Стосовно підвищення облікової ставки
На запити ЗМІ надаю наступний коментар.
Правління Національного банку України прийняло рішення про підвищення з 7 серпня 2018 року облікової ставки на 0,5 процентних пункти – до 18% річних. Серед факторів, які спонукали до підвищення ставки – ймовірність збільшення інфляції через очікуване підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів у IV кварталі (наближення цін на газ на внутрішньому ринку до ціни імпортного паритету), збереження стійкого внутрішнього споживчого попиту та високі інфляційні очікування.
За період з вересня 2017 року облікова ставка зросла на 5,5 п. п. – з 12,5 до 18%. Інфляція у річному вимірі станом на 1 серпня 2018 року становила 8,9%. Правління Національного банку вважає, що інфляцію будуть стримувати жорсткі монетарні умови, що склалися внаслідок низки підвищень облікової ставки (шість поспіль підвищень облікової ставки, починаючи із жовтня 2017 року), у тому числі в рамках сьогоднішнього рішення.
На мій погляд, поточне рішення щодо підвищення облікової ставки є - з одного боку - упереджувальним заходом, з іншого дещо дискусійним щодо часу прийняття такого рішення. Підвищення облікової ставки лише на 0,5 п. п. не матиме значного ефекту на інфляцію, оскільки є не суттєвим. З іншого боку, з огляду на поточну природу інфляції, підвищення облікової ставки навряд не є ефективним інструментом упередження можливого зростання цін. Справа в тому, що формування основного потенційного інфляційного тиску відбувається з боку витрат на етапах виробництва, переробки, транспортування та продажу продукції та підсилюється високим рівнем монополізації економіки України.
Зокрема, згідно із «Діловими очікуваннями підприємств України за ІІ квартал 2018 року» (опитування підприємств, що проводяться Національним банком щокварталу) 71,6% опитаних респондентів вважає, що основним фактором впливу на зростання споживчих цін є витрати на виробництво. На другому місці – курс гривні до іноземних валют (65,7%). Доходи населення посідають третю позицію – 29,5% опитаних вважають їх основним фактором, який впливає на підвищення споживчих цін. В свою чергу, фактори впливу на рівень відпускних цін підприємств, згідно з «Діловими очікуваннями підприємств України», розташувалися таким чином (в порядку зниження впливу): ціни на сировину та матеріали, ціни на енергоносії, вартість трудових ресурсів, обмінний курс, податковий тиск, ціни на світових ринках, конкуренція з боку вітчизняних виробників, рівень процентної ставки за кредитами, попит на продукцію.
Отже, найбільший вплив на динаміку цін, з точки зору опитаних підприємців, мають саме витратні чинники.
Висновки:
- По-перше, не є очевидною ефективність збільшення облікової ставки в плані упередження зростання цін в умовах витратної природи інфляції.
- По-друге, чергове підвищення облікової ставки не сприятиме підтримці економічної динаміки. В тому числі через те, що воно може додатково стримувати кредитування реального сектору економіки – збільшення облікової ставки може слугувати сигналом для комерційних банків стосовно напрямку змін ставок кредитування. Тут Правлінню треба було сформувати рекомендації як забезпечити підтримку належного рівня кредитування економіки в даний період. Про це Рада НБУ неодноразово акцентувала увагу. До речі, в «Ділових очікуваннях підприємств України за ІІ квартал 2018 року» йдеться про те, що 65,6% респондентів вважають високі ставки за позиками найсуттєвішою перешкодою для залучення нових кредитів.
- По-третє, збільшення облікової ставки опосередковано може призвести до підвищення витрат державного бюджету – внаслідок прямого взаємозв’язку між обліковою ставкою та ставкою по облігаціям внутрішньої державної позики (ОВДП). З одного боку, підвищення ставок ОВДП дозволяє залучати до операцій з державними цінними паперами додатковий капітал як з внутрішнього, так і з зовнішнього ринку. Але з іншого – збільшує витрати на обслуговування, відволікає ресурси з інших сфер діяльності, а також перетворює державу на своєрідного заручника високої дохідності боргових інструментів (зниження облікової ставки може бути сприйняте інвесторами як сигнал для виведення капіталу). Крім того, в умовах стійкого зростання ставок по ОВДП, на внутрішній борговий ринок залучається насамперед спекулятивний капітал
Богдан Данилишин
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама