Пишний розповів, на скільки збільшиться робоча сила у Єврозоні завдяки українцям
Як передає Укрінформ, про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний в Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Європейський центробанк оцінює, що коефіцієнт участі в робочій силі Єврозони українських вимушених мігрантів становитиме від 25% до 55% у середньостроковій перспективі, а робоча сила Єврозони збільшиться завдяки участі українців на 0,2-0,8%, або в абсолютних цифрах на 0,3-1,3 мільйона осіб», - йдеться в повідомленні.
За даними ООН, поза межами України залишаються більш як 8 млн вимушених мігрантів, з яких майже 5 млн отримали статус тимчасового захисту в ЄС.
Відтак, на переконання очільника Нацбанку, темі вимушеної міграції з України потрібно приділяти значно більше уваги та доносити до світу дві важливі тези.
«Перша – українські мігранти є безцінним активом для економіки країн їх перебування. Друга – для України дуже важливо повернути українців додому, й ми докладемо для цього усіх необхідних зусиль», - зазначив Пишний.
Так, окрім активної інтеграції у європейський ринок праці, українці підтримують споживання за кордоном, що є суттєвою складовою економічного зростання країн, які прийняли наших мігрантів.
«Загалом у 2022 році наші громадяни витратили поза межами країни близько 20 мільярдів доларів», - підкреслив Пишний.
Щодо повернення наших співгромадян, тут мають бути ухвалені комплексні рішення і задіяні усі інституції.
«Передусім ми маємо продовжувати якнайкраще робити свою справу, наближаючи нашу Перемогу, після якої всі зможуть повернутися додому – до мирного життя та відбудови. Національний банк, зі свого боку, і далі докладатиме усіх зусиль, щоб втримати стабільність фінансової системи в умовах війни та створити передумови для економічного стрибка після Перемоги», - сказав Пишний.
Як повідомлялося, за приблизними підрахунками Мінмолодьспорту, за час повномасштабного вторгнення за кордон виїхало понад 2 мільйони молодих людей, близько 2 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами. Тобто загалом понад 40% молоді були змушені залишити свої домівки та шукати нові місця для проживання, роботи, навчання.
