![Художник Анатолій Криволап: «Я бачу життя крізь живопис, а не дивлюся на живопис крізь життя» Художник Анатолій Криволап: «Я бачу життя крізь живопис, а не дивлюся на живопис крізь життя»](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/thumb_files/630_360_1713011027-707.jpg)
Художник Анатолій Криволап: «Я бачу життя крізь живопис, а не дивлюся на живопис крізь життя»
Виставка має назву «Першообрази», на ній не означена чітка хронологія, але вона вимальовується – від абсолютно абстрактних картин автора 1990-х – початку 2000-х, до іконописних творів, створених впродовж минулого року.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/1713011459-144.jpg)
ХУДОЖНИК РОЗРОБЛЯВ СВІЙ КОЛІР, СВОЇ ВІДТІНКИ, ШУКАВ ЇХ МАЙЖЕ ЯК НАУКОВЕЦЬ В ЛАБОРАТОРІЇ
Перш ніж відшукати власну творчу неповторність, Анатолій Криволап пройшов складний шлях випробування формою та експериментів з кольором. Після закінчення Київського художнього інституту, вів непублічний спосіб життя, шукаючи себе у мистецтві й не бажаючи творити в єдиноприйнятому радянському стилі соцреалізму.
Лише через 10 років він знайшов свою техніку, тоді ж з-під його пензля почали з’являтися перші абстрактні образи.
«Анатолій Криволап починав як академічний живописець, писав етюди з натури. Його ранні роботи дуже точно виписані, як цього вимагають в академії. Але його цікавило інше - він розробляв свій колір, свої відтінки, шукав їх майже як науковець в лабораторії. Теорія кольору це його основний меседж в мистецтві», - пояснює український художник Антон Логов, супроводжуючи нас експозицією виставки.
![Антон Логов Антон Логов](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/1713011629-473.jpg)
«Я ніколи не займався радянським мистецтвом. Я той час провів в підвалі, відшукуючи свій колір, свою структуру, і абстракції стали ходом до чогось того, що я тоді відчував. Я тоді не писав картини, бо все те, що я бачив, мене морально вбивало», - розповів нам в коментарі пан Криволап, згадуючи той період життя.
![Анатолій Криволап Анатолій Криволап](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/1713011760-616.jpg)
«Він сильний художник образу, який пройшов шлях абстракції. А цей шлях не всі проходять в мистецтві, адже він радикальний, бо ти відмовляєшся взагалі від всього і залишаєш тільки фарби, полотно, власну уяву і працюєш з ними. Він відкидає все зайве і залишає головне, що хоче сказати - в абстракції Криволап говорить через колір, лінії чи плями, а в реалізмі - акцентуючи та чомусь одному, наприклад, тільки на одній хатинці або на одній смужці горизонту. І цей стик неба й землі для нього важливіший ніж всі детально вималювані гілочки на деревах», - підкреслює Логов.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/1713011916-598.jpg)
Анатолій Криволап працює з різними фактурами, він додає до фарби пісок, тирсу, використовує емаль – створюючи певний рельєф. Ці поверхні для нього важливі, вони тактильні, до них можна доторкнутись і відчути цю нерівність на енергетичному рівні. Його кольори - грають, створюють щось більше, що можна розглядати і розгадувати безкінечно.
ЙОГО ПЕЙЗАЖІ ДУЖЕ ВПІЗНАВАНІ, ЯКЩО ПОБАЧИШ ДЕСЬ НА ВИСТАВЦІ, ТО ЗНАЄШ ТОЧНО, ЩО ЦЕ – КРИВОЛАП
Оскільки для Криволапа важливий імпульс - розмаїття енергії, кольору, фактур та фарб, то в певний момент він зрозумів, що це почало виходити за межі абстракції. Митець почав брати енергію від природи – виїхав за Київ, віднайшов місце, облаштувався і почав працювати на повітрі.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/1713012339-168.jpg)
«Але не з етюдником, пишучи з натури, а інакше – він дивиться, підживлюється від природи енергією, а потім віддає її в своїх нових роботах. Це вже не абстракція, бо в абстракції ти тільки уявляєш. Так він прийшов до того, що йому стало важливо писати пейзаж і він створив свою формулу українського пейзажу. Тобто, коли він повернувся до природи, він віднайшов своє обличчя і здобув впізнаваність. Його кольори близькі Україні – це її образ, зітканий з відчуття місцевості, клімату, краєвидів, сонця, повітря, озер», - говорить Логов.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/1713012304-458.jpg)
Його пейзажі справді дуже впізнавані, якщо побачиш десь на виставці, то знаєш точно, це – Криволап. Це його кольори, його види – зазвичай, це види Дніпра в різні пори доби, там де він живе, бачить, передає.
На початку експозиції виставки розміщена велика абстрактна картина з різнокольоровими горизонталями. Здавалося б, це рівні за шириною горизонтальні лінії, різні за текстурою, але художник тонко оперує узагальненнями і це теж - умовно пейзаж, якщо подивитися на них здалеку.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/1713012474-147.jpg)
Я НАПИСАВ ТІЛЬКИ ОДНУ РОБОТУ, ЯКА СТОСУВАЛАСЯ ВІЙНИ, БО МІЙ КОЛІР І ТЕКСТУРИ НЕ МОЖУТЬ ПЕРЕДАТИ ТРАГІЗМ ТОГО, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ – КРИВОЛАП
З 2014 року і до сьогодні Анатолій Криволап працює над розписами церкви Покрова Пресвятої Богородиці, розташованої в селі Липівка, що на Київщині: храм пронизаний кольором, метафізика якого зливається з метафізикою духу, до якого художник йшов усе своє життя.
Звернення митця до іконопису для багатьох, навіть для самого художника, стало несподіваним, неочікуваним, непередбаченим.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/1713012571-396.jpg)
На початку повномасштабної війни Липівку окупували росіяни. Храм став укриттям для людей. На церковному дворі йшли бої – деякі розписи постраждали, але їх вирішили залишити в такому стані для нащадків, як нагадування про варварство, знищення української культури росіянами.
Антон Логов нагадує, що Анрі Матісс свого часу творив живопис у жіночому монастирі міста Ванс (Франція). І, коли у Матісса запитували, чи він вірить в Бога, він відповідав: так, тільки коли я працюю.
На думку Логова, звернення Анатолія Криволапа до сакральності – це шлях художника: «Він хотів сказати своє слово, переглянути тяглість традиційних церковних канонів, «переозначити» їх кольором, вільною трактовку фігур».
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/1713012691-597.jpg)
Анатолій Криволап розповів нам, що за період повномасштабного вторгнення написав тільки одну роботу, яка стосувалася війни.
«Недалеко від мене йшли бої біля озера... Але колір, текстура, з якими я працюю, не можуть передати трагізм того, що відбувається. А повертатися до малювання «картин з прапорами» я не можу, я це завжди ненавидів. Але, звісно, у мене, як у людини, котра все це переживає зараз, є враження і я думаю, вони якимось чином передаються в моїх картинах. Я бачу життя крізь живопис, а не дивлюся на живопис крізь життя», - поділився він.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/1713012797-662.jpg)
КОЛЕКЦІОНЕРИ РОЗУМІЮТЬ: БЕЗ КРИВОЛАПА – КОЛЕКЦІЯ ЦЕ НЕ КОЛЕКЦІЯ
Роботи Анатолія Криволапа двічі встановлювали рекорди продажів сучасного українського мистецтва на міжнародному арт-ринку. А вартість найдорожчої його картини сягнула 186 тисяч доларів.
Про феномен високої вартості робіт українського художника ми запитали у арт-дилера Ігоря Абрамовича.
«Це тонкощі розуміння живопису, який він створює. Ви пам’ятаєте, як було з NFT (Специфічний тип криптографічного токена на блокчейні, що являє собою унікальний актив або право власності, який існує в єдиному екземплярі. Будь-який витвір цифрового мистецтва можна назвати NFT – ред.), коли всі загорілись і ціна просто зашкалювала. Але старе покоління колекціонерів, та навіть і нове, говорить: ні, ми хочемо більше кольору, фарб, емоції, імпульсу, вібрації. І коли дивишся на роботи Криволапа, там якраз все це є. Саме це і є його головна «фішка». Його роботи викликають емоцію. Коли немає емоцій, робота не може дорого коштувати», - пояснив експерт.
![Ігор Абрамович Ігор Абрамович](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/1713012892-577.jpg)
За його словами, до коронавірусу, картини художника Криволапа здебільшого колекціонували люди 50+, які знаються на мистецтві і розуміють, що без Криволапа – колекція це не колекція. Але зараз вік колекціонерів помолодшав, з’явилась багато нових поціновувачів віком до 40 років –це представники сфери-IT та різних бізнесів.
«Спочатку вони приходять «за ім’ям», а потім втягуються, особливо, коли поспілкуються з самим Криволапом», - говорить пан Абрамович.
ЗА ЦІ ДВА РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІЙНИ МИТЕЦЬ ПЕРЕРАХУВАВ НА ЗСУ БЛИЗЬКО 350 ТИСЯЧ ЄВРО
Його картини активно продаються за кордон - він подобається американському атр-ринку, є колекціонери англійці, багато поціновувачів живуть у Швейцарії. Вже під час повномасштабної війни додалося два колекціонера в Італії.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/1713013024-355.jpg)
Так, цікавість до картин Криволапа зараз зумовлена і більшим інтересом до всього українського, а тут є і українська складова, і живопис. Анатолій Криволап пропускає цю війну через себе, тому що це його земля, природа, його емоції і він реально дуже багато робить для наближення Перемоги: купує машини для фронту, тепловізори, допомагає з лікуванням поранених військових, оплачує протезування за кордоном. За два роки митець перерахував на ці цілі приблизно 350 тисяч євро.
«Тут - українська душа, українська ДНК», - вважає арт-дилер Ігор Абрамович.
ЯКЩО ЛЮДИ КУПУЮТЬ КАРТИНИ, ВОНИ КУПУЮТЬ ЕМОЦІЇ ТА ВРАЖЕННЯ
Народний артист Остап Ступка є давнім поціновувачем творчості Анатолія Криволапа і має в своїй колекції його картини. Говорячи про феномен художника він зауважив: митець шукає свій колір, як актори шукають свою роль.
«На мій хлопський розум, так казав мій батько, я розумію, що у Криволапа кожен колір - це емоція, а сукупність кольорів - якесь ширше сприйняття», - сказав він.
![Остап Ступка Остап Ступка](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/1713013094-190.jpg)
На питання, що йому ближче абстракціонізм чи класичний живопис, актор відповів: «Мені ближче те, що мене зачіпає. І я не можу сказати, що якщо подобається мені, то має подобатися всім. Це – особисте. Люди купують не стільки картини, скільки емоції, враження. Картини Криволапа – дають мені це», - поділився Остап Ступка.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/1713013182-529.jpg)
Виставка «Першообрази» триватиме в Центрі сучасного мистецтва M17 до 9 червня 2024 року. Тож всі, хто захоче може відчути, буквально доторкнутися і скласти власне враження про картини Анатолія Криволапа, спробувати розгадати загадку його непересічного дару, що вражає поціновувачів мистецтва по всьому світу і допомагає наближати нашу Перемогу.
Любов Базів. Київ
Фото Павла Багмута