Санкційна політика України щодо Криму вимагає повного перезавантаження – експерт

Санкційна політика України щодо Криму вимагає повного перезавантаження – експерт

Укрінформ
Санкційна політика України щодо Криму вимагає повного перезавантаження, починаючи з питання розробки і якомога швидшого прийняття нового закону про санкції.

Про це у виступі на установчому форумі експертної мережі Кримської платформи сказала головна редакторка "Центру журналістських розслідувань" Валентина Самар, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Вона зазначила, що Крим досі знаходиться в статусі вільної економічної зони, тому найбільшими порушниками західних санкцій на півострові є український бізнес та українські олігархи.

"Найбільшим порушником західних санкцій в Криму є Україна, український бізнес, українські олігархи. У 2014 році українська влада застосувала до Криму режим вільної економічної зони. Закон про це дозволяє українському бізнесу все те, що забороняється західними санкціями, - інвестувати в Крим, відкривати там бізнес, купувати корпоративні права та інші активи, добувати нафту, газ і працювати в тих секторах економіки, які санкціями ЄС і США закриті секторальними санкціями", - розповіла Самар.

За її словами, на початку липня Верховна Рада України скасувала закон про вільну економічну зону, "але ця ганебна сторінка не закрита, бо Президент України досі цей закон не підписав і не ветував".

"Тобто ситуація підвішена, закон продовжує працювати", - підкреслила експертка.

За її словами, в цілому санкційна політика України вимагає повного перевантаження, "починаючи з питання розробки і якомога швидшого прийняття нового закону про санкції, верифікації санкційних списків, створення державного єдиного реєстру осіб, до яких застосовуються санкції, створення санкційного органу і урядової мережі уповноважених санкційної політики".

Як розповіла Самар, експертна група, до якої входять українські дослідники та експерти кримської проблематики, а це економісти, юристи-міжнародники, науковці, журналісти-розслідувачі, більше 7 років після окупації Криму проводять моніторинги, досліджуючи стан економіки, демографії, колонізації, мілітаризації Криму.

Читайте також: У Криму зниклого кримського татарина знайшли мертвим

Одним з результатів моніторингу є створення унікальних баз даних про морських та повітряних суден-порушників. Експерти також вивчають схеми обходу санкцій та корупційних оборудок в РФ. Серед експертів є співавтори закону про перезавантаження закону про санкційну політику.

Мета дослідницької роботи експертів, підкреслила головна редакторка, вивчення ефективності кримських санкцій, аналіз санкційной політики України та інформування про це уряду і широкої громадськості.

Як повідомляв Укрінформ, участь в установчому саміті Кримської платформи вже підтвердили 32 країни.

Кримська платформа - новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети - деокупації Криму та повернення його Україні.

Передбачається, що Платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів; міністрів закордонних справ; у вимірі міжпарламентського співробітництва; у форматі експертної мережі.

Офіційно діяльність Кримської платформи буде започаткована на інавгураційному саміті, проведення якого заплановане на 2021 рік в Києві.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-