Українці в ФРН потребують упевненості щодо свого статусу після 2026 року - правозахисниця
Про це сказала в коментарі Укрінформу голова правління Альянсу українських організацій, ініціаторка та координаторка низки німецько-українських громадських ініціатив, членка берлінської консультативної ради з питань залучення Олександра Бінерт.
Правозахисниця зауважила, що серед багатьох вимушених переселенців з України в Німеччині панує невпевненість щодо того, що буде з ними після березня наступного року. Правозахисники намагаються донести до Міністерства внутрішніх справ ФРН, що потрібен чіткий план уряду і ЄС.
Зокрема, гострою є тема працевлаштування. За наявними даними, 40% українців наразі інтегровані в німецький ринок праці. За словами Бінерт, це непоганий показник, але досить малий порівняно з іншими країнами. Правозахисники постійно наголошують, що інтеграція в ринок праці має бути кваліфікованою, а не низькооплачуваною.
«Ми намагаємось тиснути на уряд Німеччини і на тих, хто дає роботу, щоб вони не ставили українців на низькооплачувані роботи, тому що 3/4 українців, які приїхали в Німеччину, мають вищу освіту», - зауважила вона.
Пов’язаний з працевлаштуванням аспект - покроковий перехід українців на інший тип візи. За словами Бінерт, роботодавці недостатньо поінформовані про можливості зміни статусу. За статистикою, третина людей не отримують роботу через те, що роботодавці бачать їхню візу, дійсну до 2026 року, і вважають, що вона може бути не продовжена. Проте людина в разі наявності роботи може змінити тип візи і, відповідно, свій статус у країні.
Не все просто і для людей похилого віку. У цьому зв'язку правозахисниця зауважила важливість ратифікації угоди про соціальне забезпечення, яку країни підписали кілька років тому. У 2018 році документ ратифікувала Німеччина, проте Україна досі цього не зробила, і тому українські пенсіонери не зможуть отримувати пенсії у ФРН, адже українські стаж і пенсії не будуть їм тут зараховуватись.
До формування у ФРН нового уряду незрозумілою залишається ситуація з соціальними виплатами шукачам притулку. Християнсько-демократичний союз, що переміг на виборах, виступає за скасування системи Bürgergeld (виплати по безробіттю). З-поміж усіх біженців у ФРН тільки українські шукачі притулку отримують таку допомогу. Проте чіткого розуміння, як забезпечуватиметься надалі підтримка українців, поки немає. Не виключено, що їм будуть виплачуватися гроші як біженцям з інших країн, і тоді українці будуть «як всі інші, тільки з єдиним пріоритетом – правом на працевлаштування», сказала Бінерт.
На її переконання, українці мають бути активнішими у захисті своїх прав і відстоюванні інтересів. Наразі тільки в одному земельному парламенті з 16 земель представлена депутатка українського походження (в парламенті землі Берлін). Але вже є представники в багатьох міграційних радах, на держслужбі, в місцевих адміністраціях тощо.
«У нас розумні люди, які закінчили університети вдома, і чимало хто здобув освіту вже тут. І вони можуть знайти кваліфіковану роботу і мають за неї боротися», - підкреслила Бінерт.
Як повідомляв Укрінформ, 1 квітня глава Міністерства внутрішніх справ ФРН Ненсі Фезер повідомила, що Німеччина надала захист понад 1,2 млн українців, і пообіцяла, що цей статус зберігатиметься, доки в Україні триватиме війна.
