Українська емігрантка розповіла про життя в Бразилії

Про це "Обозревателю" розповідає Оксана Колеснікова з Житомира, яка вісім років тому разом із двома дітьми емігрувала до Бразилії. 

"Моя бразильська історія почалася в 2009 році, коли подруга впросила зареєструватися в шлюбному агентстві з іноземцями. Здавалося, що по той бік монітора обов'язково сидить якийсь збоченець або недалека людина, якій просто нема чого робити в житті. Незважаючи на це, я все-таки ризикнула. Так познайомилася з самотнім чоловіком Нілом. Друг-українець переконав його, що українки - найкращі дружини в світі і знайти таку можна в інтернеті", - каже Оксана Колеснікова. - Через два місяці спілкування ми вирішили зустрітися в реальності. По роботі він не міг прилетіти в Україну, тому я полетіла "на розвідку" в Бразилію. Через пару місяців після цього, зі своїми двома дітьми прилетіла знову до Бразилії для того, щоб залишитися жити. З боку це виглядало божевіллям".

За словами українки, при переїзді в Бразилію у першу чергу потрібно звернути увагу на район подалі від нетрів.

"Найбезпечніше і, природно, саме дороге житло — це так званий "Кондомініум". Тобто закриті території під охороною. Хоча, відверто кажучи, ніяка охорона не допомагає, і є багато випадків пограбувань. Оренда полягає допомогою контракту на певний час та ціну. Перші шість років життя ми орендували апартаменти на чотири кімнати в не дуже хорошому районі за $195. Крім цих грошей оплачували комунальні послуги - електрика, вода, телефон, інтернет. В цілому виходило 300 доларів", - зазначила вона.

За її словами, шкільна система освіти у Бразилії схожа з українською. Можна закінчити 9 класів або 11. Існують безкоштовні державні школи і платні приватні. Якщо є можливість оплатити навчання, краще обирати платну школу.

"Мої діти по приїзді пішли саме в таку (приватну). Всі предмети відразу португальською мовою. Для них це було неймовірно складно. Особливо перший рік. Так як донька молодша (на той момент їй було 10 років), вона адаптувалася швидше і легше, ніж син (15 років). Паралельно відвідували курси португальської мови з учителем, знають тільки португальську мову. Спосіб спілкування між вчителем і нами відбувався "на пальцях" і емоціях. Але навіть такий спосіб дав свої результати, і вже через чотири місяці ми почали говорити португальською", - додала Оксана.

Фото: Instagram Оксани Колеснікової