Переговори в Мінську: експерти назвали три умови збереження "майданчика"
Про це йдеться у заяві аналітичного центру Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР).
“Мінськ може залишатися майданчиком для переговорів між Україною та Росією, якщо забезпечить три головні умови: нейтральність, логістику та безпеку для учасників”, - прокоментували експерти заяву президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо “безальтернативності Мінська” для переговорів між Києвом та Москвою.
На думку експертів ЦДАКР, якщо з логістичною зручністю та безпекою для учасників переговорів білоруська сторона все ж справляється, то стосовно нейтральності існують великі сумніви. “З точки зору міжнародного права, Білорусь зараз є недружньою державою до України. Оскільки, Росія офіційно визнана Україною країною-агресором та окупантом, Білорусь, яка входить до складу наддержавного утворення “Союзна держава Росії та Білорусі”, об’єктивно, не може бути нейтральною”, - вважають аналітики.
Про не нейтральність Білорусі, окрім суто теоретичних припущень, свідчать і регулярні антиукраїнські голосування білоруської делегації в ООН, і агресивні навчання “Захід-2017”, і ситуація з захопленням російськими спецслужбами на території Білорусі українця Павла Гриба, і арешт українського журналіста Павла Шаройка.
На цьому тлі заяви очільників білоруської держави стосовно бажання формування в Мінську нейтрального майданчика, такого собі “Гельсінки-2” для вирішення європейських проблем безпеки, “виглядають відірваними від реальності”. “Для того, щоб стати нейтральним майданчиком, мало назватися “Гельсінки-2”. Треба заслужити довіру партнерів та сусідів. Заслужити не словами, а реальними справами. А цього поки що Мінську бракує”, - заявили в ЦДАКР.
На думку експертів, для України немає значення, в якій країні будуть проходити переговори з Росією щодо ситуації на Донбасі та в Криму. “І останні “перетягування ковдри” між Мінськом і Астаною стосовно того, хто з них більш підходить для цієї місії, з точки зору Києва виглядають як другорядні процеси, особливо, зважаючи на те, що і Білорусь, і Казахстан входять до складу проросійського воєнно-політичного блоку ОДКБ. А це значить, що і в Астані українці будуть відчувати себе не на нейтральній території”, - йдеться у повідомленні.
Як вважають в ЦДАКР, Мінськ має шанси вийти з тіні Москви і продемонструвати прагнення до справжнього нейтралітету. “Заява міністра закордонних справ РБ Макея щодо доцільності залучення до українсько-російських перегорів США може свідчити, що Білорусь намагається вийти з геополітичної “клітки”, в якій її тримає Кремль” - заявили експерти.
На їх переконання, якщо білоруська сторона продемонструє подальші кроки в цьому напрямку, зокрема, щодо розвитку контактів, наприклад, на рівні військових експертів, “або все ж таки набереться сміливості і почне діяти як суб’єкт на арені ООН – це допоможе налагодити довірливі стосунки з Києвом”.
Раніше у вівторок на засіданні Ради безпеки РБ президент Олександр Лукашенко заявив, говорячи про переговори Тристоронньої контактної групи у Мінську, що “реальної альтернативи цьому переговорному майданчику на сьогоднішній день не існує".
Як повідомлялося, 18 січня президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв за підсумками засідання Ради безпеки ООН заявив, що президент США Дональд Трамп пропонує перенести переговори щодо врегулювання конфлікту на Донбасі з Мінська до іншого міста. За словами Назарбаєва, одним з нових місць проведення переговорів може бути Казахстан.
