Галущенко сказав, як Україна може допомогти у захисті ЄС від штучних газових криз
Україна відчуває зацікавленість ЄС в ініціативі Регіонального енергетичного партнерства, яка передбачає використання наших підземних сховищ газу для збереження пального, диверсифікації шляхів його постачання, аби унеможливити цьогорічний сценарій зі штучно створеною ціновою газовою кризою.
Про це у Брюсселі під час зустрічі з журналістами за підсумками переговорів в Єврокомісії заявив міністр енергетики України Герман Галущенко.
«Суть ініціативи в тому, що ми створюємо хаб на території України, та використовуємо наші сховища як резерв газу для проходження таких складних енергетичних криз, яка є сьогодні. Ми розуміємо, що це штучно створена криза, але, з іншого боку, де гарантія, що це не повторюватиметься знову й знову? Насправді тут дуже важливо, що Президент від себе, від Держави дав таку ініціативу. Тут (у Брюсселі – ред.) - вона відповідно й сприймається, що це є серйозна ініціатива, яку ми будемо разом реалізовувати», - сказав український урядовець, відповідаючи на запитання Укрінформу.
Він зауважив, що українські сховища можуть використовуватися для зберігання газу та диверсифікації джерел його постачання для цілого регіону. Це комплексна перспективна ініціатива, можливості якої наразі детально проговорюються з європейцями.
За словами Галущенка, йдеться про стабільність постачання не лише для України, але для великої кількості країн Європи, які потерпають від цієї штучної газової кризи.
«Монополію Газпрому ми обговорювали на всіх зустрічах. Безумовно, ми розуміємо, що це за гра. Те, що відбувається зараз – це питання не комерції, не грошей. Питання про інше. Це питання довгострокових газових контрактів, які дають можливість впливати політично», - сказав міністр.
Він зауважив, що, за його інформацією, Нафтогаз ще не отримав відповідь на скаргу, яку подавав у Єврокомісію стосовно зловживання Газпромом його монопольним становищем, але цей документ вже розглядається в Брюсселі.
При цьому Герман Галущенко окремо наголосив, що в ході переговорів українська делегація чітко висловила думки щодо проєкту «Північного потоку–2», про взаємозв’язок дій Росії та поточного сплеску цін на газ, і про те, що саме зараз, за умову дефіциту газу в Європі, ГТС України фіксує максимальне падіння транзиту російського газу за останні п’ять років.
«Ми поділилися своїм баченням, вислухали бачення наших партнерів. Є багато спільного в розумінні тих процесів, що відбуваються. Важливо, що прийнято рішення - Україна буде запрошена до сертифікації «Північного потоку-2», коли це питання дійде до Єврокомісії. Це теж офіційна позиція, яку ми отримали, за що я дуже дякую нашим партнерам», - сказав міністр енергетики України.
Відповідаючи на уточнювальне запитання Укрінформу про те, наскільки відповідають дійсності російські спекуляції про нібито намір України відбирати газ із магістральних газопроводів, український урядовець рішуче спростував такі припущення, але зауважив при цьому, що перші повідомлення про це з’явилися в українських медіа.
«Ми не будемо відбирати газ. Це по-перше. По друге... Навіть слово важко підібрати... Оце намагання зсередини розтягнути й нагнати страху, - все це використовується назовні. І все це... скажімо так, неправильно», - заявив Галущенко.
Він зауважив, що наразі ситуація із наявністю газу є задовільною. Нафтогаз вже законтрактував необхідні об’єми імпорту газу на лютий, така ж робота буде проводитися у березні.
«Насправді, все буде нормально. Ключове питання зараз в іншому. Ми дивимося вже в перспективу наступної зими. Тому що такої енергетичної кризи ще не було у світі. Впало споживання газу, тому що закриваються підприємства. Кількість трейдерів, які займалися газом, - вона зменшилася драматично. І це Європа!» - підкреслив міністр.
Як вже повідомлялося, восени минулого року та цієї зими в Європі відбувся різкий сплеск цін на газ, які часом перевищували суму у 2000 доларів за 1000 кубометрів. За оцінкою Єврокомісії, цей сплеск був викликаний рядом об’єктивних факторів, зокрема, зростанням світового попиту на газ мірою економічного відновлення після полегшення обмежень, що були пов’язані з пандемією.
Російський Газпром в умовах різкого зростання попиту на газ продовжував виконувати довгострокові контракти, але відмовився від постачання додаткових обсягів газу на європейський ринок.