АМКУ оштрафував автозаправки проєкту «Авіас» на 4,7 мільярда
Як передає Укрінформ, таке рішення АМКУ прийняв на засіданні 30 березня 2021 року, повідомляє пресслужба комітету.
"Антимонопольний комітет України в рамках розслідування справи № 143-26.13./153-16 визнав дії ТОВ "Виробничо-торгова фірма "Авіас", ТОВ "Торговий дім "Авіас", ТОВ "Пром Гарант Плюс", ТОВ "Альянс Еволюшн", ПАТ "Укртатнафта" та 169 операторів АЗС (у т. ч. ПАТ "Укрнафта") щодо встановлення цін на світлі нафтопродукти антиконкурентними узгодженими діями", - йдеться в повідомленні.
Під час розслідування (у 2016 році - ред.) було встановлено, що у сфері роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами в Україні діє система безготівкових розрахунків скретч-картками та паливними картками "Авіас". У цьому проєкті беруть участь близько 1625 автозаправних станцій.
АМКУ визначив, що проєкт "АВІАС" є організованим, координованим та функціонує з метою погодження цінової і торговельної поведінки учасників. АЗС, що працюють в проєкті, мають різні бренди у всіх регіонах України. Загалом їхня кількість становить майже 25% заправних станцій країни.
Як доказ, АМКУ зазначив наступні обставини:
- у всій мережі реалізувалися бензин та дизельне пальне марки Keropur® ENERGY (ексклюзивна марка ПАТ "Укртатнафта");
- у мережі одномоментно встановлювалися однакові ціни, незалежно від бренду АЗС та регіону;
- існував "Центр", до якого входили кілька суб’єктів господарювання, розташованих за однією адресою у м. Дніпро. У ньому здійснювали детальне планування та координацію дій мережі;
- виявлено значну кількість типових, здебільшого однакових договорів купівлі-продажу нафтопродуктів та майна, оренди АЗС, матеріальної допомоги тощо;
- встановлено, що фізичні особи, які обіймали посади директора, засновника, підписанта, бухгалтера, менеджера тощо, часто змінювали одна одну і працювали одночасно у кількох товариствах-учасниках проєкту;
- постійно змінювався склад юридичних осіб – учасників проєкту (без змін персонального складу). Це відбувалося через одних і тих самих ліквідаторів та за схожих адрес останньої реєстрації (у м. Харкові).
АМКУ також встановив, що оператори АЗС, у т. ч. ПАТ "Укрнафта", закуповували у ПАТ "Укртатнафта" світлі нафтопродукти за цінами вищими, ніж аналогічне імпортне пальне.
"Така погоджена поведінка учасників проєкту "Авіас" порушує конкуренцію між операторами АЗС на ринку. Відтак ціни на світлі нафтопродукти в мережі "АВІАС" встановлювалися в антиконкурентних умовах", - зазначили в АМКУ.
З огляду на це АМКУ ухвалив за вказані порушення накласти на вищеперераховані суб’єкти господарювання штрафи у загальному розмірі 4,7 млрд грн.
"Сьогодні ми підсумовуємо результат колосальної роботи і багаторічного судового протистояння Антимонопольного комітету з учасниками змови на українському ринку пального. Попри складні обставини і величезний спротив з боку відповідачів, ми завершили розслідування і прийняли рішення", - заявила після засідання голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська.
Як повідомлялось, Антимонопольний комітет у 2016 році розпочав розслідування справи № 143-26.13./153-16. У 2018 всім відповідачам було підготовлено та направлено подання про попередні висновки від 13.07.2018 № 143-26.13/153-16/245-спр/кі.
Один із відповідачів, а саме: ТОВ "Болонья Компані", оскаржив подання в Окружному адміністративному суді м. Києва. Ухвалою цього суду від 08.11.2018 у справі № 826/16754/18 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії подання Комітету від 13.07.2018 № 143-26.13/153-16/245-спр/кі. Комітету, будь-яким його органам чи структурним підрозділам було заборонено приймати у справі № 143-26.13/153-16 будь-які рішення до набрання законної сили судовим рішенням.
АМКУ подав відповідну апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду. Однак у її задоволенні було відмовлено.
Водночас постановою Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі № 826/16754/18 касаційну скаргу задоволено, а ухвалу Окружного адміністративного суду Києва від 8 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року - скасовано.
Верховний Суд наголосив, що ухвалення рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції належить до виключної компетенції Комітету та не може бути заборонено в порядку забезпечення позову.
