Принцип «Ніколи знову» не може означати бездіяльність перед агресором - німецька історикиня

Про це заявила в інтерв'ю Укрінформу доцентка кафедри історії Східної та Центрально-Східної Європи Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана Франциска Девіс.

"Ще один важливий момент – напруження всередині німецької культури між принципами "Ніколи знову – війні" та "Ніколи знову – геноциду". "Ніколи знову – війні" часто трактувалося як "Ніколи більше – зброї", і це навіть слугувало аргументом проти підтримки країни, на яку напали. Але в ситуації з агресором "Ніколи знову – геноциду" може означати, що потрібно постачати зброю, аби захистити жертву. Інакше стаєш співучасником", - сказала вона.

За словами Девіс, інструменталізація теми Другої світової війни в Росії, особливо щодо України, розпочалася задовго до 2014 року, а в місяці, що передували повномасштабному вторгненню у 2022 році, це було ще більш радикалізовано.

Вона наголосила, що в Німеччині тривалий час не помічали ці процеси через "виражену самоцентричність" та віру в те, що конфлікти можна розв’язати виключно діалогом і дипломатією.

"Чому в Німеччині цього так довго не помічали? Це слушне запитання, адже насправді все було очевидно. Однією з причин є виражена самоцентричність. Люди переносять власні уявлення, наприклад, віру в те, що конфлікти можна розв'язати через діалог і дипломатію, – на інших. Це "ігнорування реальності" було помітним ще у 2014 році", - сказала Девіс.

Історикиня додала, що "свою роль відіграла й певна колоніальна зверхність щодо України".

"Крім того, багато хто не міг собі уявити, що одна держава може напасти на іншу на основі псевдоісторичної, націоналістично-імперської ідеології. Це було поза межами їхньої уяви – хоча все було на виду", - заявила вона.

Німеччині було складно прийняти необхідність рішучої військової підтримки України також через власний історичний досвід.

"Те, що це довго було важко прийняти, пов'язане також з історичним досвідом: Німеччина знає насамперед роль агресора, а не роль жертви, якій загрожує знищення. Такі країни, як Польща, мають цей досвід, тому розуміння там було значно більшим. Саме через це ми мали всі ці абсурдні відкриті листи після повномасштабного російського вторгнення, автори яких виступали проти постачання зброї Україні", - зазначила дослідниця.

Як повідомляв Укрінформ, професор історії Єльського університету, дослідник фашизму Тімоті Снайдер заявляв, що фашизм як ідея не був переможений, і нині носієм цієї ідеї є російська держава.

Фото із архіву Франциски Девіс