Пшениця може стати другою нафтою на найближчі роки – експерт FAO

Пшениця може стати другою нафтою на найближчі роки – експерт FAO

Укрінформ
У світі постійно зростає попит на пшеницю, тому вона стає справжнім стратегічним продуктом на найближчі роки.

Про це заявив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак в коментарі Укрінформу щодо можливості нестачі продуктів харчування в Україні.

«Пшениця може стати другою нафтою, адже попит на пшеницю зростає. Отже, це дійсно є дуже важливий стратегічний продукт на найближчі роки. А от фуражні зернові можуть подешевшати», - зазначив Ярмак.

Він вважає, що Україні, на відміну від інших країн, голод не загрожує, адже наша країна є нетто-експортером практично всіх основних видів продуктів харчування і особливо не залежить від імпорту.

«Світу загрожує голод завжди. І криза, яка пов’язана з коронавірусом, може значно поглибити цю загрозу. Тут є дві складові: фізична неможливість купити продукти, бо їх фізично немає в країні, та відсутність коштів на купівлю продуктів. Оскільки мільйони людей щоденно втрачають зараз роботу та джерела доходів, то друга складова є дуже значущою. Навіть в США, найбагатшій країні світі, голод загрожує тим, хто втратив роботу», - наголошує експерт.

За його словами, фізична неможливість купити продукти через їхню відсутність в країні часто є наслідком дій урядів-країн експортерів.

Читайте також: Запаси пшениці в Україні удвічі більші за минулорічні – міністр економіки

«Приміром є країни, що починають обмежувати експорт, скажімо зерна, внаслідок чого країни, що тут його закупали, не можуть швидко переорієнтуватися і знайти альтернативи. Крім того, значно зростає ціна. Також буває так, що блокують кордони та перевезення, розвантаження в портах тощо, і це теж спричиняє фізичну відсутність важливих імпортних продуктів», – пояснив Ярмак.

На його думку, Україні не варто обмежувати експорт зерна, адже головне, щоб виробнику було вигідно вирощувати продукцію.

«Якщо ж будуть обмежувати, то тоді дійсно залишимося без зерна, бо ціна впаде, виробнику стане не вигідно вирощувати його, і будемо і без зерна, і без доходу від експорту. Якщо держава хоче створити резерв, може закупити по ринковій ціні», - підсумував Ярмак.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Ярмака, весняні приморозки ушкодили значно послаблені посухою посіви озимої пшениці та озимого ріпаку; також від приморозків дуже постраждали кісточкові, а отже в Україні не варто очікувати суттєвого урожаю ані черешні, ані абрикосів, ані персиків. Крім того, цей рік може бути провальним і для виробників яблук.

Читайте також: Дефіциту продуктів і зростання цін в Україні немає - Мінекономіки

Також повідомлялося, що темпи експорту пшениці сповільнюються (середньодобове відвантаження на експорт у березні становило 44 тис. тонн, за квітень – 14 тис. тонн). Цьому сприяло те, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства підписало з учасниками зернового ринку меморандум про встановлення граничного обсягу пшениці, який може бути експортованим до 30 червня 2020 року, на рівні 20,2 млн тонн. Додаток до Меморандуму про взаєморозуміння підписали: Американська торгова палата в Україні, Українська зернова асоціація, Європейська бізнес асоціація, Міжнародна асоціація торгівлі зерном і кормами (GAFTA), ГС «Всеукраїнський аграрний форум», ГС «Борошномели України».

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-