Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Російське вторгнення: білоруський контекст, травень-2023

Російське вторгнення: білоруський контекст, травень-2023

Блоги
Укрінформ
Росія використовувала Білорусь у цілях ядерного шантажу.

25 травня на полях засідання Ради міністрів оборони ОДКБ С.Шойгу та В.Хренін підписали документи, які регламентують порядок зберігання російської ядерної зброї на території Білорусі. О.Лукашенко, який на той час знаходився у Москві для участі у заходах ЕАЕС, повідомив російським ЗМІ, що РФ вже розпочала переміщення ядерної зброї до Білорусі. При цьому примітним є коментар голови російського Міноборони про те, що контроль над ЯЗ та рішення про її застосування «залишається за російською стороною».

Як і раніше, жодних подробиць про тип озброєння, його кількість та майбутнє місце зберігання оприлюднено не було. Зазначимо, що тему ЯЗ в Росії ніхто крім С.Шойгу публічно не коментував: В.Путін не робив жодних заяв із цього приводу (на відміну від О.Лукашенка), а його прессекретар Д.Пєсков уникнув відповіді, коли журналісти намагалися дізнатися, чи насправді почалося анонсоване переміщення. Поки що складно сказати, наскільки останні заяви стосовно ядерної зброї відповідають дійсності.

Разом з тим на тлі чергового загострення російської риторики почастішали заклики до припинення вогню та проведення переговорів між Києвом та Москвою. Одним із активних адвокатів такого розвитку ситуації був О.Лукашенко. Під час зустрічі з учасниками засідання Ради Парламентської асамблеї ОДКБ в Мінську (18 травня) він заявив, що військова перемога України начебто неможлива і назвав очікуваний наступ ЗСУ дезінформацією: «Ніякого "контрнаступу", на мій погляд, немає і бути не може… Один до п'яти на фронті воювати за технікою та живою силою – це просто безумство!».

О.Лукашенко звинуватив Україну в нагнітанні ситуації та відмові від будь-якого діалогу з Росією, згадавши про 3 раунди переговорів між Москвою та Києвом, що пройшли в РБ навесні 2022 року і були безуспішними нібито через позицію Києва. Тож О.Лукашенко запропонував відмовитись від конфронтації та закликав «повернутися за стіл переговорів». Пізніше заклики до миру з боку Білорусі пролунали від голови Ради безпеки РБ О.Вольфовича, який також зауважив, що Білорусь готова, як і раніше, надати Росії та Україні майданчик для переговорів.

Також помітними були спроби Білорусі приєднатися до мирних ініціатив, які просувають Китай та Ватикан. Під час європейського турне спецпредставника Китаю по Україні Лі Хуея голова МЗС РБ С.Алейник висловив сподівання, що дипломат «на якомусь етапі заїде і до Білорусі, бо Білорусь завжди була і залишається майданчиком для мирних переговорів». До того ж Мінськ хотів би, щоб його інтереси як суміжної країни враховували в рамках цих переговорів. С.Алейник також зустрічався з представником Ватикану в Білорусі, апостольським нунцієм Анте Йозичем, оскільки Ватикан, як відомо, розробляє власний мирний план. Про конкретні домовленості не повідомлялося, та під час зустрічі сторони «обмінялися думками» стосовно зусиль для відновлення діалогу «про можливі шляхи врегулювання української кризи».

Між РБ та РФ тривала взаємодія по лінії безпеки. 24-25 травня голова Радбезу РБ О.Вольфович перебував у Москві для участі у ХІ Міжнародній зустрічі високих представників, які займаються питаннями безпеки. Окрім виступу з доповіддю він також провів зустріч із головою Радбезу РФ М.Патрушевим. Вона була присвячена обговоренню концепції безпеки Союзної держави, яку розробляють за рішенням лідерів двох країн, прийнятим за підсумками засідання Вищої держради СД.

У травні поновились переміщення територією Білорусі потягів з російськими військовими та зброєю. Моніторинговий проєкт «Білоруський Гаюн» та «Спільнота залізничників Білорусі» повідомляли як про відправку ешелонів із Білорусі до Росії (ст. Гуково на кордоні з Луганською обл. України), так і про прибуття в РБ потягів із Росії та окупованих територій України (Волноваха на Донеччині). Таким чином Білорусь продовжує співпрацювати з Росією для підготовки мобілізованих та постачання зброї і боєприпасів.

Водночас українське військове командування наразі не вбачає передумов для розширення цього формату взаємодії між країнами. Як повідомив керівник Головного управління розвідки Міноборони України К. Буданов, Київ використав усі можливі канали комунікації для запобігання повноцінному втягуванню Білорусі у військові дії та унеможливлення повторного наступу росіян з території РБ. Зокрема, ГУР вдавалося до посередницьких послуг народного депутата Є. Шевченка (мав особисту зустріч з О. Лукашенком у 2021 р.). Крім того, К.Буданов вважає, що О.Лукашенко «не ідіот» і сам також не зацікавлений у повторенні сценарію лютого 2022 р., оскільки «зробив висновки» із цієї ситуації.

Разом з тим, керівництво Білорусі не відмовлялося від заходів із навчання військових, які часто використовуються у якості інструменту як у внутрішній, так і в зовнішній політиці. 3 травня Міноборони Білорусі оголосило новий етап перевірки боєготовності військ. До нього залучили підрозділи ВПС та військ ППО, сил спеціальних операцій, оперативних командувань, ракетних військ та артилерії, підрозділів забезпечення, а також до 1 тис. військовозобов'язаних. У програмі, крім іншого, були «апробація формування загонів народного ополчення та виконання ними навчально-бойових завдань на користь підтримки військового стану». Також повідомлялося про спільне патрулювання неба Білорусі льотчиками з РБ та РФ.

З ініціативи МО РБ 26 травня відбувся щорічний збір «Військова безпека та оборона держави» за участі голів облвиконкомів та Мінміськвиконкому, а також військових комісарів областей та Мінська. Метою збору названо «підвищення рівня знань учасників щодо спільних дій військ у сучасних збройних конфліктах, удосконалення навичок у діях зі зброєю». А також навчання порядку організації та ведення оборони населених пунктів з опорою на підготовлені укріплені райони, а також порядку управління силами територіальної оборони в ході виконання завдань з виявлення, блокування та знищення диверсійних сил противника. У ході зборів також обговорювалися висновки, які МО РБ зробило, виходячи з досвіду війни на території України, зокрема, щодо застосування сил територіальної оборони.

Варто звернути увагу на оперативну реакцію режиму О.Лукашенка на партизанські дії на території Росії. Так, після кількох інцидентів зі сходженням потягів з рейок в РФ, О.Лукашенко скликав нараду стосовно питань правопорядку та охорони кордону. Як наслідок, у Білорусі посилили контроль на кордоні з Росією: повідомлялося про появу блокпостів та посилення перевірок, особливо тих білорусів, які внесені до бази «Безлади» (містить дані про учасників протестів) або раніше потрапляли в поле зору силовиків. Також були свідчення про посилення контролю на західному кордоні, зокрема на в'їзді до РБ із Литви.

О.Лукашенко також відреагував на збиття у Брянській області РФ 2 вертольотів та 2 літаків РФ. Він заявив про приведення білоруських військ у «готовність номер один» та чергування сил ППО у посиленому режимі. Крім того, місцеві ЗМІ повідомляли про встановлення у Гомельській області (кордон з Україною) протитанкових споруд із бетону, відомих як «зуби дракона».

30 травня стало відомо про зміну голови Держприкордонкомітету Білорусі. А.Лаппо звільнили в запас, а замість нього призначили колишнього начальника Гродненської прикордонної групи К.Молостова.

Білорусь та Росія зберігали високу інтенсивність контактів, важливою складовою яких були інтеграційні питання. Зокрема, В.Путіну вдалося зібрати на параді до 9 травня у Москві лідерів кількох країн СНД, у тому числі О.Лукашенка. Як і більшість присутніх, він не анонсував свій візит до Москви і, як видається з наміченої в Білорусі програми святкувань, планував взяти участь лише в офіційних заходах у РБ. Рішення про поїздку до Росії було прийнято в останній момент. До того ж, О.Лукашенко залишив Москву раніше, ніж завершилися офіційні заходи – через хворобу. Разом з тим В.Путін та О.Лукашенко мали чергову нагоду поспілкуватися під час засідання Вищої Євразійської економічної ради, яке відбулося в Москві 25 травня. Однією з цілей Кремля на цьому заході стало просування тези про необхідність більш глибокої не тільки економічної, а й політичної взаємодії країн-учасниць.

Крім того, у травні із дводенним візитом до Москви приїздив голова МЗС РБ С.Алейник. Він провів зустрічі з головою МЗС РФ С.Лавровим, а також з головою Ради Федерації В.Матвієнко та головою Держдуми В.Володіним (пізніше відвідував Мінськ для участі у ПА ОДКБ). Керівники зовнішньополітичних відомств обговорили підготовку до спільного засідання колегій МЗС Росії та Білорусії, яке заплановане на четвертий квартал поточного року в Москві. Також на порядку денному були питання взаємодії відомств у рамках інтеграційних процесів у Союзній державі (С.Лавров назвав її «ядром інтеграційних процесів на пострадянському просторі»), міждержавної взаємодії в СНД, співпраці у виконанні програм головування у 2023 році Росії в ЄАЕС та Білорусії в ОДКБ.

За підсумками зустрічі, міністри підписали спільну заяву щодо загальних зовнішньополітичних пріоритетів Росії та Білорусії, що вказує на спроби Росії прискорити політичну інтеграцію РБ у російський простір. Зокрема, у заяві йдеться про те, що країни «виступають за створення спільного простору євразійської безпеки»; «йдуть шляхом створення Союзної держави» зі спільною економікою, фінансами, обороною та безпекою, тощо; декларують спільну роботу над усуненням зовнішніх загроз спільній безпеці; мають намір розвивати співпрацю в ОДКБ та посилювати інтеграцію в рамках ЄАЕС, нарощувати співробітництво в СНД, зміцнювати взаємодію в ШОС.

Читайте травневий огляд подій в Білорусі за посиланням.

Володимир Головко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Ольга Кравченко, аналітик Центру політичного аналізу

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-