Вежа Аккерманської фортеці під загрозою руйнування - дослідник
"В Аккерманськійї фортеці з'явилася нова загроза руйнувань. На цей раз - воротна вежа № 22, що з'єднує прибережний Торговий двір з Цивільним. Зокрема, в останні місяці помітно розширилася діра у верхній частині кладки стіни, яка формує створ для опускової решітки цієї стародавньої споруди. Розширилася, ймовірно, за рахунок просідання стіни і вивалу каменів по контуру. Не витримавши тиску, тріснула 560-річна дерев'яна підпірна балка, на якій ця кладка тримається (тепер уже на чесному слові)", - застерігає Красножон.
Руйнування Аккерманської фортеці / Фото: Андрій Красножон
За словами історика, "ця вежа унікальна. Перш за все частково збереглася (поки ще) система підйому решітки (радянські реставратори навіть встановили тут її сталевий муляж). Побудували вежу № 22 ще в 1450-х роках. Вона одна з найстаріших в фортеці, і через розташування була зруйнована під час штурму султаном Баязидом 1484 року. Створена вежа за часів найвищого розквіту середньовічного Білгорода на Дністрі і максимального розширення фортеці".
В архітектурному сенсі, акцентує дослідник, вежа служить еталоном для дослідження і датування інших споруд фортеці. Згадується в турецьких джерелах 1570-х років у зв'язку з погодженням доступу громадян до найстарішої в Акермані турецькій лазні біля її стін в Торговому дворі в період Рамадану. Саме ця лазня описана знаменитим Евлія Челебі, який, напевно, проходив через ці ворота в XVII столітті".
Крім того, наголошує Красножон, "вежа оснащена спеціальним квадратним отвором в зводі (закладеному плитою в даний час) для обстрілу противника (в разі прориву) зверху. Але найбільш примітним елементом конструкції вежі є та сама дерев'яна балка, яка сьогодні ледь тримає стіни, вимагаючи термінового додаткового зміцнення. Вона являє собою колишній шпангоут середньовічного судна, який пішов у справу при будівництві фортеці".
Тепер цей взірець старовини виявився під загрозою зникнення, вважає дослідник фортеці, "через профанське ставлення бізнес-адміністрації комунального підприємства "Фортеця" (в комерційній експлуатації якої фортеця знаходиться) до виконання основної функції, заради якого КП створювалося облрадою - регулярного історико-архітектурного моніторингу стану цієї стародавньої пам'ятки національного і міжнародного значення".
Варто зазначити, що певних пошкоджень деякі об'єкти Аккерманської фортеці зазнали внаслідок зливи і бурі (4-місячна норма опадів випала за кілька годин), що сталася у серпні поточного року.
В Управлінні культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадмінстрації повідомили кореспонденту Укрінформу, що про загрозу руйнування воротної вежі фортеці відомо. Заплановано ремонт цієї частини пам'ятника архітектури, на виконання робіт з резервного фонду бюджету Одеської області передбачено 21,5 мільйона гривень. Однак поки що переказ необхідних коштів на ремонтні роботи затримується.
Як повідомлялося, 14 серпня Постійне представництво України при ЮНЕСКО в Парижі подало заявку на включення середньовічної Білгород-Дністровської (Аккерманської) фортеці до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У повідомленні про подачу заявки зазначено, що "вказаний об'єкт є унікальним комплексом пам'яток, що поєднує залишки античного міста з видатною середньовічною фортифікаційною спорудою. Протягом тисячоліть він відігравав значну роль міжнародного порту "ріка-море" в політичному та культурному житті декількох цивілізацій і був пов'язаний з найважливішими історичними подіями Південно-Східної Європи".
Науковці вважають, що ця фортеця відповідає щонайменше трьом критеріям ЮНЕСКО: об’єкт відображає важливість взаємозв’язку людських цінностей і розвитку містобудування. Пам’ятка є архітектурним ансамблем, що ілюструє важливі етапи в історії людства, а також пов’язана з подіями та традиціями.
Середньовічна твердиня перевершує своїми розмірами всі подібні фортифікаційні споруди України. Периметр її стін становить 2,5 кілометра, а загальна площа - понад 9 гектарів. Товщина стін коливається від 1,5 до 5 метрів, а висота стін та башт - від 5 до 15 метрів. З півночі фортечні мури майже впритул підступають до Дністровського лиману. З інших трьох боків фортецю оточує рів, сучасна глибина якого сягає 13-14 метрів.
