Майже всі релігійні громади в Криму зазнають утисків і переслідувань

Майже всі релігійні громади в Криму зазнають утисків і переслідувань

Резолюція
Укрінформ
Релігійні діячі та правозахисники оприлюднили Резолюцію щодо свободи релігії на окупованих Російською Федерацією українських територіях Криму та Донбасу.

Документ був представлений на прес-конференції у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На жаль, ми змушені констатувати, що за час окупації Криму майже всі релігійні громади, всі релігійні організації зазнали утисків, обмежень, переслідувань, окрім церкви московського патріархату. Ми моніторимо та фіксуємо це, щороку та щомісяця передаємо цю інформацію у міжнародні організації”, - сказала голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

За її словами, на півострові від суттєвих утисків та навіть кримінального переслідування потерпають мусульмани. “Нам відомо, що нині за ґратами перебуває 56 людей, яких незаконно із порушенням фундаментальних прав звинуватили за терористичними статтями, за приналежність Hizbut Tahrir, яка заборонена у Росії. Але нічого спільного з терористичною діяльністю ці люди не мають”, - наголосила керівник організації.

Більш того, додала вона, було неодноразово зафіксовано випадки, коли релігійна ознака використовується окупаційною владою заради того, щоб переслідувати не лише релігійних діячів та активістів, а й журналістів, громадських діячів.

Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров також занепокоєний станом свободи релігії на Донбасі. “Ми бачимо, що на тимчасово не підконтрольних Україні територіях представники російської влади та ті, кого вони підтримують у вигляді квазівлад цих окупованих територій, ведуть ту саму політику. Тому дуже важливо об’єднати зусилля і релігійних конфесій, і громадськості для того, щоб протистояти цим діям”, - сказав він.

Резолюцію щодо свободи релігії на окупованих Російською Федерацією українських територіях Криму та Донбасу підтримали представники 24 церков і релігійних організацій та 24 громадських організацій. Підписанти звернулися до міжнародної спільноти та погодилися заснувати Круглий стіл із релігійної свободи в Україні з метою подальшого розвитку діалогу та взаємодії.

“Ми маємо започаткувати цей майданчик та подавати для світової спільноти інформацію про справжній стан. Це надзвичайно важливо”, - наголосив керівник Департаменту зовнішніх зв'язків в Україні, митрофорний протоієрей Української Греко-Католицької Церкви о. Олекса Петрів.

Перший заступник старшого єпископа Української Церкви християн віри євангельської пастор Анатолій Козачок зауважив, що донедавна у так званій ЛНР жодного релігійного статуту не було перереєстровано, а в так званій ДНР нібито один статут таки перереєстрували. “Скоріш за все, не було такої цілі, щоб зробити перереєстрацію та дати свободу для церков, а швидше за все, була ціль зібрати інформацію про всіх вірян. Бо у більшості місць вимагали повні списки всіх, хто відвідує церкву. Якщо аналізувати, то бачимо, що йде потужна робота для того, щоб зачистити релігійне середовище, а в даному випадку я говорю про християнське середовище, під одну конфесію. І дати їй більше свободи, а всіх інших або витіснити або поставити у нелегальне становище з тим, щоб офіційно вести переслідування”, - сказав він.

На його думку, на окупованих територіях, скоріше за все, хочуть зробити усе задля розірвання відносин з усіма церквами на тій території, аби не було контактів з українськими та всіма братськими церквами.

Представник Об'єднання іудейських релігійних організацій України, юридичний радник Головного Рабина м. Києва та України Геннадій Білорицький бачить три шляхи того, як можна допомогти вірянам на окупованих територіях.

”Перший шлях — надання гуманітарної допомоги вірянам, церквам та релігійним організаціям, зареєстрованим чи не зареєстрованим, або тим, які перебувають у стадії перереєстрації — немає значення, бо це ж реальні люди”, - сказав він.

Читайте також: Адвокат сказав, навіщо Балуха систематично відправляють у штрафний ізолятор

По-друге, додав Білорицький, необхідно створити умови для тих, хто вирішив змінити місце проживання, відкрити нову сторінку свого життя на підконтрольних українській владі територіях. ”Держава має для цього зробити багато, але й громадськість та релігійні організації мають підставити своє плече”, - додав він.

Юридичний радник Головного Рабина м. Києва та України також запропонував іще один шлях для тих, хто таки вирішить залишитися жити в окупованому Криму та на Донбасі — шлях постійного публічного обговорення тих нагальних проблем, які існують на тимчасово не підконтрольних Україні територіях.

"Ми повинні постійно говорити нашим міжнародним партнерам, говорити Російській Федерації, говорити українській владі, що ця проблема є, і треба дивитися за тим, як гуманітарні аспекти прав людини на цих територіях дотримуються. Ми маємо тримати це під контролем”, - наголосив він.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-