Спротив російській окупації Криму: як це було 10 років тому

Укрінформ підготував добірку фото, які демонструють, як тисячі жителів півострова, зокрема, кримські татари, чинили спротив окупації, виходили на мітинги, акції протесту проти перебування російських військ у Криму, бойкотували «референдум».

Саме Автономна Республіка Крим стала першим об’єктом агресії РФ проти України. Задовго до її окупації Росія створила там потужну агентурну мережу, що дестабілізувала суспільно-політичну обстановку. Операція із захоплення півострова розпочалася 20 лютого 2014 року – в цей день збройні сили Російської Федерації вперше порушили порядок перетину державного кордону України через Керченську протоку, що було офіційно зафіксовано.

Російські спецслужби 26 лютого зімітували масове невдоволення «київською владою» жителів Сімферополя та організували зібрання прихильників «русской весны» перед кримським парламентом. Однак на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі людей чинити спротив російській окупації. Вони заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників.

Активісти проросійських організацій і представники кримських татар під час мітингу у внутрішньому дворику будівлі ВР АРК, Сімферополь, АР Крим, 26 лютого 2014 року.

Учасники мітингу на підтримку цілісності держави України навпроти будівлі ВР АРК, Сімферополь, АР Крим, 26 лютого 2014 року.

Того дня загинули двоє громадян України. Травми вони, ймовірно, отримали у тисняві на площі. За допомогою до медиків звернулися 30 осіб.

Такий потужний мітинг українських патріотичних сил нівелював плани агресора та зірвав його прагнення видати окупацію Росією Криму за результат бурхливого волевиявлення корінних жителів півострова. Відтепер у цей день – 26 лютого – на вшанування мужності й героїзму учасників мітингу в Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України відзначається День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (встановлений у 2020 році Указом Президента України №58).

Дівчина у кримськотатарському вбранні тримає плакат під час акції протесту проти перебування російських військ у Криму, Бахчисарай, АРК, 5 березня 2014 року.

Учасниці акції протесту проти перебування російських військ у Криму, Бахчисарай, АРК, 5 березня 2014 року.

Уже 27 лютого до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі, а депутати Верховної ради Криму «ухвалили» рішення про проведення так званого референдуму щодо статусу півострова. Цей псевдоплебісцит відбувся 16 березня за великої кількості озброєних російських військовослужбовців. Його бойкотували Меджліс кримськотатарського народу та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова.

Учасник акції "Живий ланцюг" тримає транспарант із написом "Ні - референдуму!", Сімферополь, АР Крим, 14 березня 2014 року.

Учасники акції "Живий ланцюг" із транспарантами та прапорами стоять уздовж дороги, Сімферополь, АР Крим, 14 березня 2014 року.

У Москві 18 березня був підписаний так званий «договір про прийняття Криму до складу Росії». 20 березня його «ратифікувала» Держдума РФ, а 21 березня – Рада Федерації.

Відтоді триває незаконна анексія й тимчасова окупація півострова Росією та боротьба за відновлення територіальної цілісності України.