Експерт назвала умови, необхідні для ефективної санкційної політики в Україні

Для ведення в Україні ефективної санкційної політики з метою захисту національних інтересів необхідна передусім політична воля.

Про це під час круглого столу на тему "Санкційна політика України. Перезавантаження" в Укрінформі наголосила головний редактор Центру журналістських розслідувань Валентина Самар.

"Не було політичної волі для того, щоб формувати і здійснювати санкційну політику з метою захисту її національних інтересів. Тільки цим можна пояснити той факт, що в Україні закон про санкції був прийнятий тільки восени 2014 року, тоді як санкції США вже вводилися з березня 2014 року. Потім цей закон взагалі лежав без дії і перші санкції були застосовані тільки восени 2015 року", - заявила Самар.

Вона також наголосила на відсутності синхронізації з діями західних і американських партнерів, а також відсутності єдиного верифікованого санкційного списку в Україні.

"Немає єдиного списку санкцій, немає органу, який би здійснював верифікацію даних, оскільки ми знаємо, що для того, щоб уникнути санкційних обмежень, багато компаній перереєструвалися", - сказала експерт, навівши як приклад кримське підприємство "Массандра".

За її словами, через це зі списку санкцій "випали" прізвища деяких олігархів, а також людей з найближчого оточення президента РФ Путіна.

Читайте також: В Україні потрібно створити Державне санкційне бюро - спецпредставник МЗС

Самар також заявила, що в Україні досі немає практики секторальних санкцій.

"Законом передбачено, що РНБО приймає рішення про санкції, указом Президента вони вводяться і Верховна Рада України впродовж 48 годин має їх затвердити. Такого рішення в Україні не було жодного разу за всі ці роки від часу окупації Криму. І навіть якби було, то це було б незаконно, оскільки Верховна Рада України не наділена такими повноваженнями ні законом, ні Конституцією України. Ця норма продовжує існувати", - заявила головний редактор Центру журналістських розслідувань.

Водночас, сказала Самар, існує закон про вільну економічну зону "Крим", який "дозволяє бізнесу робити в Криму те, що забороняється західними санкціями".

Читайте також: Україна готує нові санкції проти РФ через продаж «Масандри»

"Єдиний захід, якого може вжити держава, - це використовувати статтю 332 (прим), яка передбачає відповідальність за порядок в'їзду на окуповану територію Криму, або виїзду з неї", - заявила Самар.

Тож, на її думку, без скасування закону про вільну економічну зону "Крим" усі розмови про ефективну санкційну політику - це "порожні балачки або маніпуляції".

Тим часом народний депутат Валентин Наливайченко заявив, що зареєстрований ним у Верховній Раді законопроєкт «Про національні та міжнародні санкції» ставить за мету захист національних інтересів і нацбезпеки.

«У моєму законопроекті ми даємо чіткі дефініції, визначення, що таке національні санкції, що таке міжнародні санкції, що таке юридичні особи, що таке секторальні санкції і що таке індивідуальні санкції. Тобто, ми йдемо чітким кроком до того, щоб більше не було ситуацій в нашому законодавстві, коли країна-агресор, крім окупації, ще заробляє гроші на території України», - сказав Наливайченко.

За його словами, текст законопроєкту вже опублікований, наступного тижня для його обговорення планується створити робочу групу за участю представників громадськості та експертів.