Країни ЄС обговорять нові правила тимчасового захисту українців - ЗМІ
Про це повідомляє Euractiv, передає Укрінформ.
Введена в дію в березні 2022 року Директива про тимчасовий захист (TPD) надала мільйонам українців можливість працювати і жити в Європі, не перевантажуючи при цьому міграційну систему щодо надання притулку. Спочатку задумана як короткостроковий надзвичайний захід, вона неодноразово продовжувалася.
За інформацією Euractiv, згідно з запискою Європейської Ради від 17 березня європейські дипломати та чиновники зустрінуться наступного тижня на засіданні технічного рівня, щоб розглянути можливість її чергового продовження.
Минулого року столиці ухвалили рекомендацію щодо поступового скасування TPD через «скоординований перехід» до більш стабільного правового статусу для українців, з дозволами на проживання, пов’язаними з роботою, навчанням або довгостроковим перебуванням, та допомогою у добровільному поверненні додому, коли дозволять умови.
Однак багато країн ЄС визнають, що прогрес у переході біженців до більш стабільного статусу є повільним і нерівномірним. Згідно з дискусійним документом, розповсюдженим напередодні переговорів наступного тижня, «на цьому етапі кількість переходів до інших статусів залишається дуже низькою», а «можливості отримання інших правових статусів для бенефіціарів залишаються нерівномірними в межах ЄС».
«Хоча кілька держав-членів почали розробляти механізми переходу з тимчасового захисту, багато інших ще не встановили чітких процедур або вказівок щодо проживання після закінчення терміну дії тимчасового захисту», — зазначається в документі.
Ця розбіжність зараз переростає у ширше політичне питання щодо того, чи слід продовжувати захист і як саме може виглядати таке потенційне продовження.
Одним із популярних варіантів - скорочення програми та перетворення її на більш обмежений «залишковий статус» — фактично, систему соціального захисту, призначену для найвразливіших осіб або тих, хто ще не може претендувати на інший правовий статус, йдеться в документі.
У документі також порушується питання, чи слід вирішувати цю проблему на рівні ЄС шляхом продовження дії TPD, чи ж національним органам влади слід надати можливість розрізняти осіб, які можуть претендувати на легальне проживання.
Спеціальна посланниця Європейської комісії з питань українців в ЄС Ілва Йоханссон заявила на початку цього місяця, що «п’яти років достатньо для тимчасового захисту» і що потрібен новий підхід, навіть якщо війна триватиме. «(Країни ЄС – ред.) чітко розуміють, що якщо й буде якесь продовження, то воно має обмежувати сферу застосування та тривалість інакше, ніж просто продовжувати її в тому вигляді, в якому вона є», — сказала вона.
Як повідомляв Укрінформ, під тимчасовим захистом у державах Євросоюзу нині перебувають 4 мільйони 380 тисяч українців, змушених виїхати із країни через війну. Найбільше українців під тимчасовим захистом наразі перебувають у Німеччині, Польщі та Чехії.
Фото Укрінформу можна купити тут
