В Берліні говорили про проблеми українських політв’язнів у РФ

В Берліні говорили про проблеми українських політв’язнів у РФ

Фото, відео
Укрінформ
У вівторок у Берліні показали фільм «Заручники Путіна: українські політв’язні Кремля» - стрічку, яка розповідає про понад 70 українських громадян, незаконно ув’язнених в РФ із політичних міркувань.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Окрім того, під час перебування в німецькій столиці один з авторів фільму, польський журналіст Петр Маліновські, продюсерка стрічки, головна редакторка EuromaidanPress Аля Шандра, правозахисниця, координатор групи «Медійна ініціатива Марія Томак, а також брат бранця Кремля Євгена Панова Ігор Котельянець зустрілися з депутатами німецького Бундестагу, представниками відомстві канцлера та з активістами в Посольстві України в Німеччині.

«На жаль кількість заручників збільшується. Ми хочемо підвищити увагу до них. Україна не може самотужки розв'язувати цю проблему, їй потрібна міжнародна допомога, тиск на російську владу. Сподіваюся, наш візит допоможе покращити ситуацію», - розповів Петр Маліновські.

Читайте також: Укрінформ закликає Міятович у Москві вимагати звільнення політв'язнів

Як журналіст він вже 3 роки пише про український політв’язнів у Росії. У його документальному фільмі показані історії трьох «бранців Кремля»: Павла Гриба, Євгена Панова та Бекіра Дегерменджі. Крім цього, стрічка висвітлює історії звільнених заручників — Геннадія Афанасьєва та Ахтема Чийгоза, а також активістів, які працюють над визволенням в’язнів.

Аля Шандра звернула увагу на те, що зараз немає майданчика, міжнародної платформи для обговорення проблеми політв’язнів. Мінський процес цю тематику не охоплює, натомість є робота « за кулісами» деяких світових лідерів, зокрема й канцлера ФРН Ангели Меркель. Українські правозахисники пропонуються створити таку платформу, GlobalHumanRightAct, у рамках якої велася б системна робота.

Читайте також: У Ризі переглянули фільм "Процес" та провели флешмоб на підтримку Сенцова і Гриба

Активістка Марія Томак відчула зі спілкуванням з німецькими політиками, що ті «в темі», дуже добре поінформовані про те, що відбувається. Це важливо, адже Німеччина – одна з небагатьох країн, лідерів якої Путін може вислухати та з якими говорить. Томак вважає, що ефективним інструментом впливу на Москву були би персональні санкції відносно тих, хто винен у затриманні та катуванні українців у Росії.

В Берліні говорили про проблеми українських політв’язнів. Фото: Ольга Танасійчук, Укринформ

Ігор Котельянець, який зараз веде активну діяльність з захисту політв’язнів, зокрема, є ведучим запровадженої спеціальної радіопрограми, вважає, що родичи політв’знів є «потужною громадською силою, яка може впливати на українську владу та штовхати її до дій у справі звільнення». Що стосується західних партнерів, то "вони не можуть розв'язувати нашу проблему, але можуть суттєво допомогти".

Читайте також: Канада вимагає від РФ звільнити українських політвʼязнів

Фільм «Заручники Путіна: українські політв’язні Кремля» вже був показаний в Лондоні, в Брюсселі та Страсбурзі. Його автори хочуть провезти стрічку столицями та містами Європи, а також Америки. Ведуться перемовини з телеканалами щодо показу його в ефірі.

Після показу в Берліні його учасники влаштували флеш-моб на підтримку бранців Кремля.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-