Чому польські перевізники блокують кордон із Україною
6 листопада близько 13:30 розпочалася анонсована акція протесту польських перевізників на польсько-українському кордоні. Заблокованими для проїзду вантажного транспорту виявилися пункти пропуску «Корчова – Краківець», «Гребенне – Рава-Руська», «Дорогуськ – Ягодин». У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомили, що жодних офіційних вимог українська сторона досі не отримала. Попри те, що керівництво Мінвідновлення на постійному зв’язку із польськими колегами, після трьох розмов із представниками департаменту Єврокомісії, який займається питаннями транспорту, ситуація станом на другу половину дня 9 листопада все ще залишається невизначеною. Ба більше: в Єврокомісії також досі не отримали офіційної інформації від Польщі про стан ситуації на кордоні та заходи, які планується вжити для її вирішення.
Що підштовхнуло польських перевізників до таких кардинальних кроків – спробуємо розібратися.
ПОЧАТОК ПРОТЕСТУ
Про те, що автоперевізники Польщі готуються заблокувати спільні з Україною прикордонні переходи для комерційного автотранспорту, одними з перших повідомила Міжнародна транспортна асоціація України (МТАУ) 27 жовтня.
«З 03.11 польські перевізники планують бастувати та перекривати усі кордони з Україною. Забастовка планується на два місяці. Усі кордони вони перекрити не зможуть, будуть робити певні чергування між кордонами. У зв'язку з цим можливо ще більше затримок авто та складніша їх постановка», – йшлося на її сторінці у Фейсбуці.
З доданого до посту фото інформаційного повідомлення польською стало відомо, що страйкувати місцевий бізнес має намір із 3 листопада до 3 січня 2024 року, тобто два місяці.
Серед вимог протестувальників були зазначені наступні пункти:
● повернення системи дозволів для українських перевізників;
● посилення для іноземних перевізників правил перевезень за ЄКМТ;
● створення окремої черги в сервісі єЧерга для автомобілів з номерами ЄС;
● створення окремої черги на всіх кордонах для порожніх фур;
● надання доступу до української системи «Шлях».
Вже 3 листопада акція була перенесена на 6 листопада й об’єктами блокування стали три найбільші пункти пропуску на польсько-українському кордоні – «Корчова – Краківець», «Гребенне – Рава-Руська», «Дорогуськ – Ягодин».
Удень 6 листопада перевізники виконали свої погрози: близько 13:30 під’їзди до трьох КПП з боку Польщі були перекриті вантажівками. Орієнтовна кількість учасників акції склала 200 осіб та 100 тягачів. Причому в блокаді беруть участь власники автопідприємств. Водіїв немає, бо вони «мусять працювати». У перші ж години страйку його учасники заявили, що вони хочуть, аби все завершилося «сьогодні або завтра, щоб люди, які відповідають за ухвалення рішень, з’явилися тут. Як з вашої, так і з нашої сторони».
ГОСТРІ КУТИ
Хоч як дивно це виглядає, але попри те, що протести тривають ось уже третю добу, досі не зовсім зрозуміла їхня кінцева мета. Більшість вимог, вважають у Мінвідновлення, носять суто технічний характер і взагалі адресовані польському уряду. Як-от вимога про заборону реєстрації іноземних компанії-перевізників на території Польщі.
В МТАУ ще на початку історії припустили, що поляків не влаштовує висока конкуренція, що склалася після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та країнами ЄС. Тому однією з вимог є скасування транспортного безвізу, тобто Угода про лібералізацію вантажних перевезень між ЄС та Україною, яка була укладена 29 червня 2022 року.
Дивно, що протестувальники так ставлять питання. Адже зазначений документ ратифікований та погоджений усіма членами ЄС і підписаний між Європейським Союзом та Україною. Відтак, розірвати її в односторонньому порядку Польща не може. Що підтверджують і в уряді Польщі.
«Стосовно відміни лібералізації перевезень, між іншим, нам офіційно польська сторона відповіла ще перед початком протестів, що ця вимога не можлива до виконання. І ця позиція польського уряду була доведена офіційним листом до польських перевізників: неможливо відмінити угоду про лібералізацію перевезень, тому що це питання двосторонніх домовленостей ЄС та України. І Польща в односторонньому порядку не може нічого зробити. Ось це було чітко проговорено», – роз’яснив в інтервʼю Укрінформу заступник міністра інфраструктури України Сергій Деркач.
Примітно, що навколо дозволів на перетин кордону для українських водіїв неодноразово утворювалася колотнеча. Польща з року в рік надавала їх в обмеженій кількості, що заважало українським перевізникам повноцінно заходити на європейський ринок вантажних автоперевезень, де домінували саме польські перевізники. Зрозуміло, що транспортний безвіз рано чи пізно став би каменем спотикання в наших із сусідом ділових стосунках.
Такою ж нереалістичною виглядає й вимога щодо надання преференцій для вантажівок на номерах ЄС та порожніх фур, які повертаються після вивантаження в Україні. Як пояснюють свою позицію самі поляки, яких цитує видання Rzeczpospolita, вони мають виконувати близько півмільйона перевезень у рік, щоб заробляти. Тим часом із запровадженням в Україні сервісу електронної реєстрації для перетину кордону автомобілями із польськими номерами (а саме вони становлять левову частку в тих умовних «автомобілях з номерами ЄС» у вимогах) доводиться ставати у єЧергу на рівні з українськими. А електронна система влаштована таким чином, щоб полегшити роботу саме місцевим компаніям, стверджують наші західні сусіди.
«Щоб легально поставити машину в електронну чергу, я повинен в'їхати в Україну. Польські перевізники їздять до Львова, аж до Києва. Це 2 дні – і 10 днів стоять. Однак українська компанія може забронювати місце за кілька днів до початку транспортування. Після реєстрації ви можете змінити реєстраційні номери автомобіля в системі, але в наших компаніях такої можливості немає», – стверджує Томаш Борковський, представник протестуючих перевізників. Він зауважує, що повертаючись порожніми, його колеги втрачають і час, і заробіток.
За словами Сергія Деркача, надавати пріоритетний проїзд польським фурам тільки на підставі того, що вони польські – це дискримінаційна вимога стосовно всіх інших перевізників, не лише українських. А якщо у такому випадку протестувати почнуть водії інших країн?
Навряд чи хтось пристане і на вимогу про пільги для порожнього транспорту. Бо Україна зацікавлена перш за все в експорті продукції, тобто в швидкому пропуску саме завантаженого транспорту при перетині кордону з ЄС. Тому давати «зелене» світло саме перевізникам, які завозять до нас імпорт, було б дивно.
“Зі своєї сторони ми запропонували розглянути пропозицію – і вже направили офіційного листа польській стороні, Єврокомісії – про створення окремої черги і можливості старту пропуску порожніх транспортних засобів через пункт “Угринів – Долгобичув”. Це пункт пропуску на польській стороні, він зараз функціонує як спільний, але через нього не їдуть вантажівки. Але там є окрема смуга, яка не використовується, і от її, на нашу думку, можна залучити для пропуску в обидва боки порожніх фур. Це збільшить пропускну спроможність загалом і, можливо, задовольнить одну з вимог страйкарів”, – розповів Деркач уже сьогодні під час онлайн-зустрічі з українськими автоперевізниками.
Неможливо також мати і вільний доступ до системи «Шлях», яка запроваджена в умовах воєнного стану, коли діє заборона на виїзд із України чоловіків. Річ у тім, що до воюючої України на фурах, що належать польським компаніям, заїжджають переважно наймані водії-українці. Тому польська сторона зацікавлена в тому, щоб мати змогу реєструвати таких співробітників у системі “Шлях” при першій же потребі.
«Але цю вимогу, в принципі, неможливо виконати. Наші чоловіки не можуть під час воєнного стану спокійно виїжджати за кордон, працювати в іноземних компаніях, безвідносно – у Польщі чи в Німеччині, чи деінде, і спокійно курсувати між Україною й цими країнами. І якщо ми говоримо за водіїв, то це ж дискримінаційна норма стосовно інших чоловіків, які працюють на іноземні компанії та мають обмеження щодо виїзду за кордон», – коментує заступник міністра.
Отже, ситуація загалом і справді виглядає тупиковою. Принаймні поки що.
Самі ж протестувальники теж не випромінюють оптимізм. За оцінками директора транспортного департаменту Асоціації міжнародних автоперевізників Польщі (ZMPD) Пьотра Мікеля, вимоги протестувальників буде важко реалізувати.
«Не знаю, чи можна буде наступного року повернутися до дозволів на комерційний транспорт. ЄС скасував вимоги щодо ліцензування двосторонніх і транзитних перевезень як акт допомоги воюючій державі. Нічого не вказує на те, що ситуація зміниться найближчим часом», – зауважив він.
ЗРОСТАННЯ НАПРУГИ
Хоч як би там було, Україна вже озвучила свою позицію з цього питання: блокування кордону шкодить інтересам обох країн і створює ризики для функціонування європейської ініціативи «Шляхи солідарності». А посол України у Польщі Василь Зварич назвав такі дії болючим ударом у спину України, яка потерпає від російської агресії.
До вирішення питання долучені вже декілька державних органів з обох боків. Адже ситуація, як зауважили в Мінвідновлення, вийшла з-під суто їхнього контролю і потребує втручання політичних відомств. Тому зараз активну комунікацію проводять і міністерства закордонних справ обох країн, і представники ЄС.
Тим часом ситуація на прикордонних переходах продовжує ускладнюватися. Вже 7 листопада, як повідомили в Державній прикордонній службі України, лише з польської сторони чекали на перетин кордону в бік України близько тисячі транспортних засобів на всіх трьох напрямках. У кілька разів зменшилася кількість пропущених вантажівок і з нашої сторони.
Заради справедливості додамо, що протестувальники дотримуються своїх обіцянок пропускати через кордон по одному вантажному автомобілю на годину, а також фури з вантажами безпекового, гуманітарного характеру, з продуктами, що швидко псуються тощо. Проте, зі збільшенням черги з обох боків, гарантувати, що нічого в позиціях протестувальників не зміниться, складно. Тому в ДПСУ радять на період до владнання ситуації користуватися іншими пунктами пропуску.
«Хто хоче перетинати інші пункти пропуску, де рух не блокується, можуть ознайомитися на сайті ДПСУ з завантаженістю на кожному з цих пунктів, обрати маршрут та зареєструватися в електронну чергу», – пояснив Демченко на брифінгу в Укрінформі.
За словами Деркача, співробітники українського консульства та посольства у Польщі ведуть переговори з польськими колегами, щоб забезпечити наших водіїв, які застрягли на дорозі з того боку кордону, усім необхідним.
“Ми піднімаємо це питання, тому що з нашої сторони, з української, завдяки електронній черзі, скупчення автомобілів на кордоні немає, а от на польській ми бачимо кілометрові черги”, – сказав Деркач.
Юлія Абакумова, Київ
