Стан держфінансів: на чому заробимо і як позичатимемо

Стан держфінансів: на чому заробимо і як позичатимемо

Аналітика
Укрінформ
Узагальнюємо відомості про недобір податків і зборів, падіння споживчого попиту та нові підходи до співпраці з МВФ

За даними Державної казначейської служби, український бюджет за перші чотири місяці 2020-го недоотримав 23,5 мільярда гривень. З одного боку, до подібних “провалів” на початку року країні не звикати. Приміром, торік недовиконання у цей період також було неабияким – понад 16 мільярдів гривень. Але... На відміну від 2019-го, коли економічні процеси у другому і третьому кварталах активізувалися, що дозволило певною мірою компенсувати як згаданий недобір, так і нове падіння наприкінці року, тепер на такий сценарій розраховувати не доводиться.

Про причини нагадувати зайве: болючі удари фінансової кризи, посилені коронавірусною пандемією з її “карантинною невизначеністю”.

Прогнози щодо ймовірних наслідків такого “подвійного удару” змінюються ледь не щодня. Але навіть за найоптимістичнішими оцінками, економічне падіння в Україні за підсумками року сягне 3,5-4%. Це якщо ми успішно вийдемо з карантину, уникнемо наступних хвиль COVID-19, не втратимо позицій на основних експортних ринках і зможемо запозичити з різних джерел щонайменше $20-25 мільярдів, щоб залатати бюджетні дірки. Поміркований сценарій – “мінус” 7-8% ВВП. Песимісти ж “вангують” 10-11-відсоткове падіння. Тобто, може виявитися, що й цього разу, як і після кризи 2008-2009 років, Україна опиниться у переліку держав, на яких деструктивні світові економічні процеси позначаться найбільше. Як пом’якшити удар? Аналізуємо фінансові новини та узагальнюємо прогнози.

Позичати – не заробляти. Але за нинішніх обставин – теж важко

Нестача бюджетних надходжень, за даними Держказначейства, на основних видатках бюджету наразі не позначилася. Попри побоювання щодо суттєвого погіршення ситуації на зовнішніх і внутрішніх ринках запозичень, – через “коронавірусні” вичікування і втрати інвесторів, зниження прибутковості й падіння довіри до українських цінних паперів, – Мінфіну вдається доволі успішно діяти у цій сфері. До загального фонду бюджету за січень-квітень залучили 108 мільярдів “кредитних” гривень – 84% від запланованих на цей період позик. Але за нинішніх умов – і такий показник доволі пристойний, – кажуть експерти. Тим паче, що в перші тижні карантину Міністерство фінансів узагалі не ризикувало проводити аукціони із продажу українських ОВДП. Тепер же активно повертає втрачене – приміром, за два останні тижні залучивши до бюджету понад 20 мільярдів гривень. Щоправда, йдеться, здебільшого, про короткострокові і доволі дорогі – понад 11% річних – позички.

Отримати доступ до більш дешевого кредитного ресурсу Україна розраховує завдяки підписанню чергової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Але останні новини із переговорного майданчика “Київ- МВФ” додали невизначеності. Скажімо, напередодні з’явилася інформація, що Україна і МВФ змінили домовленості стосовно формату майбутньої співпраці. Тепер ідеться не про трирічну Програму розширеного фінансування (EFF), а про Програму Stand-by, яка передбачає менші обсяги фінансування і розрахована лише на півтора року.

Іванна Владкова Голлар
Іванна Владкова Голлар

Також у Фонді підтвердили, що з 1 травня у рамках планової ротації (а не якихось інтриг) змінився керівник його місії в Україні. Замість нідерландця Рона ван Родена її очолить громадянка Болгарії Іванна Владкова Голлар.

Чого ж чекати від таких пертурбацій?

Київ – МВФ: Коней на переправі не міняли. Просто “перепрягли”

Про перегляд підходів до переговорів з Україною у четвер повідомив директор пресофісу МВФ Джері Райс. Одне із пояснень – “врахування безпрецедентної невизначеності довкола економічних та фінансових перспектив, а також необхідності зосередження пріоритетів політики на нових термінах захищеності і стабілізації”. Доволі обтічно. На практиці ж це означає, що Україна може отримати менше грошей, ніж розраховувала. Зате надаватимуть транші швидше. І, вочевидь, без додаткових вимог. Тому в Міністерстві фінансів налаштовані доволі оптимістично: “перемовини з Міжнародним валютним фондом вдасться завершити до кінця наступного тижня”. Тобто, жодного додаткового часу для ознайомлення, оцінювання та іншого “розкачування” не знадобиться. Більше того, у фінансовому відомстві переконують: і про зменшення суми позики, на яку розраховує Київ (щонайменше $8 мільярдів у 2020-2023 роках), не йдеться.

“Не шукати зради” і спокійно очікувати на швидке завершення перемовин щодо відкриття нової кредитної лінії (адже в умовах коронавірусного форс-мажору Фонд переглядає підходи до співпраці з усіма реципієнтами) просить українців заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован. За його словами, отримати $5 мільярдів від МВФ у 2020-2021 роках за програмою stand-by навіть легше, ніж за програмою EFF. До того ж, ці кошти легше спрямувати безпосередньо до бюджету, на що, передовсім, розраховує Київ. Адже ситуація з нашими золотовалютними резервами відносно стабільна (майже $26 мільярдів), чого не скажеш про Держкошторис, дефіцит якого, відповідно до внесених нещодавно змін, сягає 300 мільярдів гривень. “Такі програми не спрямовані на структурні реформи. На початковому етапі вони розраховані на допомогу країнам у фінансуванні витрат на медицину, на формування адекватної кризі монетарної та фіскальної політики, на збереження фінансової стабільності, а потім – на допомогу у зменшенні бюджетного дефіциту”, – пояснює Рашкован. До того ж, досягнення домовленостей з МВФ відкриває Україні доступ до інших фінансових ринків. Тобто, у підсумку йтиметься про можливості отримання у 2020 році такого ресурсу:

  1. Програма Stand-by від МВФ: $3,5 мільярда (+$1,5 мільярда у 2021 році).
  2. Bilateral фінансування від інших країн, прив'язане до програми МВФ: $400 мільйонів.
  3. Програма DPL Світового Банку: $1 мільярд.
  4. Кошти Світового банку на допомогу системі охорони здоров'я: $150 мільйонів.
  5. Макрофінансова допомога від ЄС: другий транш $600 мільйонів.
  6. Нова макрофінансова допомога від Євросоюзу: $1,3 мільярда.

Загалом це – майже $7 мільярдів для підтримки нашої країни у цьому році – еквівалент приблизно двох третин очікуваного бюджетного дефіциту.

Владислав Рашкован
Владислав Рашкован

Влітку 2021 року Україна, за словами Владислава Рашкована, може почати підготовку до отримання нової програми розширеного фінансування EFF. Але це вже залежатиме від потреб країни і від результатів внутрішніх дискусій щодо доцільності продовження співпраці з Фондом. Адже, як відомо, дедалі більше наших політиків долучаються до роздмухування “антиемвеефівських” настроїв.

Внутрішні фінансові резерви. “Нафтогаз” – наше все?

Одним із неприємних “дзвіночків” – наслідків короновірусних обмежень стало збільшення дефіциту Пенсійного фонду. Для забезпечення виплат Фонд суттєво нарощує обсяги позик з Єдиного казначейського рахунку. Лише за підсумками квітня його заборгованість перед ЄКР зросла на 3,6 мільярда гривень. А попереду ж іще травень – стартовий місяць щорічної індексації пенсій. За даними Центру аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської школи економіки, з початку року фактичний дефіцит ПФ сягнув майже 8 мільярдів.

1. Суттєвий недобір надходжень від ЄСВ

Обсягів ЄСВ (єдиного соціального внеску) наразі недостатньо для пенсійних виплат. Очевидно, тут "спрацювали" як прямі звільнення від обов’язковості сплати ЄСВ, так і загальна зупинка діяльності багатьох бізнесів. Відтак – невиплата заробітної плати – відсутність внесків до Пенсійного фонду.

І до ворожки не ходи – за результатами травня ситуація із внесками лише погіршиться. Адже, по-перше, парламент планує звільнити підприємців-“спрощенців” від сплати внеску ще й до кінця цього місяця (відповідний законопроєкт ухвалили у першому читанні 30 квітня). Тож обсяги сплати ЄСВ не зростуть – навіть після послаблення карантинних обмежень. По-друге ж, за даними асоціацій та об’єднань підприємців, щонайменше 12-15% бізнесів вже закрилися й не повернуться до роботи після карантину. А темпи реєстрації нових підприємств у квітні знизилися принаймні вчетверо.

2. Інші податкові та митні надходження

Навряд чи можна розраховувати й на суттєве збільшення надходжень від інших податків та зборів. Суттєвий недобір доходів від Державної податкової служби і особливо – від митниці – був ще до карантину. Як писав Укрінформ, в січні-лютому Україна не змогла заробити 18 мільярдів гривень, на які розраховувала. І хоча у березні ситуація дещо поліпшилася, за підсумками господарювання у квітні-травні "недобір", вочевидь, збільшиться щонайменше удвоє. Адже "найбільшого потрясіння українська економіка зазнає у II кварталі 2020 року. За прогнозом НБУ, у квітні-червні економіка скоротиться на 11% у річному вимірі, рівень безробіття зросте до близько 12%, а зростання зарплат зупиниться”, – йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті Національного банку.

І лише у другому півріччі, за прогнозами, можливе поступове відновлення економіки. Це якщо не буде нових форс-мажорів.

Навряд чи варто мріяти про суттєве збільшення надходжень від митниці. Адже зменшення споживчого попиту позначиться й на обсягах імпорту, а отже – і на сплачених за нього податків та зборів. Окрема тема – зменшення надходжень від розмитнення енергоносіїв, – значної частини українського імпорту – які останнім часом неабияк подешевшали.

3. Робота держпідприємств

Від планів масштабної приватизації, яка могла б поповнити бюджет на кілька мільярдів гривень, держава – через несприятливу кон'юнктуру – також відмовилася. Вочевидь, не можна розраховувати й на додаткові надходження від господарської діяльності державних підприємств. По-перше, через фінансову кризу і коронавірусний карантин результати їхньої роботи, безперечно, погіршаться. По-друге, для того, щоб підтримати колективи в скрутних умовах, уряд вирішив залишати їм більше зароблених грошей. Згідно із затвердженою 6 травня постановою, починаючи з 1 січня, держпідприємства мають відраховувати до бюджету 80% чистого прибутку, замість 90% як було раніше. А для НАЕК "Енергоатом", "Міжнародний аеропорт "Львів" і "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" норму відрахування частини чистого прибутку взагалі зменшили до 30%.

В уряді, вочевидь, розраховують, що у разі поглиблення проблем із бюджетними надходженнями, “рятівною паличкою“ для нас стане фінансовий ресурс НАК “Нафтогаз України". На останньому засіданні Кабінету міністрів навіть вирішили окремо заслухати звіт керівника держхолдингу Андрія Коболєва щодо наповненості “фінансових засіків” підприємства. Голова правління НАК розповів, що нині на рахунках “Нафтогазу” є 7 мільярдів гривень, 1,74 мільярда доларів і 340 мільйонів євро. За нинішнім курсом – загалом приблизно 63,5 мільярда гривень. "У будь-який момент, коли буде рішення акціонера (уряду. – Ред.) щодо сплати дивідендів, ці кошти можуть перерахувати у Держбюджет”, – запевнив Коболєв. За словами ж прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, левову частку грошей "Нафтогазу", які компанія сплатить до бюджету у вигляді дивідендів, спрямують на прокладання доріг і на реконструкцію й будівництво приймальних відділень лікарень.

До кінця року українська економіка, за прогнозами НБУ, має оговтатися від кризи. І у 2021-му разом з економічним відновленням наші із вами заробітні плати знову підвищуватимуться, а рівень безробіття поступово повернеться до докризових 8-9%. “Очікується, що споживчі настрої повністю відновляться. А приватне споживання у 2021–2022-му зростатиме темпами 5–7% на рік”, – наголошують в НБУ.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-