Аккерманську фортецю включили до попереднього списку ЮНЕСКО

Про це йдеться у повідомленні на офіційній сторінці Постійного представництва України при ЮНЕСКО в Facebook.

"Раді повідомити, що Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО офіційно підтверджено включення об'єкта "Тіра - Білгород (Аккерман) - на шляху від Чорного до Балтійського морів" до Попереднього списку ЮНЕСКО", зазначено в повідомленні.

"Тіра - Білгород (Аккерман) - на шляху від Чорного до Балтійського морів" є унікальним комплексом пам'яток, який має потенціал видатної універсальної цінності, що виходить за межі національних кордонів та становить загальну цінність для нинішніх і майбутніх поколінь. Працюємо над включенням цього об'єкта до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", - резюмували представники української дипмісії.

Як повідомлялося, у січні цього року Національна комісія України у справах ЮНЕСКО, очолювана заступником глави МЗС Сергієм Кислицею, розглянула номінаційну заявку на включення Аккерманської фортеці до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Науковці висловили переконання, що ця твардиня відповідає щонайменше трьом критеріям ЮНЕСКО: об’єкт відображає важливість взаємозв’язку людських цінностей і розвитку містобудування. Пам’ятка є архітектурним ансамблем, що ілюструє важливі етапи в історії людства, а також пов’язана з подіями та традиціями.

Середньовічна фортеця перевершує своїми розмірами всі подібні фортифікаційні споруди України. Периметр її стін становить 2,5 кілометра, а загальна площа - понад 9 гектарів. Товщина стін коливається від 1,5 до 5 метрів, а висота стін та башт - від 5 до 15 метрів. З півночі фортечні мури майже впритул підступають до Дністровського лиману. З інших трьох боків фортецю оточує рів, сучасна глибина якого сягає 13-14 метрів.

Стан твердині потребує постійного моніторингу, відомий історик-дослідник фортеці Андрій Красножон публічно застеріг владу Одещини, що одній з веж загрожує руйнування. На цей раз, зауважив Красножон, йдеться "про воротну вежу № 22, що з'єднує прибережний Торговий двір з Цивільним. Зокрема, в останні місяці помітно розширилася діра у верхній частині кладки стіни, яка формує створ для опускової решітки цієї стародавньої споруди. Розширилася, ймовірно, за рахунок просідання стіни і вивалу каменів по контуру. Не витримавши тиску, тріснула 560-річна дерев'яна підпірна балка, на якій ця кладка тримається".

Цей взірець старовини виявився під загрозою зникнення, вважає дослідник фортеці, "через профанське ставлення бізнес-адміністрації комунального підприємства "Фортеця" (в комерційній експлуатації якої фортеця знаходиться) до виконання основної функції, заради якого КП створювалося облрадою - регулярного історико-архітектурного моніторингу стану цієї стародавньої пам'ятки національного і міжнародного значення".

Варто зазначити, що певних пошкоджень деякі об'єкти Аккерманської фортеці зазнали внаслідок зливи і бурі (4-місячна норма опадів випала за кілька годин), що сталася у серпні цього року.

В Управлінні культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадмінстрації повідомили кореспонденту Укрінформу, що про загрозу руйнування воротної вежі фортеці відомо. Заплановано ремонт цієї частини пам'ятника архітектури, на виконання робіт з резервного фонду бюджету Одеської області передбачено 21,5 мільйона гривень. Однак поки що переказ необхідних коштів на ремонтні роботи затримується.