Навіщо Австрії російська «вакцина»?

Навіщо Австрії російська «вакцина»?

Укрінформ
Москва активно намагається просувати сумнівний продукт

Вакцину «Спутник V» керівництво РФ перетворило на справжній геополітичний інструмент, ефективність якого воно зараз випробовує.

У самій же Росії «Спутник V» підноситься, як предмет гордості та національного престижу – мовляв, ми ще щось можемо. Паралельно з вихвалянням препарату вітчизняного виробництва, державна пропаганда мочить конкурентів, ведучи інформаційні кампанії проти європейських та американських виробників вакцини від COVID-19.

ВАКЦИНА НА ЕКСПОРТ, А НЕ ДЛЯ ВНУТРІШНЬОГО ВЖИТКУ?

На тлі байок про те, що ще сама Баба Ванга передбачала винайдення Росією вакцини від коронавірусу та подальший порятунок світу, російські чиновники навперебій розповідають, як країни ледь не наввипередки біжать до Москви з проханням про вакцину. І добра Росія всіх рятує: то тут, то там приземляється літак з ящиками зі «Спутником V» та написом «перша зареєстрована вакцина від COVID-19».

Загалом серед таких країн, де дозволили використання російської вакцини, яку не схвалила Всесвітня організація охорони здоров’я, – держави Азії та Південної Америки.

Однак у самій Росії з вакцинацією населення справи йдуть, м’яко кажучи, не дуже.

За логікою, країна, яка «першою у світі» зареєструвала вакцину (а про це російська влада заявила ще в серпні, до завершення клінічних випробувань) і яка першою почала вакцинацію (ще 5 грудня, про що не забувають говорити російські ЗМІ) – мала б бути й у лідерах за масовою вакцинацією та наближенням до перемоги над COVID-19. Утім, це далеко не так.

Російські державні інформаційні ресурси активно показують приземлення вантажу зі «Спутником V» десь у Мехіко, але чомусь мало приділяють уваги вакцинації в самій Росії. Якоїсь централізованої офіційної статистики з приводу того, скільки росіян уже отримали щеплення, не ведеться. Натомість є лише окремі дані від російських чиновників та регіональних органів охорони здоров’я. Як підрахувало російське видання РБК, станом на 20 лютого кількість людей, які отримали першу дозу вакцини від коронавірусної інфекції, сумарно по РФ становить 3,23 млн чоловік – близько 2,2% населення країни.

Для прикладу, в Ізраїлі, який є лідером за темпами вакцинації, щеплення вже отримала половина населення країни: першу дозу – близько 4,5 млн осіб, другу – понад 3,1 млн. Найбільше ж доз нині введено у США – понад 65 млн (близько 13,5% населення країни).

При цьому, за підрахунками російських ЗМІ, торік у Росії від коронавірусу могли померти понад 350 тис. осіб, що у 6,3 разу більше від офіційної статистики. У лютому цього року, лише за офіційними даними, коронавірусна інфекція продовжує забирати життя до півтисячі росіян щодня.

Така парадоксальна ситуація, коли Росія, будучи однією з найбільш постраждалих від коронавірусу країн, активно просуває свою вакцину за кордон на тлі браку вакцинації власного населення, нещодавно привернула увагу голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.

«Для нас залишається загадкою, чому Росія теоретично пропонує мільйони та мільйони доз, хоча вона сама не досягла суттєвого прогресу у вакцинації свого населення», – заявила 17 лютого очільниця Європейської комісії.

За її словами, «це питання потребує відповіді».

ЗАГРАНИЦЯ ДОПОМОЖЕ?

Відповідати Урсулі фон дер Ляєн у Кремлі, звісно, не збираються.

Хоча тут, здається, все просто. У повільної вакцинації росіян російською вакциною є дві основні причини. Перша – це те, що саме населення РФ, якому тривалий час через зомбоящики розповідали про «чипізацію» під виглядом вакцинації та інші теорії змов, не поспішає йти щепитися. Як і не довіряє продукту вітчизняного виробництва, «першій зареєстрованій вакцині від COVID-19», про результативність якої Путін заявив ще до завершення випробувань. І друга причина – відсутність достатніх виробничих потужностей з виготовлення «Спутника V» і, як наслідок, недостатня кількість доз вакцини. При цьому сумнівний продукт ще й треба відправляти за кордон для виконання контрактів.

Останню проблему керівництво РФ судорожно намагається розв’язати за рахунок розширення виробничих потужностей на підприємствах за кордоном. Саме тому в багатьох угодах про постачання «Спутника V» зазначається, що постачання здійснюватиметься з майбутніх виробничих майданчиків у низці держав, також нібито ведуться переговори щодо налагодження виробництва за ліцензією. 

Однією з таких країн є Індія. Випускати препарат у співробітництві з Російським фондом прямих інвестицій, який опікується «Спутником V», планує фармацевтична компанія Hetero Biopharma Limited. Очікується, що така індійська «приписка» російської вакцини посилить довіру до сумнівного продукту, щонайменше, в азійському регіоні.

Планується, що вироблена в Індії вакцина піде не лише на місцевий ринок та на покриття експортних контрактів РФ, а надходитиме в саму Росію – факт, який лише підтверджує, що на території РФ виробничих потужностей не вистачає навіть для покриття власних потреб.

Інший пріоритетний для Москви напрямок – Європа. «Приписка» в одній з країн Євросоюзу особливо поліпшила б реноме російської «недовакцини» у регіоні та світі.

На цьому тлі в лютому російські інформаційні ресурси зарясніли заголовками про нібито визнання Австрією ефективності російської вакцини та бажання її виготовляти: мовляв, навіть сам австрійський канцлер не проти нею вколотися.

АВСТРІЙСЬКИЙ КАНЦЛЕР МАВ НА УВАЗІ ЩОСЬ ІНШЕ

Сплеск повідомлень у російських медіа спровокувала заява федерального канцлера Австрії Себастіана Курца 7 лютого в інтерв’ю німецькій газеті Welt am Sonntag. У ньому глава австрійського уряду висловив готовність підтримати компанії з Росії та Китаю, як і з будь-якої іншої країни, щодо виробництва вакцини проти COVID-19. За його словами, якщо російські та китайські виробники будуть допущені та схвалені в Євросоюзі, то «Австрія неодмінно б спробувала надати виробничі можливості відповідних вітчизняних підприємств для виробництва російської чи китайської вакцини, так само як і для виробників з інших країн».

За словами австрійського канцлера, важливо «якомога швидше отримати надійну вакцину» – незалежно від місця її виробництва. Відповідаючи на запитання, чи сам би він вакцинувався російською чи китайською вакциною, Курц заявив, що зробив би це за умови, якщо ці вакцини будуть допущені в ЄС.

У тому ж інтерв’ю австрійський канцлер вказав на «неоптимальне забезпечення» громадян країн ЄС вакциною проти коронавірусу, що пов’язано зі «швидкостями постачання» та «швидкістю затвердження» у Євросоюзі цих вакцин. Курц висловив критику щодо того, як бюрократично та повільно працює Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) над схваленням вакцин.

Говорячи про підтримку російської та китайської вакцин, австрійський канцлер передусім посилав сигнал внутрішньоавстрійській авдиторії: мовляв, влада країни докладає всіх зусиль у боротьбі з пандемією COVID-19 і шукає можливі шляхи для якнайшвидшої вакцинації населення.

В Австрії останнім часом спостерігається падіння підтримки очолюваного Курцом уряду після весняного сплеску популярності. Австрійці втомилися від локдаунів, а вакцинація у свідомості багатьох розглядається як швидке розв’язання проблеми. При цьому обнадійливі прогнози та відповідні сподівання серед громадян поширював сам Курц: ще влітку минулого року він говорив про «світло в кінці тунелю», а в грудні обіцяв «повернення до нормальності» завдяки масовій вакцинації вже наприкінці літа 2021 року.

І цей останній прогноз міг стати цілком реальним – уряд закупив у рамках ЄС достатню кількість вакцин, аби щеплення могли зробити безкоштовно всі громадяни, розробив докладний план вакцинації – хто, коли і як отримуватиме рятівні дози. Однак на заваді стало зволікання з поставками вакцини.

Але чи справді в Австрії є потреба в російській вакцині?

Відповідь на це питання, власне, дали в австрійському МОЗ, куди кореспондент російського ТАСС оперативно звернувся після публікації в The Lancet з проханням прокоментувати можливість використання «Спутника V» в країні. У коментарі відомства від 2 лютого зазначено, що «Австрія в рамках спільного європейського процесу закупівель отримує близько 24,5 млн доз вакцини, а тому може покрити власні потреби». Причому йдеться про визнаних у ЄС виробників вакцини. У МОЗ також повідомили, що в Європейського Союзу та Австрії «немає проблем з вакцинами, які зарезервовані контрактами на 2021 рік, складнощі полягають лише в тому, що виробники вакцин не можуть постачати більші обсяги доз у першому кварталі».

Пізніше, на тлі зволікань з поставками від окремих виробників, в Австрії дозамовили ще 6 млн доз. Таким чином, країна вже попередньо закупила 30,5 млн доз – по три з гаком дози на кожного австрійця, включно з новонародженими.

Перспективи виробництва «Спутника V» на території Австрії теж не вельми виразні. У тій же заяві Курца увагу було акцентовано на тому, що вакцини від російських та китайських виробників повинні отримати схвалення та затвердження в ЄС. І це буде гарантією їхньої надійності та ефективності.

Водночас процедура схвалення вакцини від COVID-19 з боку Європейського агентства з лікарських засобів – складна й тривала. На момент теоретичного допуску «Спутника V» в ЄС, потреби в цій вакцині вже може й не бути.

Та й наявність виробничих потужностей в Австрії під російську вакцину залишається під питанням. Великий завод з виробництва вакцин розташований у Нижній Австрії в містечку Орт-ан-дер-Донау і займається виготовленням вакцини проти кліща та менінгіту. Перепрофілювання його під коронавірус теоретично можливе, але потребуватиме часу. При цьому завод належить американському фармацевтичному концерну Pfizer, який спільно з німецькою компанією Biontech розробив власну вакцину. Чи захоче власник перелаштовувати завод під російський «Спутник» – дуже велике питання.

Та й саму заявку в Європейське агентство з лікарських засобів росіяни подали зовсім недавно. Точніше, подали «кудись, не знаю куди».

9 лютого російська сторона заявила про подання 29 січня заявки в ЕМА на реєстрацію вакцини «Спутник V». Проте наступного дня в ЕМА повідомили, що ніякої заявки до них не надходило. У відповідь Російський фонд прямих інвестицій виклав на Twitter-акаунті Sputnik V скріншот, який нібито мав довести подання заявки. Та, як виявилося, портал, куди росіяни надіслали заявку, не використовується для реєстрації вакцин з 2015 року… Для цього слугує інший інтернет-ресурс. Але інформаційну хвилю про світову змову і те, як Росію утискають й упереджено ставляться до її вакцини, Москва пустила.

Василь Короткий, Відень

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-