Протести проти експорту українського зерна в ЄС мають політичний характер – експерт

Протести проти експорту українського зерна в ЄС мають політичний характер – експерт

Укрінформ
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук вважає, що забастовки європейських фермерів проти експорту українського зерна мають політичний характер, адже поставки з України не є фактором зниження прибутковості європейського агробізнесу.

Про це йдеться у пресрелізі ВАР, який є у розпорядженні Укрінформу.

"Політичний характер забастовок європейських фермерів є очевидним. Україна продає частину зерна Польщі і це не носить масовий характер. Зниження світових цін на зернові та олійні є трендом. Проте певним силам потрібно продемонструвати, що це відбулося через надлишок українського зерна. У Польщі фермери були “підігріті”, але не забуваємо, що восени там вибори”, - пояснив Марчук.

Він зазначив, що поки повноцінний експорт морем не буде відновлено, Україна використовує “Шляхи солідарності” і поставляє аграрну продукцію через ЄС, не експортуючи напряму в Польщу та Румунію, а використовує ці країни переважно як транзит.

Марчук додав, що раніше аграрії Тернопільщини, Хмельниччини, Львівщини, Волині, Рівненщини мали контрагентів у Польщі, яким могли реалізувати зерно. Тимчасове припинення імпорту українського зерна до Польщі створює велику проблему для західних регіонів України, оскільки в господарствах лишилося 30-40% торішнього врожаю, який планувалося продати і за ці кошти здійснювати посівну.

"Протягом війни українські аграрії продавали зерно за цінами на 40-50% нижче ринкових і ще допомагали армії – все це без отримання дотацій, на відміну від європейських фермерів. А коли світові ціни впали, і польські фермери не отримали запланованої прибутковості, то звинуватили українське зерно”, - наголосив експерт.

За його словами, у Румунії, на відміну від Польщі, немає такої гострої ситуації, оскільки здебільшого територія країни використовується як транзит через Дунай до великих портів, і далі українське продовольство експортується в інші країни.

Марчук вважає, що наразі доцільно будувати “сухі порти” на території західних областей України, щоб поставки зерна через ЄС відбувалися більш рівномірно.

Читайте також: Польща проситиме Єврокомісію про відновлення мита на українську агропродукцію

Як повідомляв Укрінформ, міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час зустрічі з новопризначеним главою міністерства сільського господарства і розвитку села Республіки Польща Робертом Телусом 7 квітня 2023 року домовились про те, що Україна призупинить до нового сезону експорт у Польщу пшениці, кукурудзи, ріпаку і соняшнику.

Зустріч відбулась на тлі масових акцій протесту, які влаштовували польські аграрії упродовж останніх кількох місяців, виступаючи проти перевезення через територію Польщі до третіх країн української агропродукції. Вони підкреслювали, що значна частина українського зерна не перевозиться транзитом далі, а осідає в Польщі, знижуючи тим самим закупівельні ціни в РП на збіжжя польських аграріїв. Під тиском фермерів уряд Польщі звернувся до Єврокомісії про відмову від нульового мита на українську агропродукцію. Утім, Єврокомісія не виконала головну вимогу польських аграріїв про введення мита на українські товари сільськогосподарського призначення і продовжила ще на рік, до 5 червня 2024 року, угоду про безмитне ввезення товарів з України.

У середу, 5 квітня, на тлі кризи з українським збіжжям у відставку подав попередній міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик. У четвер на його місце було призначено Роберта Телуса, який того ж дня зібрав міжвідомчий кризовий штаб щодо вирішення проблеми з напливом на польський ринок українського збіжжя.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-