Про це заявила міністерка Ірландії з питань освіти, професійної підготовки, будівництва та навичок у сфері клімату Маріан Гаркін під час дебатів у Європарламенті в Брюсселі, присвячених подальшим санкціям ЄС проти Росії у відповідь на посилення атак на Україну, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Найближчі місяці будуть дуже складними для України. З наближенням зими Росія посилює атаки на цивільне населення та цивільну інфраструктуру. Росія завдає ударів по енергетичних об’єктах, транспортних мережах, лікарнях і школах. Мета цих атак — послабити Україну, підірвати її економіку та виснажити її народ. Однак вони в жодному разі не повинні послабити нашу рішучість», — зазначила міністерка.

Вона підкреслила, що здатність Росії вести цю війну залежить від можливості фінансувати її, і нагадала, що Європарламент послідовно закликає до посилення санкцій та рішучіших заходів проти їх обходу.

ЄС послідовно обмежує доступ Росії до доходів від енергоресурсів, фінансових послуг, технологій і товарів, необхідних для військової промисловості, а також продовжує боротьбу проти її «тіньового флоту» танкерів.

«Ці заходи мають значення. Але їхня ефективність також залежить від того, як вони впроваджуються та чи забезпечується їх дотримання», — зауважила Гаркін, додавши, що ЄС має зробити так, аби шляхи обходу санкцій ставали дедалі складнішими й дорожчими.

«Ми готуємося отримати пропозицію Єврокомісії щодо 22-го пакета санкцій, та ірландське головування готове співпрацювати з державами-членами для досягнення швидкого прогресу», — сказала вона.

Вона також наголосила, що посилення тиску на Росію має відбуватися паралельно з подальшою підтримкою України.

Єврокомісарка з питань фінансових послуг Марія Луїш Альбукерке нагадала, що ЄС запровадив заборону на проведення операцій для понад ста російських банків, заборонив експорт до Росії зброї та інших товарів, які можуть бути використані на полі бою, а також призупинив мовлення в ЄС російських медіа, що займалися поширенням пропаганди.

«Санкції діють, і Москва це знає. Вони коштували Росії понад 1 трильйон євро — коштів, які в іншому разі вона могла б витратити на війну. ЄС і надалі відіграватиме провідну роль у запровадженні нових санкцій проти Росії, діючи, де це можливо, узгоджено з партнерами — задля максимального ефекту та запобігання обходу обмежень. Координований тиск є найбільш дієвим: він підсилює як політичний сигнал, так і виконання санкційних вимог. Саме тому ми продовжуємо співпрацювати в різних форматах, зокрема в межах Групи семи», — наголосила єврокомісарка.

Вона додала, що 16 листопада міністри закордонних справ країн ЄС планують затвердити розширення санкційних списків; ці заходи, зокрема, стосуватимуться нафтопереробних заводів та екосистеми «тіньового флоту».

«Ми й надалі використовуватимемо санкції, щоб обмежити здатність Росії вести цю війну, щоб посилювати контроль за дотриманням обмежувальних заходів, протидіяти їх обходу та забезпечувати притягнення до відповідальності за порушення міжнародного права», — зазначила вона, додавши, що Єврокомісія розраховує на підтримку Європарламенту в цих зусиллях.

Євродепутат Міхаель Галер у свою чергу закликав колег, які занепокоєні продовженням підтримки України з боку Євросоюзу на тлі фінансових проблем в окремих країнах-членах ЄС, згадати про те, що саме агресія Росії є першопричиною погіршення економічної ситуації в Європі.

Як повідомляв Укрінформ, на сьогодні ЄС ухвалив уже 21 пакет санкцій проти Росії у відповідь на її збройну агресію проти України.

Фото: pixabay