У Лутковської вказали на ризики законопроекту про реінтеграцію Донбасу
Про це на прес-конференції у понеділок заявив представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини Михайло Чаплига.
"Є дуже багато положень у цьому проекті, які напряму суперечать положенням Конституції України... Існує загроза, що в тому вигляді, в якому цей законопроект підготовлений до другого читання і може бути затверджений, справді становитиме певні ризики для прав і свобод людини", - заявив він.
Зокрема, однією з загроз представник омбудсмена вбачає відсутність механізмів контролю з боку держави над дотриманням прав місцевого населення під час "здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях", яким, за його словами, у документі фактично замінюється поняття "воєнний стан", передбачене Конституцією.
"Коли вводиться режим воєнного стану, виникають у тому числі і обов'язки держави. Так, є право держави обмежувати ті чи інші свободи, але чітко мають бути прописані і вимоги до всіх сторін - хто, за що і як несе відповідальність. Але коли по суті запроваджується воєнний стан у не передбачений законодавством спосіб і фактично обмежуються права і свободи, а з іншого боку - не встановлюються механізми контролю і відповідальності держави - це, ви розумієте, тонка межа", - підкреслив Чаплига.
Він додав, що згідно з нинішньою редакцією законопроекту Збройні сили можуть бути залучені в мирний час без впровадження воєнного стану, "а відтак майно фірм, підприємців, осіб може бути використане з метою захисту інтересів держави, причому в не передбачений Конституцією спосіб".
Дискусійним, на думку представника омбудсмена, є і питання щодо процедури визнання актів народження або смерті громадян, виданих на окупованих територіях.
"Наразі в одній з частин проекту закону в тому вигляді, в якому він підготовлений до другого читання, мова йде про спрощену процедуру визнання актів народження або смерті, виданих так званою "владою" так званих "ЛНР", "ДНР". При цьому процедура для наших співгромадян, які були змушені залишити Крим або залишитися там, лишається такою самою, як і було до цього - в судовий спосіб", - констатував Чаплига.
Крім того, за його словами, цим законопроектом прокуратурі фактично повертається функція загального нагляду.
"Зняття цього загального нагляду – це фактично була одна із ключових реформ, яка відбулася у Генпрокуратурі України. Цим документом надається це право військовій прокуратурі, де вони зможуть вживати тих заходів, які були притаманні прокуратурі за тих часів, коли вона мала право загального нагляду", - зауважив він.
Таким чином, на переконання представника омбудсмена, слід повернутися до початкової редакції цього законопроекту, яка, за його словами, була "не ідеальною, однак там не було явних загроз обмежень прав людини".
Як повідомляв Укрінформ, Президент 4 жовтня 2017 року вніс до Верховної Ради законопроект №7163 "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях". Парламент уже 6 жовтня ухвалив його у першому читанні. Під час розгляду депутати запропонували 673 поправки, з яких 374 були відхилені.
Відповідно до тексту законопроекту тимчасова окупація частини території України стала одним із наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України.
Проектом передбачено, що межі тимчасово окупованих територій в Донецькій та Луганській областях визначаються за поданням Генерального штабу Збройних сил України. Крім того, пропонується законодавчо встановити, що тимчасова окупація Росією територій на Донбасі є нелегітимною, не створює для РФ жодних територіальних прав.
До другого читання в законопроект включили також дату початку окупації української території - 20 лютого 2014 року, а по всьому тексту законопроекту додано положення з приводу окупації Криму.
