Естонія готується керувати цифровими держпослугами з-за кордону навіть у разі окупації країни
Про це повідомляє Politico, передає Укрінформ.
Зазначається, що Естонія, населення якої становить 1,3 млн осіб, має спільний із Росією кордон завдовжки 294 км. Таллінн побоюється, що країна може стати однією з перших цілей Москви, якщо Росія вирішить вторгнутися до країни Європейського Союзу. Естонські служби безпеки попереджали про гібридну війну Росії проти Європи, а влада країни звинувачувала Москву в причетності до кібератак, підпалів і пошкодження підводних кабелів зв'язку.
Нині Таллінн планує перенести державні сервіси в хмарні середовища, щоб вони продовжували працювати навіть у разі знищення центрів обробки даних або військового вторгнення.
«Або на випадок знищення центрів обробки даних, або на випадок вторгнення військ, коли ми не зможемо працювати», - пояснив Тьону Грюнберг, один із розробників нової стратегії, колишній заступник генерального секретаря з питань цифрової інфраструктури та кібербезпеки Міністерства юстиції та цифрових справ Естонії.
Країна вже зберігає резервну копію державних даних у так званому цифровому посольстві в Люксембурзі. Вона містить інформацію з державних реєстрів, зокрема дані про громадян, земельні кадастри та законодавство.
«Тепер ми хочемо справді залишатися в мережі, що б не сталося. Усі критично важливі служби мають бути доступними й продовжувати працювати», - сказав Грюнберг.
За його словами, уряд розробляє захищені застосунки на базі хмарних платформ Microsoft Azure та Amazon Web Services, а також власної державної хмарної інфраструктури. Систему розгортають у цифровому посольстві та інших місцях Європи. Цього місяця Грюнберг обійняв посаду генерального директора компанії Levira, що надає послуги технічної інфраструктури.
Радник Міністерства юстиції та цифрових справ з питань ІТ-архітектури та інфраструктури Алан Аллмере зазначив у коментаріPolitico, що Естонія прагне мінімізувати наслідки найгіршого сценарію.
«В ідеалі ми хотіли б створити системи, здатні витримати будь-яку можливу кризу, але насправді жодна країна не може передбачити чи усунути всі ризики. У найгірших сценаріях нам також потрібно зберегти надійну основу, на якій можна буде відбудувати цифрову державу Естонії», - сказав він.
Ризики для цифрової інфраструктури країна усвідомила ще у 2007 році, коли зіткнулася з масштабною хвилею кібератак, що тривала 22 дні та порушила роботу значної частини державних і комерційних сервісів. Згодом естонська влада поклала відповідальність за ці атаки на Росію.
Цей інцидент став одним із перших масштабних прикладів кібератаки, спрямованої проти цілої держави, і спонукав Таллінн докорінно модернізувати цифрову інфраструктуру. У результаті Естонія стала однією з найбільш цифровізованих країн світу.
За словами Аллмере, планування на випадок надзвичайних ситуацій має гарантувати, що «нам ніколи не доведеться починати все з нуля».
Як повідомляв Укрінформ, з вересня електронні листи, надіслані з російських серверів - з адресами, що закінчуються на .ru - більше не надходять до естонських державних установ одразу, а перенаправляються на додаткову перевірку з метою запобігання кібератакам.