Меркель підкреслила роль банків у досягненні глобальних кліматичних цілей

Про це заявила в.о. канцлера ФРН Ангела Меркель, виступаючи на кліматичній конференції в британському м.Глазго в понеділок, передає кореспондент Укрінформу.

За словами Меркель, зрозуміло, що лише за гроші платників податків неможливо буде акумулювати необхідне фінансування - за деякими оцінками, більш ніж 800 мільярдів доларів на рік, - якими б багатими не були промислово розвинені країни. Потенціал для фінансування, на її думку, має насамперед Світовий банк, який є основним гравцем, «але також багато інших банків розвитку».

Важливою глава уряду ФРН назвала також мобілізацію приватного капіталу. Найкращий спосіб зробити це – встановити ціну на CO2, вважає вона.

«Як тільки CO2 матиме ціну, приватні інвестори також зможуть зорієнтуватися, в якому напрямку технологічно інвестувати», - заявила Меркель, нагадавши, що Європейський Союз вже має таку систему ціноутворення для промислового сектора.

Що стосується внеску розвинутих країн, то План надання допомоги, ініційований Канадою і Німеччиною, показує, що обіцяні 100 мільярдів доларів США можуть бути виділені не раніше 2023 року. Німеччина обіцяє підвищити свою частку до 6 мільярдів.

Меркель зазначила, що країни, які розвиваються, вимагають, щоб 50 відсотків із цього 100-мільярдного пакета були використані на адаптацію їх енергосистем. «Ми повинні дуже серйозно поставитися до цього, адже нинішня шкода від кліматичної кризи вже добре помітна», - підкреслила Меркель.

Вона додала, що для досягнення кліматичної нейтральності до середини століття, потрібні не лише значні інвестиції, але й «повна трансформація способу життя та роботи, вироблення енергії та мобільності».

Як повідомлялося, 31 жовтня у Глазго під егідою ООН розпочалася кліматична конференція СОР-26, що триватиме до 12 листопада. Саміт у Глазго проходить із запізненням на рік через пандемію коронавірусу. Шість років тому в Парижі близько 200 країн узгодили індивідуальні плани у боротьбі з глобальним потеплінням. Згідно з Паризьким пактом, країни мають переглядати свої попередні зобов'язання щодо скорочення викидів вуглецю кожні п'ять років, а потім оголошувати про плани зі ще більшого та швидшого скорочення.