Чим українська криза відрізнятиметься від кризи у світі

Чим українська криза відрізнятиметься від кризи у світі

Аналітика
Укрінформ
Малий бізнес вже позбувся прибутків і частини працівників, під загрозою робота бізнесу великого і доля держбюджету. Гостро потрібні стратегії. Нехай вони й будуть короткотермінові

Чим довший карантин, тим більш кепські справи у бізнесу. Opendatabot, платформа для роботи з відкритими державними даними, запустила окремий сервіс безкоштовних сповіщень щодо ситуації з коронавірусом в Україні. Наразі ресурс вже зібрав дані деяких представників постраждалих галузей і стверджує: «крім ризиків померти від коронавирусной інфекції, в українців є набагато більша ймовірність опинитися в глибокій економічній кризі, включаючи всі можливі наслідки: підвищення злочинності, мародерства і бідності». Поглянемо конкретніше, що нас чекає в різних сферах бізнесу та економіки…

Таксі не потрібне…

Аналітики Opendatabot в першу чергу намагаються оцінити падіння малого бізнесу і сфери послуг. Обсяг ринку громадського харчування в Україні в 2019 році оцінювався приблизно в 50 000 закладів, повідомляє ресурс, і більшість з них не змогли швидко перелаштуватися на доставку або продаж на винос. За даними компанії по автоматизації ресторанів Poster, після двох тижнів карантину 2500 закладів припинили роботу (а це 63% від усіх клієнтів компанії в Україні). Таким чином, аналітики припускають, що зараз в країні не працюють приблизно 30 000 закладів. Обіги кафе та ресторанів, як видно з поданих компанією Poster цифр, зменшилися в 5 разів. Так, продажі закладів громадського харчування в Україні лише з 23 по 29 березня скоротилися в середньому на 73% у порівнянні з аналогічним докарантинним періодом. Якщо ще 24 лютого їх обсяг перевищував 11,8 млн грн, то 31 березня не дотягнув до 3,6 млн. Продажі різко знизилися як у столиці (на 78%), так і в найбільших обласних центрах: у Львові показник просів десь на 78%, в Харкові – на 73%, в Дніпрі – на 65%, в Одесі – на 60%. Загалом у ресторанному бізнесі без роботи залишилось понад 160 тисяч осіб. Тільки у клієнтів Poster зараз не працює 13 тисяч співробітників.

Таксі - кількість замовлень на карантині впала майже втричі
Таксі - кількість замовлень на карантині впала майже втричі

Довгий час була незрозумілою ситуація з таксі. З одного боку, коли публічний транспорт зупинився, альтернативи не лишилося. З іншого – пасажири на карантині осіли та й гроші на харчі економлять. Ясність внесла велика служба таксі Bond, яка працює в Києві та Одесі: кількість замовлень на карантині впала майже в три рази, каже її засновник Петро Обухов. «Ціни ми не змінюємо. Але зрозуміло, що націнки через велике навантаження немає, навіть навпаки – через велику кількість вільних машин автоматично включається знижка в 10%», – пояснює він.

На додачу просідає ринок нерухомості – за даними сервісу подобової оренди житла Dobovo, ціни на оренду нерухомості впали приблизно в три рази. «Якщо до пандемії у нас невелика квартира в самому центрі Києва, на Басейній (25 кв.м.), здавалася, в середньому, за 1200 грн на добу, то зараз ми більшість свого номерного фонду змушені були здати в довгострокову оренду за 7000-8000 грн на місяць», – повідомив Opendatabot Володимир Безлюдний, співвласник компанії Partner Guest House. Щоправда, орендатори житла в соцмережах лишають гнівні коментарі, що поки цього не помітили.

…працівники теж: вакансії скоротилися в 1,8 раза, шукачів роботи побільшало на 60%

А ще важко не помітити, що українців масово відправляють у відпустки за свій рахунок і звільняють. Спілка українських підприємців (СУП) спільно з Ukrainian Marketing Group опитали український бізнес щодо стану їх справ під час карантину та подальші плани розвитку. Дослідження показало, що 29% українських компаній призупинили свою діяльність на період карантину, 6% повністю закрили свій бізнес. Ті, кому вдалося не закритися, різко втрачають прибуток і скорочують штат співробітників.

Спілка підприємців України збирає дані про втрати бізнесу з початку карантину
Спілка українських підприємців збирає дані про втрати бізнесу з початку карантину

За даними СУП, третина власників бізнесу (переважно мікро-), звітують про падіння доходів на 90-100% з початку карантину і скорочення до 50% штату. Решта (представники малого та середнього бізнесу) розповідають про зменшення прибутків на 25-50% і звільнення від 10 до 25% працівників. Втрати доходів великих підприємств становлять 10-25%, там прогнозується скорочення штату на 25% до кінця обмежувальних заходів, повідомляють аналітики Opendatabot. Лише 3% респондентів вказують, що їхній бізнес зможе працювати тривалий час за необхідних умов (орендні канікули, віддалений доступ для співробітників, перегляд бізнес-моделі), йдеться на офіційній сторінці СУП. Члени цієї бізнес-асоціації заявляють про необхідність пом'якшення карантину.

Скорочені працівники з ними погодилися б, адже кількість доступних вакансій теж падає. За даними Work.ua, наданим платформі Opendatabot, за два тижні загальна кількість вакансій скоротилася в 1,8 рази, а кількість нових публікацій вакансій – у 2,5 рази. Якщо 11 лютого в базі ресурсу було розміщено 39,5 тис вакансій, то в останній день місяця – без малого 24,5. Кількість компаній з активними вакансіями скоротилася на 25%, підрахували в Opendatabot. А згідно з даними HeadHunter grc.ua Україна, за перші два тижні карантину кількість українців, які шукають нове місце роботи, зросла на 60% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Роботу активно шукають як фахівці-початківці, так і досвідчені топ-менеджери. Але наразі роботодавці, як стверджують аналітики hh.ua/grc.ua, не поспішають брати на роботу нових співробітників: намагаються максимально переводити вже наявних на віддалену роботу або відправляти у відпустку за свій рахунок, а пошук нових співробітників призупинили.

Якою буде потрійна українська криза

Чому ж так швидко посипалася структура економічних відносин в Україні, не протрималася й двох тижнів? За кілька місяців до початку глобальної світової кризи Україна вступила у свою внутрішню, рукотворну кризу – нагадує економіст, експерт Інституту GROWFORD Олексій Кущ. «В січні ми вже бачили падіння ВВП на 0,5%. Але криза тоді носила ще прихований, латентний характер, а ситуація з коронавірусом її загострила, окреслила», – пояснює він. Карантин для економіки, за словами експерта, ніби зупинка серця для людини, і наразі саме така зупинки відбулася. Тому природньо, що спостерігаємо лавиноподібний обвал: в Китаї падіння промислового виробництва на рівні 20%, у США сезонне падіння ВВП оцінюють у 20-30% (це кінець четвертого кварталу 2019 - початок першого у 2020-му, далі буде краще). А ось чим закінчиться все для України?

Олексій Кущ
Олексій Кущ

Глибина падіння залежить від мобілізаційних можливостей економіки, а вони визначаються трьома факторами – запас міцності у населення та бізнесу, інструментальний пакет уряду з амортизації кризи і стимулювання економіки та потенціал НБУ – його здатність реагувати на кризові ситуації. «У нас всі ці показники на низькому рівні порівняно з іншими країнами. Фінансової подушки у людей немає, інструментарій уряду застосовується надзвичайно «скромний» (його, можна сказати, нема – пільга з ЄСВ в розмірі 1000 грн на місяць це ніщо), а НБУ практично самоусунувся від вирішення проблем економіки. Тому такий обвал», – пояснює Олексій Кущ.

Стрімкий обвал ще не означає дно, вважає доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков. «Здавалося б, уже нікуди падати, але, як показує історичний досвід України, вона може продовжувати падіння, – говорить він. – Думаю, можливості для цього ще не вичерпані, може бути ще гірше, хоч це й звучить цинічно». Ще можуть зупинитися великі підприємства, пояснює заслужений економіст України, початися проблеми в сфері торгівлі, коли закінчаться гроші у населення і товарообіг в супермаркетах знизиться. «Останні прогнози падіння економіки – 3,9% ВВП, та думаю, більш ніж 5% на рік можна спокійно планувати: перспектива руху вниз є, і питання, коли ситуація почне покращуватися – не до сфери економіки, а до вірусу», – міркує Плотніков.

Потрібні «квартальні» стратегії. Так, на 3 місяці – але стратегії!

Крихка українська фінансова система тримається поки, але в рамках лише одного бюджетного місяця, зауважує Олексій Кущ. Щоб побачити всю кризову картину бюджетних показників, треба як мінімум два місяці – відстежити, як відбуваються бюджетні платежі під час нарощування кризи. «Карантин почався в середині березня, коли більшість пенсій були виплачені і частина зарплат бюджетників теж. В квітні їх виплатять за рахунок тих 42 млрд грн, які НБУ перерахував одноразово на єдиний Казначейський рахунок», – пояснює експерт. Тобто в квітні цих коштів від прибутку НБУ вистачить, щоб виплатити квітневі пенсії навіть з урахуванням обіцяних додаткових виплат і зарплати бюджетникам, вважає Кущ, а ось травень буде дуже показовим.

«Я так розумію, є розрахунок в травні отримати гроші від МВФ і включити їх до видаткової частини бюджету. Стратегія приблизно така: березень вдалось закрити за рахунок поточних надходжень, квітень за рахунок прибутків НБУ, а травень – кредитом МВФ», – говорить Олексій Кущ. Якщо траншу не буде, то в травні, на його думку, продадуть 2 мільярди доларів, отриманих «Нафтогазом» від «Газпрому» за результатами транзитного арбітражу. Один мільярд, за його даними, вже витратили взимку, лишилося два, і їх, ймовірно, у вигляді авансів платежів від «Нафтогазу» покладуть у бюджет, пояснює експерт. «Уряд розраховує на тактичні, а не стратегічні кроки, не будуючи плани хоча б на найближчі 4-5 місяців. Економіка ж до осені, швидше за все, не заведеться, – резюмує Кущ. – Стратегія ж потрібна довгострокова. Зважаючи на обставини, я б на місці уряду перейшов на тримісячні бюджетні плани: практично неможливо якісно моделювати бюджетні показники навіть на півроку наперед».

Олексій Плотніков
Олексій Плотніков

Як мінімум слід було б дозволити працювати малому та середньому бізнесу – самозайнятим громадянам, які самі себе годують, вважає Олексій Плотніков. «Залежно від епідемічної ситуації можна було б пом’якшити режим перевезень, роботу торгівельних мереж», – переконаний він. Якщо, згідно прогнозів, пік епідемії в Україні припаде на 20 числа квітня, а в травні можна буде згортати карантин, то це буде дуже гарним сценарієм для нас. «Тоді можна буде з літа поновлювати економічну активність і вийти на кінець року хоча б на нулі, а не на падінні, – міркує Плотніков. – Якщо ситуація розвиватиметься по-іншому, будувати прогнози важко». Надходження траншу МВФ вкотре порятує Україну, особливо якщо досягнуть домовленості, щоб направити кредитні кошти в бюджет і «проїсти» їх. «Це допоможе залатати певні дірки, сплатити хоча б соціалку. В будь-якому випадку на підвищення пенсій, мінімальних зарплат, як планувалося, розраховувати не варто», – говорить Плотніков. Він попереджає – рік буде складний, напружений, геть не такий, на який сподівалися влада і громадяни. Добре, хоч соціальні виплати не зупинять – на думку Олексія Плотнікова, швидше вже зупинять фінансування інфраструктурних об’єктів, будівництво доріг та садочків-шкіл. Олексій Кущ прогнозує максимальне загострення ситуації на кінець літа. Яким буде український шлях виходу з кризи, зважаючи на те, що навколо у світі ситуація буде теж не райдужна, побачимо. І переживемо це разом, куди ж бо дінешся з цього підводного човна.

Тетяна Негода, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-