Березневий рубіж: чому наступні тижні критичні для Росії
Російська воєнна машина продовжує рухатися виключно тому, що поки є ресурс гасити регіональні дисбаланси. Як тільки федеральні струмочки збідніють (вони всі зав’язані на нафту), це буде навіть не колапс.
Без зміни підходу до поповнення армії в рф (мобілізація) у них не з’явиться ресурс для масштабних дій. Хіба що за рахунок нових корейців. Але корейці та імітація прагнення до миру погано сумісні.
Тому я і звертаю увагу: ризики продовження війни до кінця року і далі для кремля можуть бути компенсовані виключно цінним призом у вигляді демонтажу України. Якщо Україна не валиться – росія може бути перекинута у внутрішні проблеми.
Або валити, або морозити.
Проблеми української армії відомі. Нові ризики з огляду на зміну американських підходів очевидні. Нюанс у тому, що рахунок іде буквально на тижні.
Якщо до умовного 1 квітня росіяни не зможуть нас вибити з Курська і продавити на якомусь із напрямків (Куп’янськ, Костянтинівка, Покровськ), їм буде вкрай складно технічно скористатися бонусами у вигляді послаблення/відключення допомоги США. Просто не буде сил.
А для Трампа це вже буде 2 місяці біля керма без проривів на тлі наростаючої фронди.
Звідси градус риторики, який шокує в т.ч. американців.
Загалом березень – місяць жахів. А ось після нього можуть відкритися лінії, які ми зараз не бачимо. Головне зараз – забезпечити армії можливість утримувати зону ураження на 10+ км.
Ефективна робота цієї м’ясорубки призведе до того, що у рф не залишиться жодних варіантів, крім гри на виборах.
А це вже інша історія. З нею розберемося у відповідний час.
Олексій Копитько, координатор групи «Інформаційний спротив», співзасновник аналітичного центру DREAM Hub
реклама