Памʼяті солдата-артилериста Тараса Цьоми (позивний «Цвях»)
Війна забрала в нього майбутнє - щасливі сімейні ранки та вечори, досягнення у роботі, неймовірні враження
22 листопада 2026
Війна забрала в нього майбутнє - щасливі сімейні ранки та вечори, досягнення у роботі, неймовірні враження
21 листопада 2026
«Мені є за що боротися і заради кого жити»
20 листопада 2026
Не втрачав оптимізму за жодних обставин
19 листопада 2026
Дуже любив життя, свободу, дітей і гори
18 листопада 2026
Любив авіацію, мотоцикли й активне життя, а з першого дня великої війни став на захист України
17 листопада 2026
Загинув від ворожого КАБа, рятуючи життя інших
16 листопада 2026
Не шукав гучних слів - просто робив те, що вважав правильним
15 листопада 2026
Доброволець захищав свою Оболонь, Київ і всю країну
14 листопада 2026
«Якщо Бог збирає на небі рок-гурт, то Діма точно буде там барабанщиком»
13 листопада 2026
Воїну назавжди 45 років
12 листопада 2026
Навички військового морський піхотинець почав здобувати із 13 років
11 листопада 2026
Мріяв про створення музею мініатюр
10 листопада 2026
Там, де вона була, завжди лунав сміх
09 листопада 2026
Розбирався в людях і був душею компанії
08 листопада 2026
Загинув у бою на Донеччині, врятувавши побратимів із ворожої засідки
07 листопада 2026
Понад усе любив автомобілі та музику
06 листопада 2026
Кадровий військовий був учасником АТО/OOC
05 листопада 2026
Йому назавжди 51
04 листопада 2026
Волонтер і воїн, який після загибелі брата та власного поранення повернувся на фронт
03 листопада 2026
Був одним із тих молодих українських офіцерів, які влітку 2014 року одними з перших стали на захист країни
02 листопада 2026
У чоловіка змалку був хист допомагати людям і рятувати їх
01 листопада 2026
Як від водія, від нього залежало, чи дістануться бійці до позицій та чи зможуть поранені вибратися з-під обстрілу
31 жовтня 2026
До його слів дослухалися і солдати, і офіцери
30 жовтня 2026
Один із перших вихованців відродженого Пласту, учасник двох революцій та доброволець, який сказав: «Мамо, я обіцяю тобі волю»
29 жовтня 2026
Мав багато друзів, цінував родину, прагнув бути найкращим у всьому
28 жовтня 2026
Відмовився від посади кухаря задля того, щоб стати штурмовиком і звільняти від окупантів рідну землю
27 жовтня 2026
Службі у Збройних Силах присвятив понад три роки життя
26 жовтня 2026
Мріяв зібрати у себе найближчих людей, щоб святкувати перемогу України.
25 жовтня 2026
Бодунов Олег Миколайович, навіки 50 років. Його біографія тісно пов’язана з Києвом та Хмельниччиною. У столиці закінчив Національний університет харчових технологій. Жив і працював у селі Спасівка Сатанівської територіальної громади.
24 жовтня 2026
Загинув, прикривши собою побратима від кулі снайпера
реклама