Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на турецьке профільне видання Deniz Ticaret Gazetesi.

«Зростання безпекових ризиків у Чорному морі та невизначеність із перевезеннями перетворюють балтійські порти на альтернативний центр експорту в глобальній торгівлі зерном. Останнім часом помітно зріс попит на відвантаження пшениці з портів Латвії, Литви та Естонії», – повідомляє видання.

За наведеними даними, на серпень у балтійських портах було зарезервовано потужності для завантаження близько 1 млн тонн пшениці. Це приблизно на 50% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Вказується також, що у липні обсяг бронювань потужностей для завантаження зерна був приблизно утричі більшим у річному вимірі.

Однією з основних причин переорієнтації перевезень називають зростання ризиків, пов'язаних із роботою суден, портовою інфраструктурою та безпекою перевезень у Чорному морі.

«Невизначеність у ланцюгах постачання змушує зернотрейдерів шукати альтернативні порти завантаження та нові морські торговельні маршрути», – йдеться в повідомленні.

При цьому серед країн, де зростає попит на пшеницю з балтійських портів, називаються Туреччина, Об'єднані Арабські Емірати та Судан. Зазначається, що ці ринки традиційно значною мірою залежали від російської пшениці. Регулярними покупцями балтійського зерна також є Нігерія та Південна Африка.

«Водночас одним із головних обмежувальних чинників залишається вища ціна балтійської пшениці порівняно з російською», – вказує видання.

За наведеними виданням ринковими оцінками, Латвія, Литва та Естонія цього сезону потенційно можуть експортувати близько 6 млн тонн пшениці. Сприятливі очікування щодо врожаю можуть додатково посилити роль балтійських портів у світових зернових перевезеннях.

Як повідомляв Укрінформ, у Туреччині оцінюють свої втрати від скорочення судноплавства у Чорному морі в $20 мільярдів за три місяці.

Фото: freepik