дохідність за депозитами (з урахування податків) – орієнтовно 10%. У випадку ж з ОВДП йдеться про 15+% "чистого" доходу. До того ж цінні папери можна купити онлайн – через "Дію", брокерів, банківські застосунки – швидко, нікуди не треба ходити, підписувати папірці. Українці це розуміють і дедалі охочіше переходять від заощаджень через банківські депозити до ОВДП», – пояснює президент Інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак. Водночас у коментарі Укрінформу він звертає увагу на те, що з урахуванням витрат на обслуговування боргу загальний обсяг ОВДП в обігу останнім часом майже не змінюється. Це підтверджує і статистика НБУ: на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами за 10 місяців 2026 року спрямовано 313 млрд гривень, 650 млн доларів та майже 560 млн євро.

«Фізичні особи купують цінні папери держави усе активніше. Якщо на початку року в них на руках були облігації вартістю приблизно 112 млрд гривень, то тепер – понад 170 млрд. Але водночас портфель ОВДП у інших інвесторів зменшується: обсяги погашення облігацій попередніх випусків перевершують темпи залучення нових позик», – каже Козак.

Для порівняння він подає такі цифри: банки тепер мають ОВДП загалом на 917 млрд гривень. Тоді як на початку року йшлося про 937 млрд, а у середині 2025-го доходило навіть до 960 млрд.

Здавалося б, тут маємо непогану перспективу. Якщо вдасться повернутися до колишніх показників внутрішніх запозичень від банків та юридичних осіб і водночас сповна використати потенціал придбання ОВДП населенням, зокрема стимулюючи його переукладати кошти з банківських депозитів у цінні папери держави. Але не все так однозначно.

ПЕРЕВАГИ І РИЗИКИ АКТИВНИХ ПРОДАЖІВ ОВДП

У Міністерстві фінансів України доволі стримано ставляться до істотного нарощування обсягів ОВДП в обігу. Свідчення цього – те, що після значного зростання внутрішніх запозичень у перші роки повномасштабної російської агресії й у Держбюджеті-2026, і у проєкті бюджету на 2027 рік ці суми фактично не змінюються. Бо такі запозичення неабияк впливають на вартість обслуговування державного боргу. До того ж є ризик підвищення відсоткових ставок та зменшення можливостей інвесторів вкладатися в інші фінансові інструменти. Звідси – необхідність пошуку «золотої середини», щоб і фінансові потреби держави максимально забезпечити, і боргове навантаження на неї не зробити непіднімним. Адже значна частина грошей, залучених через нові випуски ОВДП, спрямовується не на чисте фінансування бюджетного дефіциту, а на погашення попередніх випусків облігацій (роловер боргу). Якщо тепер різко збільшити номінальний обсяг паперів в обігу, за кілька років держава стикнеться з піковими виплатами, які буде складно рефінансувати.

Хоча частина експертів вважає, що, з огляду на нинішню надзвичайно складну ситуацію з державними фінансами, на такий ризик все ж можна було б піти. Зокрема, активніше залучаючи в ОВДП банківський капітал. Адже, попри труднощі воєнних часів, банки нарощують ліквідність, щомісяця НБУ звітує, що грошей у них стає більше. З позитивів – те, що завдяки цьому вдається пожвавлювати кредитування.

Але, як і раніше, основні заробітки банків пов’язані з обігом цінних паперів. І ОВДП тут – не на першому місці. Велика частка банківських активів припадає на депозитні сертифікати Національного банку України. З погляду регулятора та його завдань це – добре. Пропонуючи банкам вигідне розміщення коштів у депсертифікатах, НБУ «зв’язує» сотні мільярдів гривень, не даючи їм тиснути на валютний ринок і негативно впливати на інфляційні процеси в державі. Козак нагадує, що приблизно пів трильйона гривень банки вкладають у короткострокові боргові цінні папери – депозитні сертифікати НБУ овернайт – під 16% річних. Ще понад 150 млрд гривень вилучають з обігу через продаж банкам на тендерах тримісячних депозитних сертифікатів з дохідністю понад 18%.

За прогнозами президента інвестргрупи «Універ», до кінця року населення може вкласти в державні цінні папери ще 10–20 млрд гривень. ОВДП приблизно на 10 млрд можуть придбати юридичні особи. Значно більший потенціал – до 100 млрд гривень – експерт бачить у можливостях вітчизняної банківської системи.

«Тобто загалом це – приблизно 3–4 млрд доларів, про нестачу яких говорив Президент. Залучити їх до кінця року – цілком реально. Було б бажання Міністерства фінансів. І, звісно, це залежить від домовленостей з Національним банком. Нацбанк завдяки певним регулюванням, погодженим із Мінфіном, спроможний стимулювати банки до такого кроку. Або ж Мінфін може трішечки збільшити відсотки за цим боргом, і попит на ОВДП знову зросте», – каже Козак.

Проте поки що в Міністерстві фінансів не готові до такого року. Попри затримки із зовнішнім фінансуванням, Мінфін не планує суттєво збільшувати обсяги запозичень на внутрішньому борговому ринку, – запевнив під час бюджетної дискусії, організованої Центром економічної стратегії, перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.

«Маємо розуміти, що це – боргові зобов’язання, які ми в будь-якому разі повинні виконувати. Залучення більших коштів потребуватиме підвищення ставок, ми б не хотіли цього робити», – наголосив Єрмоличев.

Знову ж таки, маємо розуміти, що в переведенні частини банківської ліквідності з депозитних сертифікатів в ОВДП не зацікавлений і НБУ. У регулятора – інші завдання, і депсертифікати – важливий інструмент для їх виконання.

Водночас проти активнішого залучення в державні цінні папери коштів населення заперечень, здається, ні в кого немає. Тож про який потенційний ресурс мова?

Під час круглого столу «Від ОВДП до альтернатив: як перезавантажити український ринок капіталу» учасники фондового ринку спрогнозували: наступного року держава може додатково залучити від українців до 100 млрд гривень на оборону та інші бюджетні потреби – не як податки або пожертви, а як інвестиції в цінні папери. Отже, обсяги капіталовкладень у державні облігації потенційно можуть зрости майже на третину чи й більш як на половину з теперішніх приблизно 173 млрд гривень.

Тарас Козак не впевнений у реалістичності таких прогнозів. На його думку, може йтися про залучення упродовж року приблизно 70–75 млрд гривень від населення, що теж непогано.

«Якщо не буде критичних змін на фронті, у політиці чи економіці, можна сподіватися, що ці гроші уряд додатково отримає. Але нагадаю, що за проєктом Державного бюджету – 2027 збільшення обсягу ОВДП в обігу не прогнозується. Тобто якщо більше державних цінних паперів купуватиме населення, портфелі банків та юридичних осіб зменшуватимуться. Водночас ідеться про непоганий резерв – додаткові можливості для Мінфіну залучити ці 70+ мільярдів, зберігши обсяг інвестування в ОВДП юридичними особами, банками та нерезидентами», – підсумував інвестиційний банкір.

Владислав Обух, Київ

Перше фото: Jakub Żerdzicki on Unsplash