Проєкт Держбюджету готовий до другого читання у ВР. Що змінилося?

Проєкт Держбюджету готовий до другого читання у ВР. Що змінилося?

Аналітика
Укрінформ
Із розподілом грошей начебто зрозуміло. А ось як компенсувати можливі недонадходження до держказни, урядовці наразі не кажуть

У вівторок прем’єр і частина його “команди” презентували доопрацьований проєкт Державного бюджету-2020. Як і обіцяла напередодні міністр фінансів Оксана Маркарова, підготовлений до другого читання документ дещо відрізняється від попереднього варіанту, внесеного Урядом до парламенту в середині вересня. Але йдеться, здебільшого, про “косметичні” зміни у структурі доходної і видаткової частин, а не про нові підходи до формування державного кошторису, на чому наполягали деякі експерти і опозиційні політики. Хоча, за великим рахунком, це непогано. Принаймні, краще, ніж малювати “райдужні”, але нереальні для виконання, плани. Адже, про яке б стрімке економічне зростання країни нам не мріялося, маємо розраховувати на те, що маємо. Тож розробники проєкту Основного фінансового документа країни й не ставили перед собою й країною нереальних завдань – на кшталт “наздогнати Польщу”.

Натомість, за словами прем’єр-міністра Олексія Гончарука, намагалися закласти підґрунтя для того, щоб поступово скорочувати боргове навантаження на бюджет, відмовлятися від нових запозичень, зберегти пріоритетність сфери безпеки та оборони, стимулювати економічне “пробудження” країни й ділову ініціативу працездатних та продовжувати підтримувати малозабезпечених. Недарма ж кошторис наступного року назвали “Бюджетом розвитку та безпеки людей”. Тож що ж там із безпекою, економічним розвитком та іншими ключовими сферами?  

“Ідеологічне” і фінансове підґрунтя проєкту Бюджету-2020

“Видатки Державного бюджету у підготовленому до другого читання варіанті документа вирішили збільшити на 15 мільярдів гривень – до 1 трильйона 195,3 мільярдів”, – повідомили учасники презентації. При цьому очікувані доходи державної казни, за словами міністра фінансів Оксани Маркарової, зростуть на 13 мільярдів. Здебільшого, завдяки додатковим прибуткам від легалізації грального бізнесу та реалізації інших підтриманих парламентаріями ініціатив президента і уряду: законів про концесії, приватизацію, вирівнювання правил гри на митниці, створення уповноважених економічних операторів, про спільний режим транзиту. Водночас, чи передбачені якісь компенсатори у разі повного припинення транзиту українською територією російського газу, ні прем’єр, ні глава Мінфіну не уточнили. А колеги-журналісти поставити їм це запитання не встигли – вочевидь, через те, що учасники презентації розраховували “відстрілятися за годину” і “поспішали в нагальних справах”.

Як ніхто не звернув увагу й на те, що насправді видаткова частина кошторису зросла не на 15, а на 25 мільярдів гривень. Адже в оприлюдненому на сайті Верховної Ради проєкті документа, що виносився на перше читання, знаходимо такі цифри: “Видатки Державного бюджету України у сумі 1.170.002.547,9 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України – у сумі 1.044.356.065,1 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 125.646.482,8 тис. гривень). Тобто, тоді планувалося, що загальні видатки державного кошторису становитимуть трохи більше 1 трильйона 170 мільярдів, а доходи – приблизно 1 трильйон 79 мільярдів гривень. Сподіватимемося, найближчим часом в Мінфіні роз’яснять, чому виникло таке нестикування. Головне ж, щоб приблизно на таку ж суму зросла і доходна частина кошторису, аби запланований граничний дефіцит бюджету у 95 мільярдів гривень (2,09% ВВП) не збільшувався. Інакше матимемо додаткові проблеми на переговорах із Міжнародним валютним фондом. Водночас поки що журналісти, які пишуть про урядову презентацію, оперують лише цифрами, оприлюдненими напередодні Маркаровою: доходи Держбюджету, за її даними, становитимуть трохи більше 1 трильйона 93 мільярдів гривень. А це вже – 102 “дефіцитні” мільярди!.. Чи ж не стане це перепоною для перемовин із МВФ?

Принагідно зазначимо, що нині у переговорному процесі, за словами урядовців, жодних “траблів”. Інформація деяких ЗМІ щодо начебто перенесення підписання меморандуму про співпрацю “до кращих часів” – лише чутки. Як уточнила Оксана Маркарова, переговори ідуть навіть із випередженням: якщо торік Україна і МВФ домовлялися про короткострокову програму співробітництва упродовж 4 місяців, то тепер спілкування уряду з керівництвом Фонду щодо більш об’ємної трирічної програми триває менше двох.

Водночас головне завдання на наступний рік – не стільки отримати нові позики, скільки вчасно розрахуватися із попередньою заборгованістю. Адже на 2019-2021-й припадає пік таких розрахунків. Тож лише на обслуговування держборгу у проєкті бюджету-2020 передбачили понад 141 мільярд гривень. Загалом же у 2020-му Україні належить виплатити кредиторам більше 430 мільярдів (у тому числі, понад 290 – як “тіло” отриманих у різний час запозичень). Це менше, аніж цьогоріч – загалом 460 мільярдів – та однак багато. За словами Олексія Гончарука, аби розрахуватися із боргами, країні доведеться витратити кожну третю зароблену гривню.

Як плануємо заробляти?

А ось розраховувати на суттєве збільшення “державних заробітків” поки що, вочевидь, не доводиться. Забезпечити збалансованість бюджету в уряді планують, насамперед, завдяки зменшенню адміністративних витрат, ефективності справляння податків, боротьбі із корупцією й контрабандою, зменшенню “тіньового” сектору економіки. А ось підвищувати податки уряд не планує, – запевнив Олексій Гончарук. Хоча й визнав: парламент може “точково” доопрацювати податкове законодавство. Але це не означатиме жодного збільшення фіскального тягаря для чесного бізнесу. Навпаки – прем’єр спрогнозував, що завдяки ініціативам уряду та зваженій монетарній політиці НБУ вже наступного року для вітчизняного підприємництва стануть доступними кредити під 10-12% річних. Те ж стосується і намірів створити прозорі умови для внутрішніх та зарубіжних інвесторів. Прем’єр повідомив, що доручив Мінюсту “раз і назавжди розв’язати проблему рейдерства, коли через державні реєстри в людей фактично відбирають власність”.

Навряд чи можна розраховувати у 2020-му й на збільшення надходжень від ймовірного відкриття земельного ринку. Як нагадала Оксана Маркарова, згідно із Бюджетним кодексом, отримані від продажу землі кошти не потраплятимуть напряму до доходної частини бюджету, як і гроші від приватизації (очікувані надходження – 12 мільярдів гривень) та інші “нерегулярні” прибутки. Держава використає цей ресурс для зменшення запозичень і розрахунків із боргами. Але це – теж дуже важливо, бо дозволить суттєво скоротити витрати на обслуговування боргу у 2021-му і наступних роках.

Що ж до бюджету-2020, то частину додаткових коштів, за словами прем’єра, отримаємо завдяки зменшенню витрат на обслуговування діяльності уряду та інших органів центральної влади – на 10%. Звучить начебто красиво. Водночас ідеться про заощадження щонайбільше кількох сотень мільйонів гривень, які особливої “бюджетної погоди”, як-то кажуть, не роблять. Приблизно ще стільки ж (або й менше) вдасться заощадити у зв’язку зі зміною моделі роботи районних державних адміністрацій і скорочення майже 20 тисяч місцевих чиновників, що нещодавно анонсував глава уряду. Прем’єр cподівається, що реформу з децентралізації, яка триває роками, найближчими місяцями доведуть “до логічного завершення”. Тож по всій країні створять спроможні громади, що значно зменшить потребу у послугах, які наразі надаються на районному рівні. Єдиним більш-менш реальним джерелом додаткових бюджетних надходжень є очікуване щорічне поповнення держказни завдяки легалізації грального бізнесу. Але й це поки що – “шкура не вбитого ведмедя”: відповідний закон ще не ухвалено парламентом.

Під час презентації бюджетного законопроєкту також стало відомо про деякі зміни макропоказників, якими фахівці послуговувалися при підготовці документа. Якщо, представляючи попередній варіант документа, міністр фінансів Оксана Маркарова говорила про врахування курсу “28 гривень 20 копійок за долар до кінця наступного року”, то тепер вона назвала “середній річний показник у 27 гривень”. Тобто, розрахунковий граничний показник на грудень 2020-го, вочевидь, не перевищує 27,5-27,7 гривень за долар. А більш міцний, ніж планувалось раніше, курс – за усіх принад для нас із вами, пересічних громадян, – несе певні загрози для експорто-орієнтованих галузей вітчизняної економіки і для виконання доходної частини бюджету загалом. Зокрема, через недоотримання коштів від роботи митниці й податкової, адже багато акцизів у нас “прив’язані” до євро чи долара. Як розраховують компенсувати “недобір”, учасники презентації також не повідомили. Натомість вони доволі детально розповідали про плани щодо розподілу “бюджетного пирога”. Тож далі – про “магістральні” напрямки використання державних коштів.

1. Національна безпека та оборона

Обсяги фінансової підтримки обороноздатності української держави у 2020-му стануть найбільшими за часи незалежності. На ці потреби піде 5,45% прогнозованого ВВП. Це – 245,8 мільярдів гривень. Майже половину цих коштів – 116 мільярдів гривень (проти 102 мільярдів торік) отримає Міністерство оборони. Пріоритетом наступного року стануть розвиток і закупівля озброєння та військової техніки. З-поміж іншого, на це використають щонайменше 9 мільярдів гривень державних гарантій. Також, за словами міністра оборони Андрія Загороднюка, на оборону скерують частину коштів Міністерства економічного розвитку – 2,4 мільярда гривень, які підуть на виробництво боєприпасів.

А за рахунок коштів, які наступного року надійдуть для потреб МВС, запланували оновити парк прикордонних кораблів. За три роки разом із французькими партнерами побудують 20 надсучасних катерів для потреб Держприкордонслужби. 25% замовлень обіцяють розмістити на вітчизняних суднобудівних підприємствах.

Загалом же фінансування МВС збільшиться на 12,4% – до 93 мільярдів гривень. Заступник міністра Антон Геращенко повідомив про плани підвищити заробітні плати співробітників Національної поліції і Нацгвардії на 10%, Державної прикордонної служби – на 15, ДСНС – на 14, Державної міграційної служби – на 6%. Частину коштів використають на фінансування проєкту з підготовки 3200 поліцейських офіцерів громад і забезпечення їх необхідним обладнанням та інструментарієм. Йдеться про нову якість надання послуг у сільській місцевості дільничними нового типу. Допомагатимуть правоохоронцям і із житлом – якщо цього року, приміром, завдяки програмі пільгового іпотечного кредитування помешкання отримають 1500 родин поліцейських і рятувальників, то у наступному році таких буде не менше 2 тисяч.

А ще Геращенко анонсував створення нової системи кіберзахисту і оперативного реагування на правопорушення. Та пообіцяв “прорив” у роботі системи фото- і відеофіксації порушень Правил дорожнього руху, що має призвести до зниження рівня смертності на дорогах.

2. Соціальне забезпечення

Загальні витрати на соціальну сферу в наступному році сягнуть майже 300 мільярдів гривень. Зокрема, ледь не 10% бюджетних витрат (понад 172 мільярди гривень) припадуть на подолання дефіциту Пенсійного фонду. Незважаючи на це, показник дефіциту однак зросте на 3% (понад 5 мільярдів гривень) у порівнянні із нинішнім роком. При цьому підвищення розміру пенсійних виплат буде мінімальним – більшість українських пенсіонерів можуть розраховувати хіба що на несуттєвий “доважок” до виплат у зв’язку зі щорічною індексацією. Відповідний перерахунок, за законом, мають зробити у березні. Зате пенсіонерам, старшим за 80 років, на 670 гривень підвищать щомісячні надбавки на догляд. Загалом на це піде 806 мільйонів гривень.

А ось від підвищення у наступному році мінімальної зарплати уряд не відмовляється. Як і передбачалося у початковому варіанті бюджетного проєкту, цей показник зросте до 4 723 гривень. Це на 550 гривень більше ніж у 2019-му (4 173 гривні).

Влада також не відмовляється від програми надання субсидій на житлово-комунальні послуги. Для цього у проєкті бюджету передбачили 47,6 мільярдів гривень. І хоча це менше, аніж у нинішньому році (понад 55 мільярдів), та міністр соціальної політики Юлія Соколовська запевнила: цілком вистачить. Заощадити розраховують завдяки кращому адмініструванню виплат і їх верифікації. Хоча умови отримання субсидій, попри чутки, обіцяють не змінювати: малозабезпечена українська родина не повинна платити за комірне більше 15% сукупного доходу. Навпаки – перелік категорій, які можуть розраховувати на державну “субсидіальну” підтримку, розширили, зокрема, внісши до нього дитячі будинки сімейного типу.

3. Сфера охорони здоров’я

“Наше завдання – не втратити жодного життя, яке можна врятувати”, – наголосив Олексій Гончарук. Тому пріоритетним, за його словами, має стати розвиток системи надання екстреної медичної допомоги. Адже через прогалини в роботі цієї служби Україна продовжує втрачати сотні життів, коли медики запізно приїжджають на виклики у випадках інфарктів, інсультів, ДТП тощо. Тож урядовці хочуть, щоб у 2020 році екстрена медицина отримала 1,9 мільярда гривень. Для потреб медиків хочуть придбати щонайменше 470 нових карет швидкої допомоги (900 мільйонів) і обладнати принаймні 25 сучасних відділень надання екстреної допомоги населенню (приблизно 1 мільярд гривень). Також держава компенсуватиме громадянам вартість пологів, лікування інсульту/інфаркту тощо. Фінансування програми “Доступні ліки” обіцяють збільшити утричі (до 3,3 мільярда гривень). При цьому утричі розширять і перелік лікарських засобів, щодо яких вона діє. Обіцяють збільшити фінансування на закупівлю послуг із лікування українців за кордоном – мова, передусім, про трансплантацію органів (1,09 мільярда гривень).

На закупівлю ліків та медичних виробів для лікарень у 2020 році передбачено 9,7 мільярда, у півтора разу більше, ніж у 2019-му.

Загалом проєктом бюджету-2020 передбачено, що витрати на медицину перевищать 113 мільярдів гривень – на 15 мільярдів більше, ніж у нинішньому році.

4. Освітня галузь

До другого читання проекту бюджету-2020 уряд пропонує підвищити витрати на заробітні плати вчителів на 3,75 мільярда гривень. Ще 3,5 мільярда, як зазначила міністр фінансів Оксана Маркарова, піде на створення опорних шкіл. Зокрема, Уряд пропонує вперше профінансувати на цю суму програму “Спроможна школа для кращих результатів”. 1,4 мільярда піде на програму “Нова українська школа” (на 200 мільйонів більше, ніж у 2019 році). Іще 259 мільйонів передбачили на розвиток навчально-практичних центрів профтехосвіти.

 І “головна” новина для сільських педагогів: у 2020-му вперше виплачуватимуть щорічну грошову підтримку для молодих вчителів (стаж до 10 років), щоб підвищити престижність, підтримати і стимулювати молодь викладати, зокрема у сільських школах. Сума такої виплати – 21 тисяч гривень на одну особу.

У цілому ж на фінансування освіти планують витратити 145,1 мільярда гривень – на 12,7% більше цьогорічного показника.

Деякі інші важливі з точки зору урядовців видатки:

  • – на дорожню інфраструктуру – 73,7 мільярда гривень із Дорожнього фонду (ще принаймні 5 мільярдів розраховують залучити із інших джерел, зокрема, у рамках технічної допомоги від міжнародних донорів),
  • – на Державний фонд регіонального розвитку – 7,4 мільярда гривень,
  • – на фонд соціально-економічного розвитку регіонів – 2 мільярди,
  • – на національні інвестпроекти – 1,8 мільярда (ще 22,6 мільярда гривень планують отримати від міжнародних партнерів),
  • – на креативні індустрії і розвиток культури – 5,1 мільярда гривень,
  • – на програму мобільності молоді (вперше) – 500 мільйонів,
  • – на розкриття туристичного потенціалу країни (вперше) – 240 мільйонів гривень,
  • – на проведення місцевих виборів – 2 мільярди 154 мільйони гривень.

Додамо, що ключові програми прем’єр пообіцяв презентувати окремо. Щоправда, не уточнив, чи станеться це найближчим часом, чи вже після того, як Верховна Рада затвердить остаточний варіант Державного кошторису-2020.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-