Пам'яті старшого сержанта Сергія Клованича (позивний «Поляк»)

Сергій Клованич був старшим сержантом, інструктором групи інструкторів 101-ї бригади територіальної оборони Закарпаття.

31 грудня 2025 року під час бойового завдання він отримав важке поранення. Побратими евакуювали Сергія з поля бою, однак 7 січня він помер у госпіталі.

Захисника поховали 10 січня 2026 року у с. Боронява Хустського району.

Побратими поділились спогадами про «Поляка» - надійного товариша і мужнього солдата, який завжди був готовий прийти на допомогу.

«Сергій був не просто командиром чи побратимом - він був лідером і основним мотиватором. Саме він сформував «кістяк» групи інструкторів, об’єднавши абсолютно різних людей у єдиний механізм. Як кращий фахівець з вогневої підготовки, він знав зброю досконало, але ще краще він знав людей. Мав рідкісний дар - бачив людину наскрізь», - розповідає командир групи інструкторів «Рудий».

«Він точно знав, на що кожен із нас здатний у бою, на кого можна покластися, а де треба підставити плече. Разом ми виходили на найскладніші бойові завдання. І навіть у найважчі хвилини його весела, добра та життєрадісна натура не давала нам падати духом», - так згадують побратими «Поляка».

Сергій щиро захоплювався історією України, постійно вивчав та досліджував історію краю, який захищав, та надихав побратимів розуміти, за що вони стоять. Друзі згадують його неперевершені кулінарні здібності: кажуть, він міг створити шедевр навіть у польових умовах,  природжений гуморист, душа компанії. Його жага до пригод була заразною, а його любов до тварин - безмежною.

Сергій був максимально щирим. Розумним. Справжнім. Він пішов, залишивши по собі величезну порожнечу, але й водночас і величезне світло.

Дякуємо за кожен вихід. Дякуємо за науку. Ти назавжди в строю, брате.

Світлана Олинець

Фото з родинного архіву

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform