В Українському католицькому університеті поділилися спогадами про Марту Коломиєць
Спогади про Коломиєць та свої співчуття УКУ розмістив на своєму сайті, передає Укрінформ.
Марту Коломиєць знали як життєрадісну та енергійну людину, з величезною кількістю добрих задумів та планів. «Сумно й боляче прощатися з людиною, з якою ми мали намір пройти ще чимало доріг у нашому спільному паломництві на цій землі», - зазначили в УКУ.
Як зазначається, для спільноти університету Коломиєць була передусім посестрою, найближчою подругою. «Це вона допомагала своєму доброму другові, тоді ще мирянину Борисові Ґудзяку виношувати ідею відновлення Львівської богословської академії, а згодом і Українського католицького університету. Це вона ненав’язливо, але відчутно підтримувала кожного з нас своєю доброю порадою чи конкретним ділом», - розповіли в УКУ.
Коломиєць віддавна належала до Комітету «Приятелів УКУ» в США й Україні, які повсякчас допомагали збирати кошти на університет, що є приватним закладом і функціонує головно за рахунок доброчинних пожертв. Певний час вона працювала директоркою з програм і комунікацій Української католицької освітньої фундації у США, «але й після того, як вона повернулася в Україну, її добре слово про УКУ служило «гарантією якості», яка продовжувала приносити важливі для нас плоди», нагадали в УКУ.
В університеті згадують, що народжена в США в українській патріотичній родині Люби й Анатолія Коломийців, Марта Коломиєць мріяла про те, щоб якимось чином прислужитися далекій землі своїх батьків. «І ця мрія почала здійснюватися відразу, коли 1987 року вона, на той час молода американська журналістка, приїхала в Україну й вийшла на коло українських борців Руху опору. За підказкою Зеновія Красівського вона записала відео-інтерв’ю з недавно звільненими В’ячеславом Чорноволом і Михайлом Горинем. І хоч це відео згодом було в неї конфісковане, доля склалася так, що його показали по радянському телебаченню як доказ «шпигунської» діяльності, проте насправді воно принесло згаданим борцям славу і визнання», - згадують в УКУ.
З тих пір, як зазначається, Україна була в епіцентрі надій і тривог Коломиєць. Вона працювала журналісткою видання Ukrainian Weekly (1991–1998), журналісткою і співробітницею низки програм з освіти, реформ місцевого самоврядування, розвитку громадянського суспільства. Була головою правління Українського жіночого фонду, працювала в Українській організації з допомоги дітям (UCARE), директоркою Програми імені Фулбрайта в Україні.
Разом зі своїм чоловіком, телеведучим Данилом Яневським була продюсеркою документально-хронікального фільму «Патріарх Йосип Сліпий». «І це стало даниною її вдячності Українській греко-католицькій церкві, яка була і є духовною опорою української діаспори за океаном», - зауважили в УКУ.
В університеті розповіли, що подружжя Марти Коломиєць і Данила Яневського було частим гостем УКУ й «горнулося до нашої спільноти в її святкові чи буденні дні».
«Всі ми тепер молимося за упокій душі р. Б. Марти і віримо, що добрий Господь огорне цією молитвою і душу покійної, так раптово вирвану з кола земного життя», - зазначили в УКУ і висловили щирі співчуття рідним і близьким Коломиєць. «Хай буде нашій незабутній Подрузі земля пухом, небо – місцем спочинку й винагороди, а серед людей – вічная пам’ять!», - додали в УКУ.
Як повідомлялося, у неділю 16 серпня стало відомо про смерть відомої української журналістки Марти Коломиєць.
