«Трибунал для путіна»: правозахисники задокументували 30 різних типів злочинів рф в Україні

«Трибунал для путіна»: правозахисники задокументували 30 різних типів злочинів рф в Україні

Укрінформ
Громадянське суспільство має оперативно збирати докази та свідчення злочинів російської армії в Україні, допомагаючи таким чином національним правоохоронним і міжнародним органам, які зможуть відкрити справи проти злочинців.

Про це Укрінформу розповіла представниця Центру громадянських свобод Олександра Дрік.

Дрік зазначила, що Центр громадянських свобод — правозахисна організація (цьогорічний лауреат Нобелівської премії – ред.), яка з початку повномасштабного вторгнення стала співзасновником ініціативи "Трибунал для путіна", документує злочини, скоєні російською армією в Україні.

«Станом на сьогодні, таких злочинів задокументовано близько 27 тисяч. Це 30 різних типів злочинів, які включають вбивства, тортури, руйнування цивільної інфраструктури, розграбування окупованих міст і так далі», - повідомила Дрік.

Організація не тільки документує ці злочини, вона «адвокатує» відповідальність за них, тому працює як з національними правоохоронними органами, так і міжнародними інструментами та інститутами, такими як Міжнародний кримінальний, Євроюст, Мережа геноциду, Рада Європи, ОБСЄ, ООН тощо. Всі ці майданчики використовуються, щоб розказувати про злочини, з одного боку, а з іншого боку - фіксувати все в офіційних документах і співпрацювати з тими органами, які компетентні розслідувати ці злочини для подальшого притягнення до відповідальності.

Читайте також: Комісія ООН закликає створити реєстр жертв війни проти України

Є кілька способів співпрацювати з правоохоронними органами інших країн: по-перше, є Спільна слідча група (Joint Investigation Team), яка була створена Євроюстом, у яку входять прокурори тих країн, які долучаються до розслідування. Є також інструмент так званої універсальної юрисдикції, відповідно до якого місцеві правоохоронні органи в кожній окремій країні можуть відкривати та розслідувати справи. Вони також можуть співпрацювати з МКС.

«Ми як громадянське суспільство можемо надавати інформацію, що ми, власне, і робимо, на відповідні запити, і яка може бути використана для проведення певних розслідувань. На цьому етапі наша роль як документаторів полягає саме в тому, аби встигнути зафіксувати всі ці факти», - пояснила Дрік.

Водночас вона зазначила, що, станом на сьогодні, є розуміння, що немає в світі такої інституції, яка може притягнути до відповідальності найвище політичне та військове керівництво рф за злочин агресії. Цього немає в юрисдикції МКС, вони не можуть розслідувати цей злочин, попри те, що він записаний у Римському статуті, яким регулюється діяльність МКС, зауважила Дрік.

Відтак, сказала вона, громадянське суспільство підтримує урядову ініціативу зі створення трибуналу конкретно щодо злочину агресії.

«Це мають бути паралельні напрямки: поки ми співпрацюємо з правоохоронними органами – національними та міжнародними – для розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та потенційного геноциду, має також відбуватися встановлення механізму для притягнення до відповідальності за злочин агресії», - вважає Дрік.

Читайте також: Комісія ООН із розслідування порушень в Україні не змогла встановити контакт із росією

Цьому присвячена поїздка делегації, в яку входять українські парламентарії, дипломати та представники громадського суспільства, по кількох столицях – Париж, Берлін, Вашингтон і Лондон.

«Усюди делегація спілкується, зокрема, з представниками парламентів, щоб вони підтримали ідею створення трибуналу», - підкреслила Дрік.

Візит делегації в Берлін триває 1-2 грудня. У програмі - зустрічі в різних комітетах Бундестагу, в МЗС, з експертами та журналістами.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-