Фокус уваги до Криму треба перенести з

Фокус уваги до Криму треба перенести з "внутрішньоукраїнського" на міжнародний – Джапарова

Укрінформ
Питання Криму треба порушувати на високому міжнародному політичному рівні, а фокус його має бути перенесений з "внутрішньоукраїнського" аспекту на саме міжнародний.

Про це сказала перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, виступаючи на відеоконференції "Окупований Крим: шлях до деокупації" 18 червня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"На сьогодні найголовнішим є те, що ми повинні переглянути, змінити фокус нашої уваги. (Окупація Криму) - це не внутрішня українська історія, це більш широка перспектива Чорноморського регіону, Середземномор’я; це кейс, у який залучені багато країн", - заявила Джапарова.

Вона зазначила, що те, що трапилося в 2014 році – це питання порушення міжнародного права, це питання безпеки та оборони. Те, що відбувається зараз, це мілітаризація регіону, розширення російського військового впливу, де Крим – випробувальна база російської армії. Це також загроза експансії російської агресії на більш широкий регіон.

"Я упевнена, що наслідки окупації не є внутрішньою історією України, вона має набагато більш широкий вплив на міжнародну безпеку, на оборону", - підсумувала дипломат.

Вона повідомила, що зараз у МЗС проробляється ідея "перезапуску міжнародного формату, діалогової платформи, присвяченої Криму". За її словами, це буде "багатовимірна платформа".

Читайте також: Євросоюз оприлюднив рішення про продовження “кримських” санкцій проти Росії

Джапарова подякувала ЄС за продовження на рік кримського пакету санкцій, назвавши їх найбільш ефективним інструментом, підкреслила, що політика санкцій і невизнання анексії, так само як засудження порушень прав людини має продовжуватися та посилюватися. Зняття санкцій може вібдутися лише після завершення агресії, а не через пандемію, чого намагаються зараз досягнути росіяни, додала вона.

Вона також акцентувала на важливості доступу до окупованого Криму моніторинговим і міжнародним організаціям і місіям. Україна сподівається на візит спецпредставника ЄС з питань прав людини, якого готова проводити до адміністративного кордону з АРК. Вона також повторила, що Київ розраховує на "сильний голос ЄС" у питанні звільнення політв’язнів у Криму та на допомогу в притягненні до відповідальності винних у порушенні прав людини, злочину, який наразі залишається без покарання.

Як повідомляв Укрінформ, 18 червня Рада Євросоюзу оприлюднила рішення щодо продовження ще на рік обмежувальних заходів проти Російської Федерації за анексію Криму.

Обмежувальні заходи включають заборону на імпорт товарів походженням з Криму або Севастополя до ЄС, на інфраструктурні або фінансові інвестиції та на туристичні послуги в Криму і Севастополі. Заборона ЄС стосується також експорту певного переліку товарів та технологій для компаній, що діють у Криму, або для їх використання в секторах транспорту, телекомунікації, енергетики, а також для розвідки, розробки та видобутку нафти, газу або мінеральних ресурсів.

Ці санкції були вперше застосовані Євросоюзом у червні 2014 року у відповідь на спроби навмисного підриву територіальної цілісності України та її дестабілізації. Інші обмежувальні заходи проти РФ включають економічні санкції, спрямовані проти окремих секторів економіки Росії, а також індивідуальні обмежувальні заходи.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-