«Український слід» у підриві «Північних потоків»: Хто і навіщо знову дістає «дохлу кішку»
Отже, знову дохла кішка про український слід у підриві «Північних потоків». Жодних прямих доказів, окрім якихось додаткових «подробиць», іноді навіть смішних. Наприклад, 4-та нитка не була підірвана, бо підривники в темряві на морському дні не ідентифікували її точно. До відома творців версій – на морському дні на такій глибині, звісно, темрява, але для цього є автономні джерела освітлення, за допомогою яких і працюють під водою, та ще й виконуючи особливої важливості завдання.
Не буду аналізувати усі технічні аспекти, це було зроблено мною раніше в статті для ДТ, численних коментарях. Також можна поглянути дослідження Джеймса Шерра та аналіз на ютубі Володимира Мілова.
Більш важливим є питання – чому знову «дохла кішка» і чому зараз?
1. Спроба зірвати німецьку допомогу Україні. Бундестаг і уряд Німеччини практично погодили питання надання ЗСУ крилатих ракет «Таурус». Також мова йде й про іншу номенклатуру постачань німецького ОіВТ для ЗСУ. Кремль це страшно турбує, тому докладаються зусилля по зриву постачань німецького ОіВТ в Україну, особливо, «Таурусів», оскільки вони дозволять остаточно знищити Керченський міст і методично розстрілювати склади з боєзапасом окупаційних сил на півострові. А для такого зриву постачань потрібна вагома причина. Ну й ось вона – українці підірвали «Північні потоки», а відтак завдали шкоди Німеччині. А раз так, то чи варто допомагати країні, яка завдала матеріальної шкоди головному партнеру в Європі та ще й здійснила «атаку на внутрішню безпеку держави».
2. Спроба захистити «Газпром» від багатомільярдних стягнень. На початку наступного року розпочнуться арбітражі проти «Газпрому» за непоставлений європейським компаніям газ. «Газпром» розводить руками і каже, що ми тут ні до чого – хтось підірвав наші газопроводи і це форс-мажор. Європейські клієнти на це не ведуться і вимагають компенсацій. Одна тільки німецька Uniper висунула претензію на $12,5 млрд. RWE – $1 млрд., Engie – $1,3 млрд. Загалом, сума претензій вже сягає $15 млрд, але це станом на лютий 2023 р. Цілком можливо що їх буде значно більше. Якщо український слід «раптом» підтверджується, то «Газпром» отримує можливість уникнути багатомільярдних виплат, хоча не факт, але це окрема тема. Ну й заодно, Кремль і його лобісти в Берліні отримуть аргумент для поновлення бізнесу як зазвичай з «невинною російською компанією, з якою так жорстко обійшлися».
Що кидається у вічі з розслідувань німецької прокуратури та поліції (до речі, не тільки, німецької)? Вони взагалі не досліджували російський слід. Апріорі вважається, що у росіян не було мотиву, й вони мають алібі. М’яко кажучи, дивний підхід.
Єдине, наскільки можна судити з непублічної інформації, у декого зі слідчих залишається питання – чи не був «український слід» операцією прикриття під фальшивим прапором. Але очевидно, що зараз мова йтиме про «впевненість німецької прокуратури, поліції та розвідки» в українському сліді.
А тепер насамкінець пригадайте, як у 2002 році американська сторона звинуватила Україну у постачанні «Кольчуг» до Іраку, маючи на руках «100-відсоткові докази» (за словами тогочасного посла Карлоса Паскуаля). «Кольчуг» так і не знайшли ні в розгромленому Іраку, ні будь-де. Або, знову ж таки, американські звинувачення 2017 року в постачанні ракетних двигунів українського виробництва в Північну Корею. З часом з’ясувалося, що в основі цих «українських слідів» була (дез)інформація російських спецслужб, з якими у американських встановилася співпраця після 11 вересня 2001 року.
Здається, в Німеччині вирішили скористатися американським «досвідом» й опрацювати проєкт з «українським слідом».
Михайло Гончар
FB
реклама