Холоднокровний розстріл перехожих стрільцем-одинаком в історичному центрі Кракова розірвав інформаційний простір Польщі, спричинивши глибокий шок у польському суспільстві. У новітній історії країни нічого подібного за масштабами й брутальністю ніколи не було. Картинка, яка раніше була відома хіба що з хроніки заокеанських новин, жорстокою реальністю увірвалася в життя поляків.

Шквал інформації, зокрема неперевіреної, домислів і припущень, які ширилися інтернетом у перші години після трагедії, створив сприятливий ґрунт для поширення дезінформації, зокрема антиукраїнської. Варто відділити «зерна від полови» й детально розглянути, що сталося 7 листопада у столиці польських королів, як це впливає на безпекову ситуацію Польщі та як Росія намагається використати цю трагедію у своїх цілях.

ХРОНІКА ТЕРАКТУ

У суботу рівно о 15:00 за місцевим часом до поліцейського відділку Кракова надійшов перший сигнал про стрілянину в центрі міста. Краків є «туристичною меккою» Польщі. У суботній післяобідній час центр міста був переповнений людьми, зокрема туристами з усього світу. За свідченнями очевидців, чоловік у військовій формі, касці й бронежилеті в'їхав на легковому автомобілі Subaru на Головний ринок у центрі міста і розпочав хаотичну стрілянину по перехожих. Обстріляв він також трамвай, що проїжджав повз, і кінні екіпажі, які пропонують туристам оглядові прогулянки. На місце події відразу вирушили поліцейські патрулі, перший з яких уже о 15:03 вступив у вогневий контакт із нападником.

Після цього розпочалося переслідування терориста, який намагався залишити місце злочину на автомобілі. На одній із центральних вулиць автомобіль нападника зіткнувся з іншим автомобілем і зупинився. Оприлюднені численні відео з камер спостереження та від очевидців зафіксували, як з поліцейського автомобіля, що під'їхав ззаду, вискочили двоє правоохоронців і вступили в перестрілку з нападником. У результаті всі троє отримали поранення: один із двох правоохоронців станом на сьогодні перебуває у важкому стані, а нападник – у критичному (у понеділок вранці було констатовано його смерть, – ред.).

Унаслідок теракту загинули чотири жінки і двоє чоловіків віком від 32 до 61 року. Водночас 16 людей отримали поранення. Стан 12 із них, зокрема двох поліцейських, кваліфікували як важкий. Серед загиблих є британець та австрійка, поранення отримали також п'ятеро іноземців, зокрема громадяни Португалії, Німеччини та Росії.

МЗС України в суботу ввечері поінформувало, що серед постраждалих під час теракту в Кракові немає громадян України.

Утім, це були не останні трагічні звістки того дня. У квартирі, де проживав терорист в іншому регіоні Польщі, у суботу ввечері поліцейські виявили тіла трьох загиблих з вогнепальними пораненнями. Згодом стало відомо, що це члени найближчої родини «краківського стрільця»: батьки та 21-річна молодша сестра.

ПРОФІЛЬ НАПАДНИКА

У перші години з'являлася суперечлива інформація про нападника: зокрема, що він може бути іноземцем, раніше служив у війську або що нападників було двоє. Поліція доволі швидко спростувала ці чутки: нападник діяв самостійно. Ним виявився 24-річний громадянин Польщі Міхал Оксінський, який постійно проживав у містечку Островець-Свєнтокшиський Свєнтокшиського воєводства Польщі, розташованому приблизно за 200 км на захід від Кракова. Тим часом Міністерство оборони Польщі спростувало інформацію про те, що він коли-небудь служив в армії. Чоловік навчався в автомобільному технікумі, а після його закінчення працював токарем.

Сусіди розповіли місцевим ЗМІ, що стрілець був тихим і спокійним, трохи «людиною без лиця», яка жила «у своєму світі». Водночас однокласники описували його як доволі вразливу людину, яка в дитинстві дуже емоційно реагувала на образи. Сусіди загалом позитивно характеризували сім'ю, підкреслюючи, що ніщо не вказувало на те, що в ній може розігратися така трагедія.

При цьому Оксінський любив одягатися в чорне і, що суттєво в цій ситуації, був небайдужий до зброї. Разом з батьком він мав дозвіл на володіння нею: у сім'ї було 11 одиниць вогнепальної зброї різних типів. Зокрема, з собою в автомобілі стрілець мав чотири одиниці зброї та понад пів тисячі набоїв. Під час стрілянини в центрі Кракова він використовував цивільну версію автоматичної гвинтівки AR-15. Удома в нападника додатково виявили ще сім одиниць зброї. Польські правоохоронці підтвердили, що чоловік разом з батьком періодично відвідував місцевий тир, щоб удосконалювати навички стрільби. До теракту нападник не притягувався до відповідальності й не перебував у полі зору правоохоронних органів.

З огляду на критичний стан стрільця поліція не змогла відразу його допитати. Смерть терориста може, але не обов'язково означає, що його мотиви залишаться невідомими для широкого загалу. У поліції вже заявили, що продовжуватимуть вивчати, що стало причиною таких дій нападника, які призвели до трагедії: психологічний стан чоловіка, проблеми в сім'ї, захоплення радикальними ідеологіями чи якийсь інший фактор зовнішнього впливу?

Глава МВС Польщі Марцін Кєрвінський у суботу повідомив, що, за попередньою оцінкою, нападник захоплювався «ультраправими ідеологіями», але це потребуватиме додаткового вивчення й підтвердження. Водночас генеральний прокурор Польщі Вальдемар Журек зазначив у неділю, що слідство «має певні докази, які проливають глибше світло на цю драму», але змісту матеріалів слідства розкривати не став.

РЕАКЦІЯ НА ТРАГЕДІЮ

Інформація про теракт у Кракові з великою кількістю жертв викликала справжній шок у польському суспільстві. За масштабом суспільного потрясіння його певною мірою можна порівняти хіба що з реакцією на Смоленську катастрофу у квітні 2010 року. Тоді в Росії розбився президентський літак з 96 польськими громадянами на борту, зокрема президентом Лєхом Качинським. Щоправда, та катастрофа сталася за межами Польщі. Але і тоді, і тепер суспільство пережило глибоку травму внаслідок трагедії. Інформація про теракт у Кракові ненадовго змусила провладний та опозиційний табори припинити неприховану ворожнечу, посилену останніми подіями навколо Конституційного трибуналу Польщі.

Глава польського уряду Дональд Туск відразу назвав події у Кракові терактом й ініціював у суботу ввечері в столиці Малопольського воєводства засідання кризового штабу, у якому особисто взяв участь. Президент Польщі Кароль Навроцький оголосив 8–9 листопада днями національної жалоби в країні. У Кракові вона триватиме до 11 листопада. А в понеділок мер міста Лукаш Гібала ініціював Марш тиші в пам'ять про загиблих. Поряд з антигероєм – краківським стрільцем – у Польщі з'явилися і свої герої. Ними стали двоє поліцейських – Якуб Кулік і Артур Моранський, які нейтралізували терориста. Під час перестрілки вони зазнали важких поранень, але їхньому життю станом на сьогодні не загрожує небезпека. Мер Кракова вже повідомив, що обом поліцейським буде присвоєно звання почесних жителів міста, а державні нагороди вони отримають також з рук президента.

Після короткого єднання на тлі трагедії польські політики знову почали сваритися, зокрема використовуючи тему краківського теракту. Опозиція звинуватила владу в тому, що, попри оголошення в країні другого рівня загрози BRAVO через війну в Україні та загрозу російських диверсій, у центрі Кракова було замало поліції, щоб запобігти трагедії. Зокрема, керівник найбільшого опозиційного телеканалу Польщі TV Republika Томаш Сакевич, який того дня перебував у Кракові, вийшов у прямий ефір свого телеканалу й почав стверджувати, що перебуває біля місця стрілянини та не бачить там жодного поліцейського. Проти нього подали кілька скарг до Національної ради з питань радіомовлення і телебачення Польщі (KRRiT) через поширення неправдивої інформації.

З іншого боку, заява глави МВС Польщі Кєрвінського про те, що нападник мав «праворадикальні погляди», викликала різку негативну реакцію правоконсервативних партій Польщі. Вони звинуватили владу в тому, що уряд нібито планує використати теракт у Кракові, щоб заборонити Марш незалежності – найбільшу щорічну демонстрацію, яку польські націоналістичні сили проводять 11 листопада у Варшаві з нагоди Дня незалежності Польщі. Утім, глава уряду Туск відразу заперечив, що влада нібито планує заборонити згаданий марш на тлі теракту.

На теракт відразу відреагували й за кордоном, де краківського терориста назвали «польським Брейвіком» (норвезьким терористом із праворадикальними поглядами, який у 2011 році вбив 77 людей, – ред.). Першим із закордонних лідерів співчуття польському народові висловив Президент України Володимир Зеленський.

«Шокуючий злочин у Кракові. Від імені українського народу та особисто висловлюю щирі співчуття родинам і близьким загиблих. Цьому нападу немає виправдання, і ми сподіваємося, що винний понесе покарання», – написав у суботу в мережі X Зеленський.

Свої співчуття також публічно висловили голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Прем'єр-міністр Сергій Корецький, глава МЗС Андрій Сибіга. Слова співчуття й підтримки Польщі в ці дні линули з усіх куточків світу.

ФЕЙКИ І ДЕЗІНФОРМАЦІЯ

Теракт у Кракові відразу породив велику кількість фейків і дезінформації, які використовувалися також для поширення антиукраїнських наративів. У публічному просторі почала з'являтися інформація, що нападник є іноземцем, що їх було декілька, що терорист був військовим. Зокрема, вищезгаданий керівник TV Republika Сакевич переконував багатомільйонну аудиторію свого телеканалу, що «відомим є факт про участь у теракті іноземців», припускаючи, що стрілянину могла влаштувати «якась група іноземців», а нападники нібито пересувалися на автомобілі з іноземною реєстрацією. Ця інформація виявилася неправдивою, але могла стати каталізатором агресії проти іноземців у Польщі. Деякі інші правоконсервативні політики також почали поширювати наративи про можливу причетність іноземців до теракту в Кракові.

Запобігаючи можливій хвилі ненависті на національному ґрунті, яка могла спалахнути в Польщі внаслідок краківського теракту, поліція в одній з перших публічних комунікацій наголосила, що нападником був поляк, громадянин країни, який, найімовірніше, діяв самостійно.

Вивчивши досвід України, польська влада створила алгоритми дій для протидії дезінформації, яка супроводжує різні резонансні кризові події. Тому в суботу віцепрем'єр-міністр, міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський ініціював термінову зустріч з командою нещодавно створеного Центру протидії дезінформації Польщі, зазначивши, що відповідні служби діють у «надзвичайному режимі».

Група Міністерства цифровізації Польщі спільно з Центром аналізу дезінформації Науково-академічної комп'ютерної мережі (NASK) оприлюднили сім основних дезінформаційних наративів, які з'явилися в мережі після теракту в Кракові. Зокрема:

• Теракт організував польський уряд, до його здійснення долучився Євросоюз. Цей неправдивий наратив пов'язував події з негативним ставленням окремих суспільних груп до ЄС. Попри свою абсурдність, у перші години після теракту він був надзвичайно популярним: його охоплення сягнуло навіть 200 млн переглядів.

• Польський уряд організував теракт, щоб обґрунтувати скасування Маршу незалежності. Цей наратив мав охоплення 5,6 млн переглядів, але пішов на спад після спростування владою інформації про плани скасувати Марш незалежності.

• Нападник був військовослужбовцем. Наратив охопив майже 18 млн переглядів, однак швидко втратив популярність після оперативного спростування цієї інформації.

• Існує зв'язок між стріляниною в Кракові та протестами біля Конституційного трибуналу Польщі. Цей наратив також був популярним у перші години після нападу, а його сукупне охоплення сягнуло 14 млн переглядів. Основою цієї версії було твердження про недостатню кількість поліцейських на місці події, оскільки їх нібито перекинули до Варшави під Конституційний трибунал.

• Теракт був інсценований за участю статистів. Цей наратив почав розвиватися в неділю, однак мав порівняно обмежене охоплення. Він виник переважно після того, як вичерпалися попередні напрямки поширення дезінформації.

• Нападник був українцем / Україна організувала теракт. Як зазначили в польському міністерстві, цей наратив швидко втратив актуальність після того, як правоохоронні органи підтвердили громадянство нападника.

Як підкреслила польська дослідниця російської дезінформації Анна Мєжинська у статті у виданні OKO.press, особливість російської дезінформаційної кампанії полягала в тому, що після підтвердження польського громадянства нападника пропагандисти не відмовилися від версії про українську причетність, а змінили її: замість тверджень, що нападник був українцем, почали поширювати інформацію про його нібито службу в українському Інтернаціональному легіоні та зв'язки з корпусом «Азов». 

Центральним елементом дезінформаційної кампанії стала фотографія нашивки на бронежилеті нападника із зображенням черепа. Пропагандисти стверджували, що це емблема американської організації Forward Observations Group (FOG), яку вони представляли як приватну військову компанію, пов'язану з найманцями, що воюють на боці України. Насправді нашивка на спорядженні нападника ніколи не була офіційною емблемою FOG. Це так звана «піратська емблема Чорної Бороди», яку можна придбати в інтернеті і яка не свідчить про належність до будь-якого військового підрозділу. Логотип FOG справді має схожий дизайн, але відрізняється важливою деталлю: зображений скелет спрямовує спис на літеру F, а не на червоне серце. Отже, пропагандисти використали зовнішню схожість двох різних зображень, щоб створити хибне враження про зв'язок нападника з американською організацією, а через неї – з Україною.

Польська дослідниця повідомила, що міжнародну кампанію з поширення антиукраїнського фейку розпочали російські Telegram-канали, зокрема SHOT, який належить російському медіахолдингу News Media Holding, заснованому близьким соратником Путіна Юрієм Ковальчуком. Цей наратив підхопили інтернет-ресурси за кордоном, зокрема з Болгарії, Греції, Іспанії, Китаю та В'єтнаму, які вважаються майданчиками для поширення російської дезінформації. До поширення долучилася також білоруська пропаганда, зокрема Міжнародне радіо Білорусь.

Водночас білоруська пропаганда не обмежилася повторенням російських фейків, а творчо розширила дезінформаційну конструкцію. Зокрема, у Білорусі прозвучали натяки, що гвинтівка AR-15, яку використовував нападник, є важкодоступною в Польщі, а отже, терорист був членом організованої групи, яка надала йому цю зброю. Білоруська пропаганда також вигадала фейк про те, що нападник нібито належить до віртуальної терористичної організації «Маніяки. Культ убивств» і що його діяльність могла координуватися з України.

Справжні причини й мотиви дій нападника, які призвели минулими вихідними до жахливих трагедій спочатку в Островці-Свєнтокшиському, а згодом – у Кракові, мають встановити польська поліція та спецслужби. Проте характер дезінформаційної кампанії, яку розгорнула Росія разом зі своїми сателітами в контексті цієї трагедії, свідчить про те, що Кремль використає кожну, навіть найжахливішу трагедію, щоб послабити Польщу зсередини, а також створити нові джерела напруги в українсько-польських відносинах задля підриву союзницької співпраці та спільної протидії агресору. Рішуча реакція польської влади на прояви цієї дезінформації свідчить про те, що Варшава за роки агресії РФ проти України навчилася швидко виявляти й дезавуювати російські фейки, що дозволяє вчасно протидіяти спробам штучно погіршити відносини між Києвом та Варшавою.

Юрій Банахевич, Варшава

Фото: АА, кадр відеозапису Ryan Fournier, michał oksiński, facebook