Пам'яті журналіста, волонтера, добровольця Володимира Даценка (позивний «Борода»)
Він був справжнім, завжди говорив те, що думав, і вчиняв відповідально
26 липня 2026
Він був справжнім, завжди говорив те, що думав, і вчиняв відповідально
25 липня 2026
Вороги називали його танк «чорна смерть», а він – «наш дружочок»
24 липня 2026
Телевізійний операторський досвід із 2022 року зберігав у позивному
23 липня 2026
Колумбієць добровільно долучився до українських Сил Оборони, був еталонним воїном та побратимом
22 липня 2026
Мріяв побудувати будинок для родини, але віддав життя, захищаючи Україну
21 липня 2026
Попри усі ризики знову і знову їхав туди, де чекали допомоги найбільше
20 липня 2026
Студент Острозької академії поліг за Батьківщину за кілька днів до 19-річчя
19 липня 2026
Хотів, щоб бійці бачили: командир їх ніколи не покине, тому йшов разом із ними на штурм ворожих позицій
18 липня 2026
Науковець і воїн, який присвятив себе служінню Україні
17 липня 2026
З дитинства мріяв стати військовим
16 липня 2026
Завжди ішов туди, де найважче
15 липня 2026
У найважчих умовах залишався спокійним, виваженим і завжди виконував поставлені завдання до кінця
14 липня 2026
Йшов у бій разом зі своїми підлеглими
13 липня 2026
Кіборг повернувся із-за кордону, щоби захищати свою країну
12 липня 2026
30 вересня 2025 року Президент України присвоїв 42-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України почесне найменування «імені Героя України Валерія Гудзя»
11 липня 2026
Мріяв стати професійним футболістом і створити власну родину, але добровільно пішов боронити країну у складі легендарного батальйону «Вовки да Вінчі»
10 липня 2026
Все своє життя присвятив порятунку тварин
09 липня 2026
Разом із сином поклали життя за Україну
08 липня 2026
Перед початком повномасштабного вторгнення навчався на медбрата
07 липня 2026
Через рік після загибелі Володимира його молодший син здобуває медалі на татамі під прапором спецпідрозділу "Артан"
06 липня 2026
Став прикладом поєднання журналістики та військової служби
05 липня 2026
Односельчани кажуть про нього: «На таких людях, як Коля, і тримається наш світ…»
04 липня 2026
Без вагань повернувся до війська, щоб захистити тих, кого любив
03 липня 2026
Називав службу в ЗСУ найкращою роботою в світі
02 липня 2026
Став на захист України навесні 2014 року та віддав життя під час визволення Херсонщини у вересні 2022 року
01 липня 2026
Мріяв розвивати гірський туризм в рідному Закарпатті
30 червня 2026
Захищав ДАП і мріяв долучитися до Французького легіону
29 червня 2026
«Воїн із посмішкою», який став на захист України у найважчий час
28 червня 2026
Завжди працював на передньому краї, висвітлюючи хід бойових дій
27 червня 2026
«Квіти сплетуться колючою проволкою, стебла перетворяться на ягозу, маки заплачуть кров'ю, соняшник зимою побачить росу» - незадовго до загибелі Богдан написав свій останній вірш
реклама