Армія РФ зменшує кількість атак і скидає КАБи на свою територію: що це означає
Генштаб ЗСУ протягом певного часу фіксує зниження кількості бойових зіткнень на фронті. Чи це означає, що російська окупаційна армія готується до паузи? Такі висновки робити зарано, оскільки фронт досить "сегментований" – на пріоритетних для противника напрямках його активність, як і раніше, висока. Однак через величезні втрати ворог дійсно може потребувати паузи.
Якщо така оперативна пауза справді буде, Сили оборони зможуть скористатися нею, щоб провести ротацію, підтягнути додаткові сили та ресурси. Але незалежно від активності ворога перед українською армією стоїть ще одне важливе завдання – розв'язати проблеми мобілізації.
Таку думку в інтерв'ю Тетяні Гайжевській (OBOZ.UA) висловив військовий експерт Владислав Селезньов.
- Чи вважаєте ви, що активність ворога має тенденції до зниження? Якщо так, то з чим це може бути пов'язано?
- Щодо динаміки на полі бою, то вона відрізняється певною сегментованістю. Є ділянки фронту, де говорити про стагнацію не доводиться, наприклад, ідеться про Покровський напрямок, про бої, які відбуваються на Курахівському напрямку. Бої у районі Часового Яру й Торецька також тривають. Тому говорити загалом про серйозну стагнацію на полі бою я не ризикнув би.
Тут для мене більш значущим є інший фактор – кількість КАБів, які противник використав, зокрема, 4 лютого – їх було 124. Причому більш ніж половина з них прилетіла по території Курської області РФ. Очевидно, якби не бої там, ці КАБи прилетіли б на нашу територію – на Сумщину, Чернігівщину, Харківську область. Тут же противник використовує фактор вогневого впливу, щоб буквально руйнувати будинки, об'єкти соціальної інфраструктури біля Курської області РФ.
Говорити про те, що наступальний потенціал російської армії вихолощений, я не став би. Можливо, деяке зниження активності може бути пов'язане з тим, що противник зазнав серйозних втрат і зараз потребує хоча б короткострокової оперативної паузи, але кількість бойових зіткнень, як і раніше, чимала. Отже, казати про стагнацію на полі бою поки що передчасно.
- Якщо справді якась пауза станеться, на вашу думку, чи можна було б Силам оборони України скористатися цим?
- Безумовно, це дуже важливий фактор, який дозволить нам, можливо, провести якісь заходи щодо ротації підрозділів, які тривалий час перебувають на передовій. Цей час дозволить нам підтягнути додаткові сили, засоби та ресурси для тих підрозділів, які виконують бойові завдання.
Тобто фактор оперативної паузи був би сприятливим для нас. Але цієї оперативної паузи немає. Ми чекали її на початку жовтня минулого року, але цього не сталось. 80 бойових зіткнень – це також дуже багато. Безумовно, це не 250, як було у середині листопада минулого року, проте – це 80 бойових зіткнень. Багато ділянок фронту продовжують бути досить активними.
- Питання щодо особового складу, мобілізації. За вашими оцінками, протягом якого часу реально суттєво покращити ситуацію з укомплектуванням наших підрозділів?
- Безумовно, миттєво цього не станеться. Насамперед нам необхідно серйозно змінити підходи до інформаційного забезпечення заходів, пов'язаних із мобілізацією. Є така теза: не знаєш, як діяти – дій за законом. Відкриваємо закон України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку" та читаємо, що мобілізацією займаються не виключно ТЦК ЗСУ. Це державний захід, яким керує український уряд на чолі з прем’єр-міністром, у якому беруть участь і представники місцевих органів самоврядування.
Є винятковий перелік посадових осіб, які тією чи іншою мірою мають стосунок до мобілізації. Чому в українському суспільстві крайніми зробили ТЦК, я не розумію. Це абсолютне викривлення тих процесів, які мають бути реалізовані у межах мобілізаційних процедур. Це докорінно неправильно. Тому повернення до джерел, до чіткого та беззаперечного дотримання норми українського законодавства у плані проведення мобілізації, гадаю, слугуватиме гарною основою.
Далі необхідна трансформація наших навчальних центрів та полігонів, де відбувається підготовка. Сирський заявляє, що термін підготовки збільшено у 1,5 раза – з 30 до 45 днів. Але я дивився б у корінь – на змістовну частину цих програм підготовки. Чи достатньо знань, умінь, навичок викладається нашим громадянам, яких призивають? Чи достатньо ефективні та професійні експерти, які організовують цей процес? Чи налагоджений цей процес? Чи раціонально використовується цей час?
А далі – питання організації можливості проявитись на полі бою найбільш ефективним командирам. Адже не секрет, що є підрозділи, до яких буквально стоїть черга з охочих проходити службу там, а є підрозділи, які мають погану славу. Відповідно, кадрова політика має бути спрямована на те, щоб бойовими підрозділами керували ті ефективні офіцери, які мають відповідні знання та навички. І переводити на посади, не пов'язані з особовим складом, тих командирів, які не мають авторитету й недостатньо ефективні на полі бою, зокрема у частині збереження життів та здоров'я підлеглого особового складу.
Безперечно, фактор ресурсів також залишається актуальним. Необхідна достатня кількість озброєнь та боєприпасів до цих озброєнь, щоб українська армія була ефективною.
Резюмуючи: завтра трансформація української армії не станеться, але цими питаннями необхідно займатися не просто сьогодні, а починаючи від учора, якісно та системно трансформуючи й систему військового управління, й систему забезпечення в українській армії, а розпочинати варто з системи мобілізації та мобілізаційної підготовки.
Владислав Селезньов, військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ, полковник
реклама