Таку думку висловив старший експерт Українського інституту майбутнього, науковий співробітник Стокгольмського центру досліджень Східної Європи Андреас Умланд (онлайн з Берліна) під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Проблематика окупованого Криму в публічному просторі Німеччини: очікування в контексті Кримської платформи».

«На відміну від донбаської проблеми, кримська проблема в цілому, я б сказав, принаймні офіційним Берліном і в мейнстрімі німецького дискурсу розглядається більш-менш адекватно... Берлін не визнає і, звичайно, не визнаватиме анексію Криму. Але, тим не менш, є проблема зі сприйняттям ситуації в Криму, і часто спостерігається аргументація, що за міжнародним правом Крим, звичайно, належить Україні, але нібито там була велика підтримка анексії... І тут, я думаю, Україні і нам всім треба працювати проти цього аргументу», - сказав Умланд.

У цьому контексті він нагадав, що результати опитувань кримського населення до анексії були зовсім інакші, ніж після неї, зокрема до анексії, як правило, менш як 50% кримчан висловлювалися за входження Криму до Російської Федерації, а після нібито до 90% кримського населення це підтримали.

На думку Умланда, потрібно пояснювати німецькій аудиторії парадокс такого величезного розриву в опитуваннях, а також говорити про історію.

«Є німецький і загальний західний дискурс, що Крим належить Росії, сьогоднішній російській національній державі, хоча насправді історія зовсім інша - як у царській, так і в радянській Росії Крим був швидше пов'язаний саме з сьогоднішньою материковою Україною, Таврійською губернією або УРСР. І також потрібно говорити про демократію і про те, що сьогодні в Україні ще є люди, які можуть згадати дитинство, під час якого етнічні росіяни ще не були більшістю населення в Криму», - вважає експерт.

Підсумовуючи, він зауважив, що, на його думку, в Німеччині немає значущих політичних та інтелектуальних сил, які ставили б під сумнів питання про те, що за міжнародним правом Крим належить Україні, «але є аргументи навколо демократії, історії, опитувань, і з цим потрібно працювати».