Знак здоров’я: про що говорить маркування на продуктах

Знак здоров’я: про що говорить маркування на продуктах

Укрінформ
Не треба бути правовірним, щоб їсти перевірене м’ясо, а екоактивістом – щоб знати, де лежить органічний товар

Час від часу зустрічаємо на полицях магазинів продукти харчування з дивними позначками. Та що вони означають – не завжди ясно. Сьогодні виробник особливої продукції, сертифікованої у той чи інший спосіб, намагається помітно виділити свій товар, і це нам на користь. Розглянемо деякі види маркувань, що стануть у пригоді, навіть якщо не належимо до тої чи іншої конфесії чи руху за зелену планету без глобальних кліматичних змін. Просто вимоги, які виконав виробник, щоб отримати право на те маркування, – такі жорсткі, що після цього продукт, як-то кажуть, хоч немовляті давай.

НЕ ТІЛЬКИ ДЛЯ ВІРУЮЧИХ

Досить поширена вже в Україні річ – Халяль-маркування продуктів харчування. Сертифікат Халяль – це документ, який оформляється в рамках міжнародної системи добровільної сертифікації й підтверджує, що продукція не суперечить релігійним переконанням споживачів-мусульман. Але в Українській асоціації халяль індустрії «Укрхаляль» стверджують, що сьогодні термін «Халяль» є також синонімом якості та екологічності, така продукція є якісною й безпечною для здоров'я людини, бо до неї висуваються досить високі вимоги. Так, якщо бачите упаковку з маркуванням Халяль, це значить, що продукт як мінімум не містить хімічних компонентів, ГМО, канцерогенів, нітратів, шкідливих барвників, використання яких суворо заборонено. Це екологічно чистий продукт, оскільки ісламські норми цілком відповідають сучасним екологічним.

Фото: agravery.com
Фото: agravery.com

Позначка Халяль означає, що продукція пройшла всі етапи складного контролю, пояснює Вікторія Нестеренко, директор Центру сертифікації Halal Global Ukraine. «Для м’яса і молочної продукції  важливо, щоб тварин годували натуральними кормами, без ГМО та тваринного походження, – розповідає вона. – Так, худобу чи птицю не можна вигодовувати за цими стандартами, скажімо, м'ясо-кістковим борошном, використовувати гормони росту (корми рослинного походження і рибне борошно – годяться). В результаті м’ясо отримується відповідної високої якості». Основний момент виробництва – забій тварин. Ісламська культура вимагає, щоб при цьому кров із тушки повністю виходила. Питання дещо дискусійне з точки зору поводження з тваринами, але теж працює на якість. «М’ясо тварини, забитої таким чином, більш якісне, бо якщо кров застоюється, у ньому швидше починають розмножуватися бактерії», – пояснює Вікторія. Також часто сертифікацію проходять молочка, сири. Щоб отримати відповідне маркування продукції, виробники  повинні надати документи про відгодівлю дозволеними кормами, пройти перевірку виробництва і розповісти про склад продукції. «В молочні продукти можуть додаватися добавки «Е», заборонені в ісламі, – пояснює Нестеренко. – Не всі, звісно, але, наприклад, Халяль-продукт не може містити Е120, барвник червоного кольору». Сичужні сири – тільки з сертифікованим сичугом, желатин – яловичий і теж перевірений. Тобто орієнтир – максимально натуральне походження.

Контролем сировини і виробництва справа не обмежується – є вимоги і до упаковки продукції. Її матеріали не повинні належати до тих, що вважаються небезпечними або шкідливими для здоров'я людини, лише дозволені й якісні добавки та полімери. Всі інгредієнти повинні бути гуманними по відношенню до навколишнього середовища і людини, йдеться на сторінці «Укрхаляль» у Facebook. Рівень впливу на екологію і здоров'я ретельно досліджується при сертифікації. І виходить, оболонка для м'ясної та ковбасної продукції, наприклад, може бути тільки натуральною (колагенова оболонка, черева яловичі чи баранячі, або ж синтетична, поліамідна, целюлозна,  якщо відповідає нормам ДСТУ.

Фото: freepik
Фото: freepik

Дещо менш на слуху, але теж може трапитися на полиці магазину – товар з позначкою Кошер. Продукція з таким маркуванням розрахована на іудеїв і теж сертифікується уповноваженими центрами, що підтверджують виробництво за стандартами кашруту. Вимоги Кошер і Халяль дуже схожі, є релігійні відмінності, які для пересічного споживача, орієнтованого на здорове харчування, не завжди важливі. Важливо, що для виробництва кошерного м’яса чистота на усіх етапах також має бути ідеальна. Після забою тварину ретельно оглядають на ознаки ряду хвороб, що зроблять м’ясо некошерним. Уся продукція перевіряється на наявність слідів антибіотиків, ГМО та гормонів. І в результаті, як ідеться на сайті Українського комітету з кашруту, вважається, що кошерна їжа набагато корисніша та безпечніша за звичайну, оскільки готується за особливими технологіями. «Поступово приходить усвідомлення користі кошерної продукції для людського організму. Сьогодні кашрут стає новим трендом у приготуванні здорової їжі», – вважають фахівці комітету.

ВИНЯТКОВО БЕЗ АНТИБІОТИКІВ

До слова, про антибіотики у м’ясі – відносно нещодавно на полицях з’явилися товари з таким зелененьким маркуванням. Воно свідчить про те, що продукція на етапах виробництва ніяк не контактувала з антибактеріальними засобами (або контактувала мінімально). Це важливо з точки зору проблеми антибіотикорезистентності – світ зіштовхнувся з тим, що людські організми дедалі більше звикають до антибіотиків і ті вже часто не здатні порятувати від інфекційних хвороб. Свою частку в цю біду внесло, зокрема, і м’ясо тварин, птиць, яких вирощували із застосуванням антибактеріальних препаратів. Тому деякі птахівники України за власною ініціативою вирішили рівнятися на новий стандарт, зобов’язавшись від антибіотиків відмовитися.

Фото: test.org.ua
Фото: test.org.ua

Щоб мати право маркувати продукцію «Без антибіотиків», виробник має пройти незалежний аудит. На сьогодні всього три потужності в країні пройшли його та довели свою відповідність вимогам на рівні «Вирощується без використання антимікробних засобів», розповідає Сергій Карпенко, виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України». Аудити проводилися представництвом міжнародного органу з сертифікації ТОВ «Бюро Верітас Сертифікейшн Україна», яка є однією з найпотужніших світових сертифікаційних компаній.

Кожен виробник мусить заради маркування пройти лабораторний моніторинг на відсутність залишків антимікробних препаратів протягом трьох місяців до того моменту, коли аудит мав би розпочатись. При цьому досліджують корми, послід, воду для напування птиці, воду для охолодження тушок птиці та саме м’ясо. І таких досліджень має бути не менше двох за цикл вирощування птиці, причому винятково в державних акредитованих лабораторіях. Тільки за наявності результатів такого моніторингу виробники допускалися до проведення аудиту. 

Сергій Карпенко / Фото: latifundist.com
Сергій Карпенко / Фото: latifundist.com

Виходить, ланцюжок вирощування перевіряється аж до батьківських стад. У межах одного підприємства кількість додаткових досліджень – 250-350 для кормів, води питної, посліду, який зберігає сліди антибіотиків протягом усього періоду утримання птиці. Тобто все дуже серйозно.

У результаті, якщо Асоціацією «Союз птахівників України» надане право наносити додаткове маркування класу «А» на продукцію, це значить, що перед вами курятина, вирощена без використання антибіотиків на всіх етапах, абсолютна антибіотик-free. Літера “В” означає, що антимікробні засоби застосовувались для лікування батьківської зграї, “С” — для лікування промислової (продуктивної), але за крайньої необхідності, а не в повсякденні. Таке маркування може мати і м’ясо іншої птиці, а також яйця – вимоги розроблено для птахівничих підприємств (аналогічні розробляються для інших видів м’яса, зокрема свинини). «Асоціація «Союз птахівників України» розробила галузеві вимоги, які є значно жорсткішими від загальнонаціональних, – говорить Карпенко. – Ініціатива асоціації сьогодні вже вивчається іншими країнами як позитивний та корисний досвід».

Такі жорсткі рамки, на думку птахівників, даватимуть можливість підтверджувати помірковане використання антимікробних засобів. І то не жарти. Якщо підприємство вимоги порушить, право нанесення додаткового маркування публічно відкличуть. «Найближчим часом усі підприємства, які отримали право нанесення додаткового маркування «Без антибіотиків», чекає підтверджувальний аудит, за результатами якого приймемо рішення щодо подовження права маркування продукції», – каже Карпенко.

ЕКОЛОГІЧНО Й ОРГАНІЧНО

Цілий ряд спеціальних позначок на продуктах свідчать, що продукція – нешкідлива ні для організму, ні для навколишнього середовища. Мабуть, усім уже знайомий знак у вигляді трикутника з трьох стрілок, що означають замкнутий цикл (виробництво - застосування - утилізація), який вказує, що упаковка придатна для подальшої переробки. Ті ж стрілки, але зелені – знак, що пакувальний матеріал вже виготовлено з повторно переробленої сировини або він містить частку повторно переробленого матеріалу. Зелене деревце, що скручується у стрічку – це «біодеградуюча упаковка», яка розкладається, не виділяючи шкідливих речовин. Organic farming – свідчення натуральності продукції (сировини) органічного походження, вирощеної без застосування хімікатів та виробленої без барвників і штучних харчових добавок. «Без ГМО», нагадаємо – це запевнення виробника, і випробування для оцінки продукції на вміст ГМО не обов’язкове. А ще буває такий собі «Євролисток» з білих зірочок на зеленому фоні – це єдиний знак ЄС, який використовують для позначення упаковки органічних харчових продуктів, вирощених без хімдобрив.

Європейське екологічне  маркування European Ecolabel – це коли характеристики продукту вимірюються й аналізуються на предмет дії на довкілля впродовж усього його життєвого циклу, включаючи отримання  сировини на передвиробничому етапі, виробництво, збут і утилізацію продукту. Знак European Ecolabel отримують тільки ті продукти, які повністю відповідають цим жорстким екологічним стандартам. До слова, існує й український знак екологічного маркування – «Зелений журавлик». Продукція з цим знаком має поліпшені показники безпеки та екологічні характеристики порівняно з продукцією, що відповідає загальнообов’язковим державним нормам безпеки відносно впливів на стан довкілля та здоров’я людини.

Тетяна Негода. Київ

Фото з відкритих мереж

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-