Польща і Німеччина за тиждень запустять «коаліцію бронетехніки» для України
Про це під час двосторонньої зустрічі з німецьким колегою Борісом Пісторіусом в центрі міноборони РП у Геленові поблизу Варшави заявив віцепрем’єр - міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, передає кореспондент Укрінформу.
«26 березня ми, як співлідери - Польща та Німеччина, активуємо коаліцію бронетехніки для підтримки України. Це одна з найважливіших коаліцій, які були створені»,- заявив Косіняк-Камиш.
Він додав, що Варшава і Берлін є співлідерами цього проєкту, і до нього вже приєдналися інші партнери, такі як Велика Британія, Швеція, Італія.
Своєю чергою Пісторіус підкреслив, що ця коаліція має «довгостроковий характер». За його словами, ключовим є збільшення виробництва усілякого роду оборонної продукції у межах польсько-німецької співпраці.
Польський і німецький міністри також повідомили про формування Сил швидкого реагування в Європі. Зокрема, за словами польського міністра, бойові групи польської і німецької армії у кількості по 2,5 тисячі військовослужбовців до липня цього року будуть у готовності до дій. Косіняк-Камиш зауважив, що до створення цих Сил наразі не приєдналися інші країни, оскільки не всі мають такий потенціал як Польща і Німеччина.
«З липня ми спільно діятимемо в цьому питанні, а протягом року Польща та Німеччина співпрацюватимуть і створюватимуть Сили швидкого реагування», - повідомив польський міністр.
Пісторіус зауважив, що Польща займає центральне місце на східному фланзі НАТО і відіграє ключову роль у підтримці України. Він також повідомив, що в липні заплановані польсько-німецькі міжурядові консультації.
Обидва міністри повідомили, що у травні у Вроцлаві відбудеться зустріч міністрів оборони країн Веймарського трикутника.
«Ми відновлюємо Веймарський трикутник у політичній сфері, у сфері оборони, а також у відносинах між нашими штабами. Ми готуємося до ще більш інтенсивних спільних навчань»,- повідомив Косіняк-Камиш.
Як повідомлялося, польські компанії ОПК, які подали заявки до Єврокомісії на отримання додаткових коштів для виробництва боєприпасів, зокрема і для потреб ЗСУ, отримали від Брюсселя лише 0,4% від загального обсягу фінансування.
Фото: Mykhalchuk Serhii
