Всесвітній конгрес кримських татар у Києві: три кейси про головне

Всесвітній конгрес кримських татар у Києві: три кейси про головне

Укрінформ
РФ не залишає спроб внести розкол у діяльність кримськотатарських організацій діаспори

Міжнародну діяльність, питання освіти та культури кримських татар в Україні, а також ситуацію в окупованому Криму обговорили нещодавно у Києві.

Минулими вихідними у Києві відбулося чергове засідання виконавчого комітету Всесвітнього конгресу кримських татар (ВККТ), на яке, крім членів виконкому ВККТ, запросили членів Меджлісу кримськотатарського народу та делегатів Курултаю (національного з'їзду кримських татар), у тому числі – гостей з Криму.

Зібралися у Києві і представники кримськотатарської діаспори з Туреччини, Румунії, Польщі та Литви, а представниця США брала участь у засіданні конгресу по скайпу.

Рефат Чубаров. Фото: qha.com.ua
Фото: qha.com.ua

Зі звітною доповіддю про роботу ВККТ, який не збирався з січня 2019 року, виступив його голова Рефат Чубаров. Події і проблеми, про які говорили доповідач і ті, хто виступав у дебатах, можна розділити на три кейси, кожен з яких проаналізував кореспондент Укрінформу.

"ПОДОРОЖІ" КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО ПРАПОРА

Розділ міжнародної діяльності Всесвітнього конгресу кримських татар став найоб'ємнішим, а знаковою його акцією, організованою за звітний період конгресом спільно з представниками діаспори та Кримськотатарським ресурсним центром, була поїздка блакитного полотнища з золотою тамгою чотирма континентами і 28 країнами світу.

В рамках руху "Об'єднані прапором – #LIBERATECRIMEA" кримськотатарський прапор протягом дев'яти місяців "мандрував" світом і "розповідав про проблеми, яких зазнають мешканці Криму і корінний народ півострова після російської окупації, а також про те, на яку допомогу міжнародного співтовариства чекає сьогодні Україна.

Кримськотатарський прапор побував у всіх політичних столицях світу, у тому числі в Нью-Йорку, Брюсселі, Відні, Берліні, Парижі. Як вважають організатори акції, така міжнародна презентація кримськотатарського прапору була важливою як для інформованості світової спільноти, так і для громадян України. Акція посилила гасло «Два прапори – одна країна», що з'явилося у 2014 році. Але ще більш важливою ця акція, яка стартувала у Києві 12 жовтня 2018 року і завершилася 24 червня 2019-го в аеропорту «Бориспіль», була для кримчан, які побачили приклад боротьби України за свою територію та ілюстрацію того, як народна дипломатія може працювати разом з професіоналами МЗС.

Серед важливих напрямів міжнародного вектора ВККТ – підтримка студентів, які навчаються за кордоном, проведення з ними зустрічей, як, наприклад, з кримськими татарами – студентами турецьких вишів.

Розмови про те, що насправді відбувається у відносинах між Україною і Росією і чому російська окупація Криму знищує корінний народ півострова, важливі, оскільки інформаційний фронт – дуже серйозний напрям роботи.

Недим Усеинов. Фото: niklife.com.ua
Недім Усеїнов. Фото: niklife.com.ua

Саме цю думку підкреслив у своєму виступі керівник організації "Кримський дім" у Варшаві Недім Усеїнов. За його словами, достовірної інформації про Україну і окупований Крим у Польщі не завжди достатньо, тому що в країні активно працюють російські пропагандистські канали. Для того, щоб протистояти фейкам "Раша тудей" і "Спутника", доводиться часто бувати на польському телебаченні і радіо, а також використовувати трибуни університетських аудиторій і міжнародних форумів, які відбуваються у Варшаві.

Але краще за будь-які виступи, вважає Усеїнов, спрацював театральний перфоманс "Трава пробиває землю", здійснений кримським режисером Галиною Джикаєвою. Його основою стали сучасна кримськотатарська поезія та звіт організацій КримЅОЅ і Amnesty International про катування та інші порушення прав людини в Криму і на Сході України.

Голова Спілки громад литовських татар Адас Якубаускас, який представляв на конгресі кримськотатарську діаспору Литви, розповів про ще один важливий і результативний аспект роботи. Як відомо, Сейм Литви слідом за Україною та Латвією цього року ухвалив резолюцію про визнання геноцидом злочину Радянського Союзу проти кримських татар у 1944 році, а також про засудження нинішньої політики Росії щодо кримськотатарського народу. Як виявилося, для того, щоб за цей документ проголосували депутати литовського сейму, було мало простої симпатії Литви до українців і кримських татар.

Адас Якубаускас. Фото: veidas.lt
Адас Якубаускас. Фото: veidas.lt

Як розповів Адас Якубаускас, для того, щоб Литва у такий спосіб висловила свою підтримку Україні в її боротьбі з російською агресією, кримськотатарська діаспора в країні активно працювала з литовськими політиками і постійно тримала їх у курсі проблем України, окупованого Криму і кримських татар.

«Такі зустрічі принаймні раз чи двічі на місяць відбувалися в парламенті, уряді і Міністерстві закордонних справ Литви», – розповів Якубаускас.

Нині, зазначив він, у Литві замість Далі Грибаускайте обраний Гітанас Науседа, «і ми вже налагоджуємо близькі відносини з офісом нового президента». Член Всесвітнього конгресу кримських татар не сумнівається, що завдяки, в тому числі, і таким контактам – «Литва і надалі залишатиметься адвокатом кримських татар і України загалом, як це було і раніше».

Голова товариства культури та взаємодопомоги кримських татар Туреччини Мукремін Шахін у своєму виступі на конгресі підкреслив, що надбанням їхньої кримськотатарської діаспори за звітний період стало те, що держава вперше виступила в ролі організатора Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

У Туреччині громадські організації кримських татар в силу їх чисельності (налічують до 6 млн нащадків вихідців з Криму), давно і активно працюють з метою політичної, соціальної та культурної підтримки співвітчизників, але у 2019 році – на 75-річчя трагічної кримської дати – влада вирішила не просто спостерігати за громадськими діячами, а стала організатором і учасником численних акцій, в тому числі і перед російським посольством в Туреччині.

Мукремин Шахин. Фото: qha.com.ua
Мукремін Шахін. Фото: qha.com.ua

І все ж Мукремін Шахін жалівся, що Російська Федерація не залишає спроб внести розкол у діяльність кримськотатарських громадських організацій Туреччини, на що витрачає мільйони доларів, якими, можливо, і не нехтує влада.

«Але ніякі мільйони доларів не роз'єднають кримських татар у Туреччині... В Стамбулі свого часу Номан Челебіджихан (убитий совєтами перший голова Курултаю кримських татар – ред.) створив свою першу партію, тут жив і працював Джафер Сейдамет (соратник Челебіджихана по Курултаю, якому вдалося емігрувати до Туреччини – ред.)... Нас розколювати марно», – заявив Шахін.

Окрім вирішення стратегічних питань, з допомогою яких ВККТ прагне через своїх представників впливати на те, щоб парламенти та уряди країн надавали максимальну підтримку Україні в її протистоянні з Росією, кримськотатарська діаспора вирішує конкретні завдання допомоги людям і організаціям. Наприклад, з подачі кримськотатарської діаспори МЗС Литви вже четвертий рік фінансує діяльність громадської організації кримськотатарських жінок, які проживають у Львові. У Польщі кримськотатарська діаспора організовує літній відпочинок школярів і студентів з Криму. А діаспора у Туреччині виплачує свої стипендії кримськотатарським студентам, які навчаються в Україні.

У переліку заходів міжнародного кейсу – зустрічі зі світовими політиками і лідерами найвпливовіших країн, з представниками міжнародних організацій і політичних партій, виступи на форумі корінних народів у Нью-Йорку і на круглому столі з корінних народів України в Естонії, відкриття Об'єднаного центру кримськотатарської діаспори Туреччини в Анкарі за участю президента Зеленського.

«Усі ці і багато інших заходів – гучні і не дуже, мають великі наслідки і не завершилися поки нічим, – ми робимо все, що в наших силах, щоб вони працювали на благо Криму та України», – сказав у своїй доповіді Рефат Чубаров.

ЧУБАРОВ: КІЛЬКІСТЬ ДІТЕЙ З КРИМУ ЗРОСТАЄ, У КИЄВІ ПОТРІБНА НОВА ШКОЛА

В українському кейсі Всесвітнього конгресу кримських татар згадується про безліч зустрічей з молоддю і студентами українських вишів, в яких задіяні громадські організації, члени Меджлісу та активісти. Їхня мета — проведення роз'яснювальної роботи про ситуацію в Криму, про долі кримських в'язнів Кремля. Такі зустрічі відбулися у Вінниці, Чернігові та інших містах. Є кілька проєктів, в ході яких у Харкові, Краматорську та Києві проходили аналогічні зустрічі з письменниками і журналістами.

Як розповів Чубаров, цього року, окрім інформування українців про злочини СРСР і російської держави проти корінного народу Криму, спільно з Міністерством інформаційної політики (в особі заступника міністра Еміне Джеппар (Еміне Джапарової)) 18 травня у Національному комплексі "Експоцентр України" у Києві відкрили виставку, "яка розкривала злочинну філософію геноциду" і спрагу життя і відродження народу, що протистоїть їй.

ВККТ опікується діяльністю громадської організації "Кримська родина” – “Къырым аиле". Під керівництвом цієї організації в одній з київських шкіл два рази на тиждень – в суботу і в неділю – для дітей проводять заняття з кримськотатарської мови.

Учні недільної школи також вивчають літературу та історію кримських татар і долучаються до національних танців.

За словами Чубарова, щорічно в Україну приїжджає додатково до 120 дітей з Криму, тому, у зв'язку із збільшенням кількості кримських татар, "ми прийшли до необхідності будівництва у Києві нової школи".

Щодо питання встановлення у столиці меморіального знаку, присвяченого пам'яті жертв депортації, то питання поки стоїть на місці, сказав він, додавши лише, що оголошено конкурс на створення пам'ятника.

Цікавим було повідомлення про захід, що відбувся в селі Бережанка Херсонської області, під час якого між Меджлісом і місцевою громадою було досягнуто домовленості про встановлення пам'ятного знака про факт спільного успішного виступу запорізьких козаків і аскерів Кримського ханства проти спільних ворогів.

"Ми з великою увагою ставимося до таких заходів і подібних історичних фактів і вважаємо за потрібне їх підтримувати і примножувати", – сказав глава ВККТ.

СПРОБА ЗАЙНЯТИСЯ ПОЛІТИКОЮ В КРИМУ МОЖЕ ЗАКІНЧИТИСЯ ПЛАЧЕВНО

Перелік кримського кейсу подій у доповіді Чубарова був найкоротшим. Це і зрозуміло – з одного боку, всі плани і завдання, які ставляться за межами Криму, в тому числі в країнах, де представлена кримськотатарська діаспора, визначають за мету відновлення нормального життя на півострові. Але і там, повідомили учасники конгресу, які прибули з Криму, чимало робиться для цього. Однак глава ВККТ не вважає за потрібне про це відкрито розповідати, оскільки будь-який прояв інакомислення або поглядів, які не співпадають з політикою окупаційної влади, жорстоко переслідується силовими структурами РФ.

Хіба що теплий прийом "материковими" кримськими татарами юних спортсменів з Криму на святі у Київі або участь кримських авторів у щорічному книжковому ярмарку у Львові не здадуться ФСБ проявом тероризму.

Подякував Чубаров від імені ВККТ і окремим активістам за підтримку сімей кримськотатарських і проукраїнських арештантів і політв'язнів. Але ще більшу подяку глава ВККТ висловив співвітчизникам за провал російських виборів у Криму (до урн для голосування прийшли лише близько 30% «виборців») і безуспішні спроби Росії втягнути кримських татар у «виборчий процес».

Втім, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джеляль вважає, що підрахунками політичних дивідендів обмежуватися не варто, а потрібно знаходити ресурси і час для культурного діалогу жителів Криму з українськими громадянами.

Нариман Джелялов
Наріман Джеляль

Самі ж кримські татари, за його словами, дуже багато намагаються робити для відновлення свого культурного фонду і вдосконалення освітнього рівня.

Що ж, можливо, він має рацію, оскільки реальність в Криму така, що спроба людини зайнятися там політикою обертається тим, що політика починає займатися нею.

Чергове засідання виконкому Конгресу кримських татар, яке зібрало представників з різних країн і тому проводилося трьома мовами, часом з допомогою перекладача, закінчилося, залишивши, можливо, найгостріші теми за зачиненими дверима.

Всесвітній конгрес кримських татар був скликаний рішенням Меджлісу кримськотатарського народу від 18 березня 2018 року. Вперше ВККТ зібрався 19 травня 2019 року в Бахчисараї. Метою діяльності Всесвітнього Конгресу кримських татар є об'єднання і координація зусиль громадських організацій кримських татар, створених в Україні та інших країнах для сприяння процесу відродження і подальшого розвитку кримськотатарського народу, який повертається після десятиліть вигнання на історичну батьківщину — Крим.

Зера Аширова, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-