Рік роботи Фонду ліквідації наслідків збройної агресії
Восени 2022 року Верховна Рада створила Фонд ліквідації наслідків збройної агресії – головне джерело відновлення на державному рівні. Це бюджетна програма, спрямована на відбудову, посилення захисту критичної інфраструктури та компенсації людям, чиє житло пошкодили або зруйнували росіяни. Однак у рік створення фонд так і не запрацював – це сталося лише в 2023-му. Торік на нього виділили 61,9 млрд грн.
Трансперенсі Інтернешнл Україна дослідив, як функціонував фонд у 2023 році: звідки до нього надходили гроші та куди і як їх витрачали. Зокрема наскільки прозорим та об’єктивним був розподіл коштів і які напрями фінансували найбільше.
ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ФОНД
Оскільки фонд є бюджетною програмою, його обсяги та джерела фінансування щороку визначають у державному бюджеті. Це впливає на стабільність роботи фонду, бо в умовах такої невизначеності фінансування складно планувати відбудову довгостроково.
У 2023 році фонд фінансували за рахунок:
- активів, примусово вилучених або конфіскованих Україною;
- 50% прибутку, який до державного бюджету перераховує Національний банк України.
35,9 млрд грн фонду – частина рекордного доходу НБУ в 2022 році. Ще 25,9 млрд грн вдалося залучити за рахунок примусового вилучення коштів банків із російським капіталом. Додатково 114 млн грн було конфісковано у підсанкційних росіян та їхніх поплічників. А от від реалізації інших російських активів доходи отримати не вдалося. У серпні 2023 року через відсутність мінімальної кількості потенційних покупців та проблемність активу не відбувся перший аукціон з продажу конфіскованої аграрної компанії «Інвестагро» російського олігарха Шелкова. А згодом парламент і взагалі заблокував приватизацію підсанкційних активів.
8 березня 2024 року набули чинності зміни до Закону «Про санкції», які прибрали обмеження щодо їхньої реалізації. На кінець того місяця в управлінні Фонду державного майна України перебували 693 санкційні активи, і їхня приватизація очевидно займе декілька років.
Згідно зі звітом Державної казначейської служби України, наданим на запит TI Ukraine, з акумульованих 61,9 млрд грн далі за напрямами розподілили 56,6 млрд грн:
- 18,8 млрд грн – захист об’єктів критичної інфраструктури;
- 11,7 млрд грн – компенсації за пошкоджене та зруйноване житло;
- 9,2 млрд грн – регіональні проєкти відбудови;
- 8,8 млрд грн – ліквідація наслідків знищення Каховської ГЕС, зокрема будівництво магістральних водогонів;
- 3,5 млрд грн – будівництво та відновлення житлової та громадської інфраструктури;
- 3,3 млрд грн – експериментальний проєкт з комплексного відновлення постраждалих населених пунктів;
- 978 млн грн – на інші потреби, зокрема 179 млн грн на капітальний ремонт пошкоджених закладів вищої освіти, 53 млн грн на проєкти відновлення ДСНС, 200 млн грн на реконструкцію центру соціально-психологічної реабілітації населення за проєктом Мінветеранів та 544 млн грн на реконструкцію закладів та об’єктів Міноборони.
Фактично з них виплатили 33,3 млрд грн, що становить 53,8% тогорічного обсягу фонду.
КОМПЕНСАЦІЇ ВЛАСНИКАМ ЗРУЙНОВАНОГО І ПОШКОДЖЕНОГО ЖИТЛА
11,7 млрд грн, тобто 19% коштів фонду, торік спрямували на програму єВідновлення для відшкодувань людям, чиє житло пошкодили або зруйнували росіяни.
Щоб отримати компенсацію, громадяни мають подати заяву у ЦНАПі, в нотаріуса або в застосунку Дія. Далі комісія місцевої ради громади обстежує житло та визначає обсяги компенсації. Вона може бути у вигляді коштів, які можна витратити на ремонт або будівництво домівки, та сертифікат для придбання нового житла.
Виплати за програмою почалися в травні 2023 року – тоді Кабінет Міністрів виділив 4,4 млрд грн для першої хвилі компенсацій за пошкоджене житло. Загалом у 2023 році такі відшодування отримали приблизно 35 тисяч родин на 3,2 млрд грн.
У серпні стартував другий компонент – компенсації за знищене житло. По них звернулися 8,4 тисячі родин. Житлові сертифікати отримали 2 тисячі родин, загальною вартістю 3,7 млрд грн.
Так, середній розмір компенсації власнику пошкодженого житла складає приблизно 90 тис. грн. За зруйноване житло громадяни в середньому отримують від держави 1,9 млн грн.
Фактично виділену на компенсації суму витратили на 59%.
Програми компенсацій за пошкоджене та зруйноване майно залишаються найбільш непублічними сферами відновлення. Переважна частина інформації про розмір компенсацій та перелік осіб, які її отримують, знаходиться в Реєстрі зруйнованого та пошкодженого майна, до якого немає відкритого доступу.
Фактично функції розподілу фінансування покладено на комісії при місцевих радах, діяльність яких складно перевірити. Хоча процес призначення компенсації і передбачає обстеження об’єкту та заповнення чек-листа оцінки руйнувань, такі документи непублічні. Тому верифікувати достовірність і обґрунтованість розміру компенсації практично неможливо.
Громадськість залучають лише у форматі включення осіб до складу комісій, які ухвалюють рішення про затвердження компенсацій.
Вирішити цю проблему мало би відкриття доступу до Реєстру зруйнованого та пошкодженого майна, в який заносять відповідні дані, хоча б у знеособленому форматі та до документів, що підтверджують розмір компенсації. Без відкритого доступу до цієї інформації неможливо оцінювати доброчесність розподілу фінансування для таких компенсацій.
ПРОЄКТИ ВІДБУДОВИ
Левова частина фонду торік припала на проєкти відбудови – понад 70%. Вони дуже різнопланові: від реконструкції одного будинку до комплексного відновлення населених пунктів. Куди саме тут витрачати гроші, визначав уряд – і залежно від типу проєкту, підхід до відбору відрізнявся. Утім загалом етапи розвитку проєктів та ризики під час їхньої реалізації сходяться.
ДИЗАЙН ПРОЄКТУ
Робота починається з розробки проєкту. Потрібно розглянути можливі варіанти відбудови, оцінити, який із них буде більш доцільним та раціональним. Це роблять ініціатори проєктів, тобто служби відновлення та розвитку, виконавчі органи місцевих рад та військові адміністрації. Вони обирають, поремонтувати зруйновану школу чи звести нову; будувати її на тому самому місці чи перемістити на декілька кварталів. На жаль, урядових вимог чи політик до цього етапу немає. Тому таку оцінку на етапі дизайну проєкту проводять не завжди, а ініціатори чи виконавці проєкту можуть бути зацікавлені отримати більше фінансування попри недоцільність таких витрат.
Також до розробки проєктів практично не залучають громадськість. Ба більше, часто інформація про проєкт з’являлася в публічному просторі вже під час погодження фінансування або після цього.
Це зокрема призвело до випадків, коли ініціатори проєктів обирали дорожчі технічні рішення, які не завжди відповідали реальним потребам.
ПРИКЛАДИ
У Запоріжжі вирішили реконструювати старий панельний будинок, який пошкодили російські обстріли, замість того, щоб перебудувати його.
Але це виявилося дорожче – вартість робіт перевищила потенційні витрати на ринку нової нерухомості. При цьому, власники зруйнованого житла залишилися невдоволеними через такий спосіб відновлення. Замість того, щоб отримати або новий сучасний дім, або змогу придбати нове житло деінде за ті самі чи менші кошти, вони змушені чекати завершення реконструкції старого будинку, термін експлуатації якого все одно буде меншим ніж у нового.
У Бузовій та Василькові на Київщині вирішили відбудувати з нуля зруйновані росіянами багатоповерхівки. Як розрахували фахівці проєкту DOZORRO Transparency International Ukraine, в обох випадках вартість квадратного метру вища, ніж на ринку нерухомості чи в інших будівництвах на Prozorro, не пов’язаних з відновленням. Тож для замовників це не найвигідніший спосіб компенсувати людям житло.
Також незалучення громадськості до вибору ідей проєктів інколи призводило до того, що місцева влада ініціювала досить спірні проєкти, не пов’язані з потребами відбудови.
ПРИКЛАД
У Харкові за кошти Фонду планували збудувати «багатофункціональний центр» у Саржиному Яру. Вартість будівництва оцінювали в 180 млн грн. При цьому об’єкт ніяк не пов’язаний з наслідками військової агресії, а його будівництво планували ще в 2020 році. Ймовірним призначенням багатофункціонального центру мали стати офісні та торгівельні площі.
У результаті значного громадського спротиву, проєкт вилучили з планів фінансування Фонду. Очевидно, що якби думку мешканців вивчили завчасно, то й проєкт не знадобилося б розробляти.
Тож у майбутньому держава має приділити більше уваги розробці типових підходів до прийняття рішень про вибір дизайну проєкту відновлення:
- в яких випадках реконструкція недоцільна;
- які потреби має забезпечувати проєкт, щоб бути важливим для програми Фонду;
- як залучити громадськість до пошуку оптимального дизайну проєкту.
ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПРОЄКТУ
Далі ініціатор проєкту або той, хто відповідати за його втілення, замовляє у підрядників – проєктних організацій – виготовлення проєктно-кошторисної документації. Зараз це проблемний етап, бо досить часто в цих документах завищують вартість робіт і матеріалів. Що разом із обмеженістю ринку та слабкою конкуренцією на ньому призводить до високого ризику завищення витрат на реалізацію проєкту.
Наразі немає ефективного інструменту моніторингу і контролю проєктно-кошторисної документації та відповідальності проєктної організації за складання проєктів, що містять завищені вартості.
У результаті, проєктну документацію можуть складати за цінами, які вищі від ринкових.
ПРИКЛАД
Під час відбудови пошкодженої багатоповерхівки в Харкові проєктна організація заклала в кошторис вартість матеріалів, що істотно перевищували ринкові ціни – подекуди вдвічі. Сума проєкту склала 129 млн грн. У закупівлі взяв участь єдиний учасник, пропозиція якого була близькою до очікуваної вартості. Так потенційно завищена вартість матеріалів стала передумовою укладання контракту на більшу вартість, ніж у випадку, якби ціни відповідали ринковим.
Щоб мінімізувати цей ризик, необхідно запроваджувати дієвий інструменти оцінки проєктної та кошторисної документації, в тому числі через незалежний аудит.
ПРІОРИТЕЗАЦІЯ ТА ВІДБІР
На кінець 2023 року, потреби України з відновлення становили $486 млрд. Порівняно з ними обсяги фонду торік – лише 0,3%. Тож критично важливо якісно пріоритезувати, на які саме потреби та в яких регіонах витрачати кошти.
Загалом перелік проєктів для фінансування затверджував уряд на підставі рекомендацій міжвідомчої робочої групи з представників галузевих міністерств. Проте це не стосувалося:
- Ліквідації наслідків знищення Каховської ГЕС: будівництва магістрального водогону, відновлення житла та компенсацій за нього. Будівництво затверджував Кабмін без робочої групи, компенсації за житло – виконавчі органи місцевого самоврядування та військові (військово-цивільні) адміністрації населених пунктів.
- Захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору. Перелік таких проєктів затверджують спільним наказом Міністерство енергетики та Міністерство інфраструктури.
- Експериментального проєкту з комплексного відновлення постраждалих населених пунктів. Затверджував уряд.
Утім і для тих проєктів, які не виводили поза загальні правила, процедура відбору досить нечітка – порядок використання коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, який уряд затвердив Постановою №118, не достатньо конкретизує цей процес. Його покладають на профільні міністерства та міжвідомчу групу. Це вже передбачає суперечність інтересів, адже кожне з відомств, представлених у групі, опікується інтересами власного сектору, а не відбудови загалом. Тож пріоритети відновлення можуть бути зосереджені більше на секторальному рівні, аніж стратегічному.
Щоб розподіл фінансування відповідав загальнодержавним та регіональним потребам, потрібні правила пріоритезації проєктів.
На час першого засідання міжвідомчої робочої групи 12 травня 2023 року, їх взагалі не було. Тоді група розглянула перші 407 проєктів відновлення на 17 млрд грн.
TI Ukraine спільно з RISE Ukraine передали робочій групі результати оцінки проєктів за власною методикою пріоритезації. Вона включає оцінку проєкту залежно від таких факторів, як:
- рівень потреб, які забезпечує проєкт та чи пов’язані ці потреби безпосередньо з усуненням наслідків збройної агресії;
- показник вартості на одного користувача, який дозволяє оцінити, наскільки ефективно розподіляють ресурси між різними потребами;
- рівень підготовки проєкту ініціатором;
- додатковий вплив проєкту (як-от енергоефективність та інклюзивність).
Однак передані результати оцінки не мали прямого впливу на відбір. Приміром, частина затверджених на фінансування проєктів за громадською методикою мала мінімальну оцінку пріоритезації. Зокрема це стосується проєктів, які не пов’язані з наслідками збройної агресії.
ПРИКЛАД
700 млн грн виділили на реконструкцію Житомирської обласної клінічної лікарні ім. Гербачевського та Житомирської обласної дитячої лікарні. Проєкт їхньої реконструкції розробили ще до повномасштабного вторгнення, а інформація про пошкодження або руйнування цих лікарень внаслідок збройної агресії відсутня. Обсяг фінансування цих двох лікарень перевищив загальні видатки фонду на відновлення всієї Чернігівської області.
Ще понад 400 млн грн виділили на будівництво дитячого садка та водогону в Одесі. Ці проєкти також були розроблені ще до повномасштабного вторгнення.
Виділення фінансування на проєкти, які не пов’язані напряму з наслідками руйнувань могло негативно вплинути на забезпечення першочергових потреб населення та призвести до неефективного розподілу ресурсів.
Торік повністю або частково без прозорої пріоритезації отримали фінансування проєкти таких напрямів:
- Реалізація регіональних проєктів відбудови.
- Будівництво та відновлення об’єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд.
- Капітальний ремонт закладів вищої освіти.
- Будівництво, ремонт, розроблення проєктно-кошторисної документації для об’єктів ДСНС.
- Будівництво та відновлення об’єктів Міністерства оборони.
14 липня 2023 року відбулося друге засідання міжвідомчої робочої групи. Міністерство відновлення подало на затвердження на ньому перелік проєктів уже з урахуванням пріоритезації згідно з методикою RISE Ukraine.
Це істотно підвищило об’єктивність відбору проєктів. Фінансування отримали зруйновані і пошкоджені об’єкти, які мають найбільше значення для відновлення громад – житло, критична інфраструктура, укриття.
Через місяць, 16 серпня, міжвідомча робоча група провела третє засідання. Під час нього вона скоригувала фінансування затверджених проєктів та внесла зміни до їхнього переліку.
Врешті 20 жовтня Мінвідновлення затвердило методику пріоритезації, яку розробляли спільно з представниками Світового банку. Проте вона і далі рекомендаційна, що несе ризики втручання та політичного впливу на розподіл фінансування. Залишилося декілька ступенів потенційного впливу на відбір проєктів:
- можливість громад подавати проєкти лише через обласні державні адміністрації (цей ризик прибрали у лютому 2024 року);
- оцінка та формування узагальненого переліку проєктів профільними міністерствами за напрямами без чітких вимірювальних показників;
- погодження остаточного переліку міжвідомчою комісією без врахування пріоритезації проєктів.
Наприкінці 2023 року Національне антикорупційне бюро викрило народного депутата України у спробі підкупу члена робочої групи з метою виділення фінансування на потрібний проєкт. Це стало кульмінацією питання суб’єктивності відбору проєктів відновлення та можливого впливу на прийняття таких рішень.
Згідно зі звітом Державної казначейської служби України та рішеннями Кабінету Міністрів, торік було розподілено 44,9 млрд грн на щонайменше 701 проєкт відбудови.
Без урахування захисту критичної інфраструктури, інформація про проєкти якого непублічна, найбільший обсяг фінансування припадає на Дніпропетровську область (8,8 млрд грн), Київську (4,3 млрд грн без Києва) та Харківську (3,7 млрд грн). Далі йдуть Запорізька та Сумська області – приблизно по 1,7 млрд грн кожна. Загалом ці регіони охоплюють 80% виділених коштів.
Ми також розділили проєкти за напрямами. Окрім захисту критичної інфраструктури, на який припадає 18,8 млрд грн, найбільше фінансування отримали водопостачання —10,6 млрд грн, та житло – 7,3 млрд грн. Разом це орієнтовно 65% виділених тогоріч коштів.
Такий розподіл загалом відповідає цілям і завданням відбудови. Адже вони насамперед включають відновлення і захист критичної інфраструктури та можливість повернути втрачене житло для населення, яке перебувало в зоні бойових дій.
ЗАКУПІВЛІ ДЛЯ ВІДБУДОВИ
Нам вдалося ідентифікувати на Prozorro 293 закупівлі на 29,2 млрд грн, які в 2023 році оголосили за відібраними проєктами відбудови. Пошук здійснювали за ключовими словами із назв проєктів, тож у вибірку могли не потрапити замовлення з іншими назвами. Також відібрані проєкти потенційно можуть фінансувати і з інших джерел також, тому сюди могли потрапити закупівлі не за кошти фонду. Крім цього, їх зазвичай проводять на всю суму проєкту, а не ту, яку планують витратити в конкретному бюджетному році.
277 закупівель провели за конкурентною процедурою – оголосили відкриті торги з особливостями. Щоправда, на 55% таких лотів прийшов лише один учасник, то ж на них реальної конкуренції не було. На ще 34% торгів подали 2 пропозиції.
Решту 16 закупівель провели напряму. Зокрема 2 з них позначенні як оборонні – це реконструкція Головного військового клінічного госпіталю в Києві на 14,1 млн грн.
Майже всі закупівлі вдалося завершити, неуспішними були тільки 6 лотів.
Найбільшими замовниками стали:
- Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області – 12,6 млрд грн;
- Департамент регіонального розвитку Київської ОДА – 3,3 млрд грн;
- Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради – 1,6 млрд грн;
- Департамент капітального будівництва Харківської ОДА – 1,5 млрд грн;
- Департамент містобудуівання, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської ОДА – 1,3 млрд грн.
Натомість зі сторони бізнесу найбільшу поточну суму договорів на 14 травня 2024 року мають:
- ТОВ «Автомагістраль-Південь» – 5,6 млрд грн;
- ТОВ «Група компаній «Автострада» – 5 млрд грн;
- ТОВ «Ростдорстрой» – 2,1 млрд грн.
На середину травня виконаних договорів було 39, також 15 розірвали. Решту контрактів ще виконують.
Станом на 14 травня 2024 року, Державна аудиторська служба розпочала 115 моніторингів за цими закупівлями. У 82 випадках вони виявили порушення. Найчастіше аудитори фіксували порушення в тендерній документації (54 моніторинги) та в процедурі розгляду тендерної пропозиції (39 моніторингів).
КОНТРОЛЬ І ОЦІНКА ВИКОНАННЯ ПРОЄКТІВ
Законодавство України передбачає незалежний авторський і технічний нагляд під час виконання будівельних робіт. Але попри це, процес будівництва містить достатньо високі ризики неякісного або неповного виконання робіт.
Покладення функцій забезпечення моніторингу і контролю реалізації проектів виключно на розпорядників коштів призводить до високих ризиків зловживань.
ПРИКЛАД
Під час візуального обстеження відбудови багатоповерхівки на вулиці Вокзальній, 101 в Бучі, представники ТІ Ukraine виявили чисельні зауваження власників квартир щодо неякісного виконання робіт. Для прикладу, встановлені вікна не відповідали розміру віконних проємів, а отвори в стінах закривали монтажною піною.
Забезпечення незалежного технічного аудиту проєктів могло б допомогти вирішити проблеми якості виконання робіт. Якщо технічний нагляд більше контролює відповідність виконаних робіт проєктно-кошторисній документації, то технічний аудит перевіряє саме якість будівництва. За його результатами навіть ініціюють зміни до проєктів. Тож він допоможе підвищити їхню ефективність.
Крім цього, Постанова КМУ №118 зобов’язує розпорядників та одержувачів коштів фонду звітувати про те, як вони реалізують проєкти відбудови. Але чіткого переліку інформації, яка має бути в таких звітах, немає, і самі вони поки несистемні.
У 2023 році було декілька законодавчих ініціатив, які мали б врегулювати такі питання, але поки вони перебувають далеко від фінального рішення.
Основним успіхом в цьому сегменті є впровадження електронної системи управління відбудовою DREAM. Поки що вона працює в тестовому режимі. На DREAM буде видно прогрес впровадження проєктів у життя. Така цифрофізація дозволить покращити моніторинг процесу та забезпечити загальну оцінку реалізації проєктів і програм відновлення. А це вкрай важливо і для подальшого вдосконалення відбудови.
ПІДСУМКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
Торік завдяки фонду вдалося розпочати виплати компенсацій за пошкоджене та зруйноване майно. Таких відшкодувань провели на 6,9 млрд грн. Також із фонду виділили фінансування на 701 проєкт на 44, млрд грн. Серед найбільших – проєкт водогону протяжністю 145 км, що має компенсувати наслідки підриву Каховської ГЕС. Наразі проєкт на фінальній стадії, тобто його виконали досить швидко як для такого складного інженерного рішення.
Водночас наразі функціонування фонду має й низку недоліків: пріоритезація проєктів не обов’язкова, відсутня чітка публічна звітність про реалізацію проєктів, можливо завищувати ціни на етапі проєктування.
Щоб виділення коштів із фонду було більш ефективним та справедливим, потрібно:
- Зробити фонд багаторічним
Планування в межах одного бюджетного року має істотні недоліки та робить невизначеними перспективи фінансування довгострокових проєктів і програм.
У масштабах потреб відбудови горизонт планування має вимірюватися роками та десятками років, а не місяцями. Сфокусованість на короткострокових потребах може призвести до того, що Україні так і не вдасться істотно покращити інфраструктуру України. Тому необхідно закріпити в Бюджетному кодексі положення щодо створення та функціонування фонду. Це має забезпечити його сталість, зокрема джерела наповнення та фінансування потреб з відновлення. Інституціоналізація в Бюджетному кодексі також знизить вплив на фонд з боку різних гілок влади та представників політичних сил під час бюджетного процесу.
- Розширити джерела фінансування
Обмеженість джерел може призвести до затримок фінансування і неритмічної роботи програм, що негативно впливає на ефективність та сталість відновлення. Тож одне з ключових завдань уряду – розширити їх.
- Зробити пріоритезацію обов’язковою
Це дозволить мінімізувати політичний вплив та підвищити прозорість і об’єктивність відбору проєктів. Мають бути розроблені принципи справделивого розподілу фінансування між різними регіонами залежно від їхніх потреб і спроможностей.
- Підтримувати громади в поданні проєктів
У 2023 році проєкти відбудови фінансували через обласні державні адміністрації та Агентство відновлення. Громади не мали прямого доступу до коштів, і це створювало ризики несправделивого розподілу ресурсів в межах областей. Зараз цей недолік усунуто. Водночас важливо, щоб проєкти відбудови, які ініціюють громади, ставали більш якісними. Для цього необхідно запроваджувати технічну підтримку громад під час розробки програм відновлення. Для успішної відбудови потрібно розвивати спроможності та компетенції на місцях.
- Затвердити стратегію відбудови
Загальна стратегія відбудови має визначати бачення, яку Україну ми відбудовуємо та які цілі ставимо перед собою. Якими мають бути житловий фонд й інфраструктура через 10 років, яким стандартам вони повинні відповідати. Зокрема якщо сформувати довгострокову стратегію, може виявитися, що часто ремонтувати ою’єкти вже немає сенсу – потрібно будувати нові та сучасні.
- Встановити вимоги до проєктів
Зокрема важливо сформувати принципи, за якими визначають потребу та спосіб реалізації проєкту.Також необхідно передбачити межу доцільності фінансування проєктів за кошти фонду.
- Залучати громадськість
Кінцеві користувачі проєктів відновлення – громадяни. Тому потрібно вивчати їхню думку, зокрема під час планування та обрання дизайну проєкту.
- Забезпечити моніторинг і контроль відбудови
Електронна система DREAM має стати успішним цифровим інструментом для моніторингу проєктів відбудови та відстеження результатів відновлення. Водночас необхідно забезпечити незалежний технічний аудит проєктів і контроль якості реалізації. Від цього залежить, чи відповідатимуть об’єкти відбудови початковим планам.
- Відкрити Реєстр пошкодженого та знищеного майна
Відкриття доступу до реєстру та знеособлених документів, що підтверджують розмір компенсації, дозволить моніторити доброчесніть та якість розподілу фінансування на компенсації.
- Забезпечити чітку звітність про використання коштів фонду
Наразі немає формату єдиної консолідованої звітності про використання коштів фонду. Інформацію потрібно збирати з різних джерел, що не сприяє прозорості розподілу фінансування.
Додаток: перелік рішень уряду про виділення коштів з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Виконання цього дослідження/ стало можливим завдяки підтримці Фонду Євразія, що фінансується Урядом США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Урядом Великої Британії через UK aid. Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Агентства USAID, Уряду США, Уряду Великої Британії, або Фонду Євразія.
реклама